На останніх перед Олімпіадою в Пхенчхані етапах Кубка світу справи у наших провідних біатлоністів ішли не надто вдало.
Якщо на старті сезону проблем зі сходженням на п’єдестал у лідерів національної команди не було, то на умовно контрольних стартах, де біатлонний бомонд біг як особисті, так і команді гонки, синьо-жовта збірна залишилася без нагород.
Не дивно, що за таких умов керівництво нашої біатлонної збірної вирішило відправити на чемпіонат Європи, котрий у календарі світового біатлону посідає відверто другорядні позиції, частину вітчизняних олімпійців, сподіваючись на те, що перед Іграми вони зможуть відчути смак бодай якихось медальних звершень.
І якщо з першої жіночої команди на ЧЄ відрядили лише Ірину Варвинець, то чоловіча олімпійська збірна України на континентальний форум прибула практично в повному складі.
У підсумку ефекту емоційної підзарядки наставники українських біатлоністів досягли.
З точки зору олімпійських перспектив, де головні наші медальні сподівання насамперед будуть пов’язані з естафетними перегонами, саме на них робили ставку й на чемпіонаті Європи, котрий минулого тижня проходив в італійському Реднау.
І хоча замість чоловічої та жіночої «класик» тут бігли тільки змішану естафету, зрештою, за її підсумками, український «мікст-квартет», у складі котрого бігло троє майбутніх учасників Ігор у Пхенчхані, здобув «золото», а разом iз ним і такі важливі перед стартом Олімпіади позитивні емоції.
Особливо важливими вони будуть для українських біатлоністів-чоловіків, які, доволі успішно провівши минулий сезон, у нинішньому демонстрували відверто скромні результати.
Власне після не надто переконливого старту в «міксті» Юлії Журавок, яка перший етап завершила на 13-му місці, саме чоловіча частина синьо-жовтого квартету — Артем Прима та Дмитро Підручний — займалися питаннями виводу нашої збірної на вершину протоколу.
При цьому своєрідним каталізатором для чемпіонського прискорення «синьо-жовтих» стала Ірина Варвинець, котра, єдиною із нашої четвірки, відстрілявшись «на нуль», перемістила «синьо-жовтих» iз 13-ї на п’яту позицію.
Водночас у лідери нашу четвірку вивів на третьому етапі Прима, залишивши за спиною серед інших конкурентів і досвідченого росіянина Євгена Гаранічева.
Завдання ж Підручного полягало в тому, аби до фінішу в протистоянні зі швидким росіянином Логіновим утриматися на чільній позиції.
Чемпіонському фінішу нашої естафети чи не найбільше радий був наставник чоловічої команди словак Юрай Санітра, заявивши після гонки, що у виступах його підопічних спостерігається постійний прогрес.
Хоча, правду кажучи, в особистих перегонах на ЧЄ-2018 наші хлопці демонстрували вельми посередні результати, лише в спринті (А. Прима — п’ятий результат) маючи реальні шанси на п’єдестал.
А от у нашій жіночій команді на ЧЄ справжні лідерські якості продемонструвала Ірина Варвинець, яка, окрім естафетного «золота», виграла в Реднау «золото» спринтерське та «срібло» в «персьюті».
Без сумніву, її успіх додасть зайвих клопотів тренерському штабу збірної, котрому в Пхенчхані доведеться вирішувати непростий кадровий ребус, коли настане час визначатися з четвіркою учасниць жіночого квартету.
