Міністерство фінансів США представило у ніч на вівторок, 30 січня, так звану «Кремлівську доповідь» — перелік найближчого корумпованого оточення президента Росії Володимира Путіна, проти членів якого можуть бути введені нові санкції.
У ньому — 114 чиновників і парламентаріїв, а також 96 олігархів. Проти декого з них санкції вже діють.
У переліку є, зокрема, російський прем’єр та екс-президент Росії Дмитро Медведєв.
«Кремлівська доповідь» Мінфіну США майже одразу отримала другу назву — «список Путіна».
Вона є відповіддю на втручання Росії в американські вибори, анексію Криму та військову інтервенцію на Донбасі й має посилити тиск на російського лідера.
Ти ба! Знайомі все обличчя...
2 серпня 2017 року президент США підписав прийнятий Конгресом Закон «Про протидію противникам Америки за допомогою санкцій», фактично закон про санкції проти Росії, Північної Кореї та Ірану.
Згідно з цим законом, Мінфін США зобов’язаний був за 180 днів представити список чиновників, олігархів і державних компаній, щодо яких можна задіяти санкції.
Головними критеріями відбору для цього списку були: близькість до президента Путіна і вплив на російську економіку.
У підсумковому списку зі 114 чиновників майже половина (43 особи) є представниками президентської адміністрації, зокрема глава адміністрації президента Антон Вайно, його заступник Олексій Громов (курирує пресу), прес-секретар президента Дмитро Пєсков, помічник Путіна Владислав Сурков, який відповідає, як вважається, за ситуацію на Донбасі.
Вісім співробітників адміністрації президента Росії вже перебувають під санкціями.
Окрім прем’єр-міністра Дмитра Медведєва, до списку внесені всі без винятку члени його уряду — вісім віце-прем’єрів і 22 міністри, з яких під санкціями вже перебувають віце-прем’єри Дмитро Козак та Дмитро Рогозін.
Спікери обох палат парламенту В’ячеслав Володін і Валентина Матвієнко, керівники СЗР і ФСБ Сергій Наришкін і Олександр Бортніков, начальник генштабу Валерій Герасимов також потрапили до «Кремлівської доповіді».
А також колишній глава кремлівської адміністрації Сергій Іванов, генпрокурор Юрій Чайка, очільник «Ростеху» Сергій Чемезов і навіть співвласник мережі супермаркетів «Магніт» Сергій Галицький.
Туди ж потрапили мер Москви Сергій Собянін і губернатор Санкт-Петербурга Георгій Полтавченко — єдині в переліку глави суб’єктів РФ.
До списку 96 російських підприємців та олігархів внесені особи, статки яких, за даними американської влади, оцінюються щонайменше в понад мільярд доларів.
Це, зокрема, Роман Абрамович, Олег Дерипаска, Ваґіт Алекперов, Володимир Потанін, Володимир Євтушенков, Віктор Вексельберг, Борис та Аркадій Ротенберґи, Юрій Ковальчук, Сулейман Керімов, Юрій Мільнер та Геннадій Тимченко.
До цієї компанії потрапив і засновник та власник «Лабораторії Касперського» Євген Касперський. Розробника добре відомого на світовому ринку антивірусного забезпечення «відзначено» за викрадення з допомогою його антивірусних програм даних Агенції національної безпеки США.
У список також увійшли глави 19 державних компаній: «Ґазпром» (Олексій Міллер), «Роснєфть» (Ігор Сєчин), «Сбєрбанк Россії» (Герман Греф), «Норильський нікель» (Володимир Потанін), «Альфа-банк» (Петро Авен), РЖД, ВТБ, «Ростех», «Россєті», «Інтер РАО», «Росатом», «Транснєфть», Газпромбанк, «Татнєфть», «Аерофлот», «Башнєфть» та інші.
У «чорний список» Мінфіну США потрапили навіть власники трьох російських футбольних клубів.
«А нам всьо равно!»
Самого Путіна, на честь якого назвали вищезгаданий список, у переліку нема, бо це б означало припинення міждержавних контактів між США та Росією.
Але в списку значаться прізвища кількох маловідомих осіб.
Ймовірно, що це ті «чорні конячки», які є «банкірами» Путіна, на яких записані офшорні рахунки російського президента.
Одного з таких підпільних банкірів — скромного петербурзького віолончеліста Сергія Ролдугіна — вивели на чисту воду 2016 року, коли з’ясувалось, що він володіє офшорними компаніями з оборотами в кілька мільярдів доларів.
Розгадка виявилась простою — його брат навчався в інституті КДБ разом iз Путіним, а Ролдугін є кумом російського президента.
Водночас у адміністрації президента США Дональда Трампа запевнили, що Білий дім поки не розглядає запровадження нових санкцій проти РФ чи окремих її фізичних та юридичних осіб через втручання Росії у вибори в США.
Посол США в Росії Джон Хантсман раніше заявляв Російській службі Бі-Бі-Сі, що застосування можливих антиросійських санкцій буде гнучким.
Тим часом сам закон, згідно з яким було представлено доповідь та «список Путіна», зобов’язує Мінфін США надати оцінку наслідків запровадження певних обмежувальних заходів щодо РФ та окремих російських фізичних осіб і компаній.
Очікується, що потрапляння до цього списку може означати для його фігурантів обмеження доступу до фінансових операцій із міжнародними фінансовими інститутами, адже багато кредитних організацій розглядатимуть учасників списку як де-факто підсанкційних осіб.
Їхня присутність у такому списку може спонукати банки та інші організації у США та Європі не вести з ними бізнес, пише бізнесова агенція «Блумберг».
Метою публікації списку є не стільки прямі санкції, а розхитування владної піраміди Путіна.
Адже кожна кримінальна піраміда влади будується на простій засаді: низи засвідчують лояльність тому, хто стоїть на вершині піраміди, а сам «пахан» гарантує безпеку та безкарність діянь членів угруповання.
Після такої викривальної публікації дехто з «низів» може натякнути «пахану», що той не виконує своїх зобов’язань із захисту.
Окремі елементи піраміди почнуть «дезертирувати», що в подальшому може привести до її руйнації.
«Повинні бути різні стимули, щоб люди не хотіли бути близькими до Путіна», — сказав Російській службі Бі-Бі-Сі експерт впливового вашингтонського аналітичного центру Atlantic Council Андерс Ослунд.
Дехто з фігурантів «Кремлівської доповіді» поспішив применшити значення публікації списку й вдає Юрія Нікуліна під час виконання пісні про зайців: «А нам всьо равно!».
Приміром, помічник президента РФ Андрій Фурсенко, який теж фігурує у списку, заявив, що для нього «нічого кардинально не зміниться».
Напередодні оприлюднення речник президента Дмитро Пєсков назвав доповідь «прямою і очевидною спробою прив’язати якісь дії до виборів (президента Росії) так, щоб вплинути на них». І додав, що «жодного впливу не буде».
А після оприлюднення додав, що США таким чином визначили своїх ворогів: «Якщо ви подивитеся на текст, заголовок цього документа, адже це все робиться відповідно до закону про протидію ворогам США... Тому де-факто вся ця група осіб названа ворогами США».
Глава комітету Держдуми з міжнародних справ Леонід Слуцький заявив, що «Кремлівська доповідь», до якої внесене фактично все керівництво Росії, «підриває можливість для подальшого діалогу Москви та Вашингтона, який і так перебуває у своїй найнижчій точці».
Отже, в Москві далеко не «всьо равно», які наслідки «Кремлівська доповідь» матиме для Росії.
