Довкола Вугледара загострилася ситуація – Донецька ОВА
Дуже загострилася ситуація довкола Вугледара. Росіяни намагаються оточити місто, яке стало справжньою фортецею для ЗСУ. Там тривають великі танкові бої >>
Загублені «кіборги»: тіла останніх захисників Донецького аеропорту досі не знайдено
24.01.2018
Родини загиблих «кіборгів» під час нагородження в столичному Центральному будинку офіцерів ЗСУ. У центрі — підполковник Віталій Баранов.
Донецький міжнародний аеропорт із 26 травня 2014 року став територією запеклого протистояння українських військових терористичному угрупованню «ДНР».
Від цієї дати почався відлік 242 днів героїчної оборони. Водночас аеропорт перетворився на «небесні ворота» для душ бійців, що віддали за Батьківщину своє життя.
Героїчна оборона аеропорту тривала до 22 січня 2015 року, коли внаслідок підступного підриву ДАПу сепарами загинуло більше 50 наших бійців.
Від самої ж будівлі залишився тільки каркас, тож обороняти було більше нічого.
Загалом у боях за аеропорт полягло 100 «кіборгів» (але це лише офіційні дані, бо насправді, як стверджують учасники тих подій, чимало полеглих бійців добровольчих підрозділів у цю сумну статистику не ввійшли).
«Родини «кіборгів» залишилися сам на сам зі своєю бідою»
У третю річницю трагічних подій у Донецькому аеропорту в столичному Центральному будинку офіцерів ЗСУ відбувся вечір пам’яті «Герої-Кіборги 242», де згадували полеглих і вшановували родини загиблих воїнів.
У фойє можна було ознайомитися з фотовиставкою портретів загиблих захисників за 242 дні оборони Донецького аеропорту, а в актовій залі відбулося урочисте нагородження родин загиблих героїв відомчими відзнаками Міноборони України та грамотами від ГО «Українська асоціація інвалідів АТО».
Для присутніх також відбулася тематична концертна програма за участю Заслуженого академічного зразково-показового оркестру ЗСУ, народної артистки України Ади Роговцевої, лідера гурту «Шабля» Вови Гейзера (автора офіційного гімну АТО «Браття українці»), групи Mad Heads, гурту «Мандри» та інших відомих виконавців.
А напередодні відбулася прес-конференція ініціативної групи, яка була стрижнем в організації цього заходу.
Ірина Зубкова, сестра «кіборга» — Героя України, старшого лейтенанта Івана Зубкова, ім’я якого присвоєно 90-му окремому десантно-штурмовому батальйону 81-ї окремої десантно-штурмової бригади, згадує пережите:
«Мій брат був заступником командира роти й одним з останніх захисників ДАПу. Останні захисники — це добровольці, які пішли в дорогу в один кінець, адже більшість із них загинули. Коли відбувалися бої в Донецькому аеропорту — вся країна співчувала, відстежувала ті події. А коли сепаратисти підірвали новий термінал і хлопці залишилися під завалами, жодної інформації й підтримки не було.
Родини «кіборгів» залишилися один на один зі своєю бідою. І ми почали шукати один одного для того, щоб об’єднатися, бо спільне горе легше пережити. Ми почали шукати й знаходили останніх загиблих захисників. Наразі ще п’ятеро із них і досі не знайдені, вони десь там, під завалами... Мою ідею підтримали однодумці, і я вирішила зробити перший захід пам’яті у 2016 році в Києві.
Вдячна всім небайдужим, хто мені в цьому тоді допоміг, — це і голова Української асоціації інвалідів АТО Сергій Тріскач, і депутат Київської міськради Вадим Сторожук, і багато інших. На той час ми знайшли близько 60 родин загиблих, чиї імена були нам відомі. За ці два роки завдяки творчому колективу «Книга пам’яті полеглих за Україну» та Національному військово-історичному музею було встановлено ще 40 загиблих, із родинами яких ми згодом зв’язалися. Ці пошуки ми будемо продовжувати й у подальшому».
«Держава не повинна зраджувати своїх найкращих синів»
Цей захід був запланований не лише для того, щоб вшанувати пам’ять легендарних «кіборгів», а й для того, щоб об’єднати родини.
Аби разом не лише переживати своє горе, а й просити підтримки від держави (чимало родин втратили єдиного сина, у багатьох із загиблих залишилися сиротами двоє-троє дітей).
Ці сім’ї не отримали жодної реабілітаційної психологічної підтримки, так само, як і бійці, яким удалося повернутися живими після того пекла.
Олег Дурмасенко, батько «кіборга» Олексія Дурмасенка (позивний «Динамо»), котрий започаткував проект «Славетні епохи України», наголосив: «Ці заходи — дуже важливі, бо вони є патріотичним вихованням молодої нації, яка зароджується. Мій Олексій — прапороносець, який установлював прапор на терміналі. Ми були з ним на Майдані, а потім він пішов добровольцем захищати Батьківщину, залишивши престижну роботу. Хочу попросити державу, щоб вона не зраджувала своїх найкращих синів, які поклали голови за майбутнє цієї країни!»
У державі не ведеться облік, скільки сімей загалом ще не отримали нагород за своїх загиблих воїнів. І ці нагороди потрібні в першу чергу нащадкам полеглих бійців.
Не отримують нагороди й живі воїни, які заслужили на це.
Наприклад, 50-річний побратим Олексія Дурмасенка з позивним «Дід» зараз воює на Світлодарській дузі, а загалом на фронті вже четвертий рік поспіль — не має жодної нагороди! А скільки загалом таких бійців!..
Дуже прикро, що фактично щодня й зараз гинуть наші хлопці на фронті, а в державі не оголошуються дні трауру чи хоча би хвилини мовчання!
Сьогодні на сході пишеться новітня історія України завдяки людям, які зробили свій внесок у створення нашої державності.
«І воїни, які загинули, несуть патріотизм, на їхньому прикладі має виховуватися нове покоління, — зазначив Сергій Тріскач. — Важливо, щоб державні інституції підтримували такі програми й створювали музеї героїв у містах і селах, де народилися ці воїни. Необхідно, щоб така підтримка була з боку депутатського корпусу всіх рівнів».
Лише у столиці налічується 24 724 учасники бойових дій
«У Києві, крім державних програм, працюють і міські програми, — зауважив депутат Київради Вадим Сторожук. — Наприклад, у 2016 році за програмою «Турбота» на воїнів АТО (яких лише за реєстром у столиці на сьогодні налічується 24 724 чоловік) було виділено 100 млн. гривень, у 2017 році — вже 170 млн. На що ці гроші йдуть? Це гроші адресні — для бійців, для їх реабілітації.
Саме Київрада виступила з ініціативою й 14 лютого на державному рівні ми святкуємо День добровольця. Й усі, хто полягли на сході, достойні більшого, бо пішли на війну добровільно, необстріляні, належно не одягненні, просто з Майдану. Бо в 2014 році армії ми, по суті, не мали. Пригадую, який тоді в Українському домі був хаос, але хлопці взяли на себе відповідальність, вони розуміли, куди йшли. Вони знали, що стануть тими ангелами, які закриватимуть нашу з вами Україну!»
Додамо, що в Будинку офіцерів, крім вшанування пам’яті «кіборгів», паралельно проходили Всеукраїнські збори керівників обласних та районних осередків «Всеукраїнської спілки учасників бойових дій в АТО «Побратими України», де ветерани обговорювали насущні проблеми, що виникають на місцях.
Крім того, голова Всеукраїнської спілки «Побратими України» «кіборг» Микола Миньо (позивний «Михайлович») урочисто вручив нагороди: «кіборгам» — за Донецький аеропорт, а найдостойнішим десантникам із 79-ї, 80-ї, 81-ї та 95-ї бригад — почесну відзнаку «Зірка Маргелова» (генерал Василь Маргелов — засновник високомобільних десантних військ).
