«Ялові дипломати» й «продуктивні» мільярдери,

Шановна редакціє «України молодої», прочитав у першому цього року номері вашої газети статтю «Україна звільняє місце Польщі», де сказано «...варто зазначити, що Україна за два роки перебування у складі Ради безпеки ООН не залишила по собі згадок якоюсь яскравою чи резонансною на світовій арені ініціативою».

 

І не  скаже Україна, бо в нас Президент «беззубий» — нічого не скаже, щоб, не доведи Боже, Росія розсердилася, тому таких «липових» дипломатів підібрав, як Клімкін і посол України в ООН Володимир Єльченко (який зробив кар’єру при радянській Україні, нагостривши вуха на Москву «чєго ізволітє?»).

 

Щоб зупинити нахабність Росії, необхідно зробити РБ ООН дієвішою, а для цього потрібно ввести в постійні члени Ради безпеки ще 5 найрозвиненіших країн-нечленів нинішньої РБ (думаю, в цей список обов’язково ввійдуть Японія та Німеччина, яких не включили зі зрозумілих причин при створенні ООН).

 

При цьому право вето набирає чинності, якщо дві країни проголосують «проти».

 

Водночас якщо якась країна двічі одна проголосує проти, її на 20-25 років виводять із членів РБ ООН. Я не допускаю, що такий розумник, а інші не додумались до цього.

 

Мабуть, є причини, які гальмують цей процес, але ж їх потрібно ламати, а не пливти за течією, «протираючи штани» сидіти на народні гроші у той час, як Радбез паралізований.

 

Ще про одну несправедливість хочу сказати. По радіо почув, що все «нажите праведним трудом», що забрали в Януковича, можуть йому повернути і Україна вимушена буде компенсувати ще й «моральні збитки»(а ще питання, чи потрапили ці кошти у дер­ж­бюджет?).

 

Зараз ходять чутки, що влада хоче приструнити Ахметова, бо він діє проти України — це зрозуміло всім, окрім тих, хто годується з його рук.

 

Не йдеться про тих нещасних, хто опинився на окупованих територіях і кому фонд Ахметова виділяє гуманітарну допомогу (про це невтомно повторюють на каналі «Україна», який належить цьому олігарху).

 

Зрозуміло, що це — крапля в морі від тих мільярдів, які він заробляє на нас, решті українців, які оплачують непідйомні комунальні тарифи — електроенергію, тепло, адже більшість структур, які надають ці послуги, належать саме цьо­му олігарху.

 

Якби у нас ввели смертну кару за розкрадання державного майна у великих розмірах, то Україна стала б стрімко розвиватися. Заперечення, що це суперечить заповідям Божим, куплене багатіями.

 

Адже як тоді пояснити Хрестові походи, які тривали століттями? Тоді Бог не заперечував?

 

Чи як пояснити гоніння на єретиків, спалення відьом? Мабуть, після першого вкраденого мільйона майбутні олігархи приносили до церкви «мзду», щоб купити собі таким чином «індульгенцію» на всі наступні гріхи. А церковники — такі самі люди, і також люблять гроші.

 

Тому й було, мабуть, куплене багатіями рішення про заборону смертної кари. Але ж Бог не може давати право одним безкарно вбивати, грабувати, а другим смиренно миритися з цим.

 

Наша влада з неправедно нажитого добра зробила «священну корову» і тепер зайшла в глухий кут зі своєю законотворчістю.