Журналістські стежки привели мене до майстерні одного визначного скульптора на Поліссі.
У мене були свої теми і свої завдання. Але тут я випадково виявив «безгоспний» надмогильний пам’ятний знак видатному воротареві київського «Динамо», чемпіону світу, легенді українського футболу Віктору Чанову... Чому безгоспний?
Бо замовлено було цей пам’ятник давненько, а близькі люди не забирають через брак коштів.
Економічна криза, на жаль, накрила багатьох із нас... А 8 лютого — річниця смерті Чанова. І пам’ятний знак мав би стояти на Байковому...
Отож звертаюся до всіх, хто має виходи на заможних прихильників «Динамо» та шанувальників Чанова: вийдіть на зв’язок, я виведу на майстерню.
Треба встановити цей знак, як і годиться, до 8 лютого. Невже світ перевернувся?
За живих футболістів, яких продають за кордон, правлять по 10-20 млн. долярів, а на пам’ятник легенді спорту ні в кого нема сущої дрібниці?
Цей текст із фото я розмістив на своїй сторінці у «Фейсбуці» три тижні тому. І що? Були десятки відгуків моїх друзів (у яких грошей немає), а багатії просто мовчать.
І тому закралася думка: невже насправді футболістів «Динамо» багатії, котрі полюбляють дивитися матчі з урядової ложі на «Олімпійському», насправді так ненавидять?
Чанов — неординарна особистість в історії цього клубу. І що — навіть на увічнення його пам’яті в отих завсідників урядової ложі забракло коштів?
Та кожен із них «просаджує» за вечір утричі більше, ніж потрібно на пам’ятний знак... Допускаю, що вони могли не знати про проблему...
Тоді звертайтеся, я підкажу, де цей пам’ятний знак і як його викупити. До речі, автор був проти, аби я оприлюднював цей факт.
Але, як кажуть, твір мистецтва, коли він уже готовий, належить не автору, а суспільству.
Чи здатне наше суспільство гідним чином ушанувати пам’ять легендарного Чанова — покаже час.