Українська гривня продовжує дешевшати, щоправда, повільнішими темпами, ніж кілька тижнів тому.
При цьому аналітики зазначають: неприємна для наших співвітчизників тенденція продовжуватиметься щонайменше до кінця нинішнього місяця.
У гіршому випадку, — до середини лютого. Тим часом девальвація національної валюти вже вплинула на цінники в українських магазинах: оскільки більшість товару — імпорт, його вартість на прилавках почала зростати.
Втім, криза на валютному ринку може завершитися вже за кілька тижнів: гривня може почати укріплятися вже в лютому.
Гривню розхитують … заробітчани
«Минулого тижня курс долара щодо української гривні продовжив своє зростання на всіх сегментах валютного ринку на 0,8—1,1%. Проте у порівнянні з позаминулим тижнем зростання уповільнилося», — констатує старший аналітик компанії «Альпарі» Вадим Іосуб.
Так, за його словами, з минулого понеділка офіційний курс долара, що його встановлює Національний банк України, зріс із 28,54 грн. до 28,84 грн. Що становить 1,1%.
Середньозважений курс долара на міжбанку, за даними НБУ, зріс з 28,57 до 28,87 грн. Маємо ці ж самі 1,1%.
Середні курси купівлі–продажу долара на готівковому ринку у банках зросли з 28,37/28,67 до 28,64/28,90.
Таким чином купівля зросла на 0,9%, а продаж — на 0,8%.
При цьому спред, тобто, курсова різниця між купівлею та продажем валюти, звузився із 1,1% до 0,9% через різке зростання купівлі порівняно з продажем.
На початку тижня гривня на міжбанку продовжувала дешевшати. Так, у понеділок НБУ знизив офіційний курс на 7 копійок, до 28,84 грн. Один євро в Україні коштував 35,34 грн.
Урядові та неурядові експерти по–різному пояснюють такий стан справ. Заступник голови НБУ Дмитро Сологуб ув’язав в один логічний ланцюжок із курсоутворенням українських заробітчан та продуктивність їхньої праці.
«Зростання зарплат в економіці, який перевищив очікування, пояснюється й еміграційними трендами, — стверджує він. — Сьогодні багато хто говорить, що вони не сприятливі для України. Люди працездатного віку їдуть працювати в інші країни, і це створює тиск на ринок праці в Україні: працедавцям доводиться підвищувати заробітні плати, щоби втримати працівників».
Зростання ж заробітної плати, як наголошує Сологуб, має відповідати росту продуктивності праці.
«А якщо людина виробляє стільки ж, як і раніше, але хоче отримувати більше, оскільки він може поїхати до Польщі, — ось такий підхід і створює тиск на ціни. З іншого боку, збільшення потоку мігрантів призводить до того, що вони більше грошей повертають сюди, і це призводить до укріплення обмінного курсу», — зазначив Сологуб.
Винні біржі і вартість нафти
Тим часом повз тенденцію різкого падіння курсу національної валюти не зумів пройти і Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, який виклав власне бачення ситуації.
За Гройсманом, падіння курсу гривні спричинило зниження обсягів експорту у січні поточного року і виплати за кордон.
«Якщо йде зниження експорту, то менше валюти приходить в Україну. Є зовнішні виплати, які здійснює Україна ... Тут є певний дисбаланс і тому виникають певні коливання курсу, який є досить гнучким, — зазначив він і додав: «Коли все починає працювати нормально, коли ми починаємо експортувати, зберігати баланс — ситуація, тобто курс, знижується і входить у прогнозовані рамки».
Володимир Гройсман, судячи з його слів, продовжує залишатися невиправним оптимістом. Адже, за його словами, приблизно так виглядає ситуація на українському валютному ринку щороку.
«Кінець 2016-го і початок 2017-го — теж говорили, що будуть коливання та інше», — зазначив Гройсман.
На уточнююче запитання, чи налаштований він оптимістично й цього разу, зазначив: «Абсолютно».
Іншу, не менш цікаву думку, оприлюднив голова Комітету економістів України Андрій Новак. Експерт вважає, що курс гривні знижуватиметься до того часу, поки зростатимуть ціни на енергоносії.
«Енергоносії в Україні переважно імпортні: газ, нафтопродукти та вугілля. Тому є пряма залежність від курсу національної валюти та ціни на енергоносії. Це викликає ланцюгову реакцію: підвищення цін на всі товари і послуги», — заявив він.
А отже, за його словами, гривня і надалі продовжить падіння. Хоча, на думку Новака, ось уже близько двох років для цього немає жодних об’єктивних економічних і фінансових підстав.
«В Україні збалансована зовнішня торгівля, постійно надходить потік валюти від гастарбайтерів, який щорічно становить від 8 до 12 мільярдів доларів. Окрім цього, останні три роки наша держава отримує максимальну зовнішню фінансову допомогу», — сказав він.
Тож гривня, на думку експерта, вже давно має бути стабільною і постійно укріплюватися.
«Тому девальвація гривні штучна. Таким чином уряд, по-перше, наповнює державний бюджет через інфляційний ефект, по-друге, задовольняє апетити експортерів, де-факто, головних політичних груп в Україні. Для експортерів чим дорожча іноземна валюта, тим краще, — адже у них валютна виручка», — зауважив Андрій Новак.
І робить висновок: при нинішніх уряді та керівництві Національного банку не варто очікувати стабільної гривні.
«У Державному бюджеті України на 2018 рік закладена цифра девальвації гривні щонайменше до 30 грн. за долар. Не виключено, що уряд та НБУ захочуть виконати і перевиконати план із девальвації», — резюмував Новак.
Пережити січень…
Заступник голови парламентського Комітету із питань фінансової політики та банківської діяльності Михайло Довбенко стверджує: волатильність на валютному ринку продовжуватиметься до кінця січня. А потім курс має «відкотитися».
Тенденцію, коли щороку у грудні відбувається черговий стрибок девальвації, Довбенко пояснив так: «У грудні кожного календарного року в економіку вливається багато коштів. Кабмін закриває всі свої програми. І ця грошова маса, яка потрапляє на ринок, без сумніву, тисне на курс. А тому я вважаю, що поки ми не закриємо всі акти виконаних робіт, включаючи січень, коливання курсу продовжуватиметься. Але вже з лютого курс «просідатиме»», — спрогнозував нардеп.
При цьому, за його словами, курс не підніметься вище позначки 30 гривень за долар.
«Думаю, максимум долар у нашій країні може додати кілька десятків копійок до нинішнього курсу. Вважаю, що 30 не буде. Адже у нас цілком достатньо золотовалютних запасів, є «подушка» у 18 мільярдів доларів», — констатував він.
А можна ще по-іншому рахувати
На хвилі знецінення гривні Національний банк України вирішив переглянути підходи до встановлення офіційного курсу гривні до долара США.
Як пояснили в НБУ, зараз офіційний курс гривні розраховується як середньозважене значення за всіма міжбанківськими операціями за день, за даними «Валклі» («Валклі» — власний програмний комплекс Національного банку, в якому банки здійснюють підтвердження всіх своїх угод з купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти на міжбанківському ринку).
«Національний банк вважає за необхідне перейти до його розрахунку на основі інформації з торгово-інформаційних систем «Блумберг» і «Рейтерс» про реальні ринкові угоди і з відсіканням угод з екстремальними параметрами», — сказано в повідомленні.
Як пояснив директор департаменту відкритих ринків НБУ Сергій Пономаренко, таким чином зменшиться навантаження на банки в частині формування звітності завдяки відмові від обов’язкової реєстрації угод у системі «Валклі».
Крім того, Національний банк планує перейти до здійснення валютних інтервенцій з використанням Matching — нового функціоналу для укладення угод у ТІС.
«Цей функціонал, впровадження якого зараз обговорюється з учасниками ринку, дозволить забезпечити на міжбанківському валютному ринку постійну наявність твердих цін на купівлю-продаж іноземної валюти і швидке укладання угод по кращих курсових параметрах», — пояснили в НБУ.
Національний банк, як можна зрозуміти з подальших планів регулятора на 2018 рік щодо лібералізації валютних планів, вірить у гривню.
Національний банк вказує як пріоритет найближчого часу дозвіл на репатріацію дивідендів за 2017 рік і можливість подальшого ослаблення обмежень на дострокове погашення кредитів.
Дорогі ліки, бензин, цукор...
Девальвація національної валюти, за даними експертів, уже призвела до повзучого підвищення роздрібних цін, що, у свою чергу, впливатимуть на інфляцію.
За словами експертів, власних товарів на українських прилавках — близько половини. І якщо одяг та взуття навіть випускають в Україні, то тканину, шкіру та фурнітуру доводиться купувати за кордоном.
Побутової техніки та електроніки у нас лише близько одного відсотка власного виготовлення. Решта — імпорт, який купують за валюту.
На думку аналітиків, у 2018 році стане дорожче хворіти. Торік українці витратили на ліки близько 40 мільярдів гривень. У нинішньому ціни на ліки, безумовно, стануть вищими.
«Ми очікуємо у найближчий час, приблизно у лютому, підвищення цін на 3-5%, тому що постачальники завозять вже нові партії товару, нові серії вже за новим курсом валюти», — каже генеральний директор «Фармації» Руслан Світлий.
Звичайно, вітчизняні ліки у продажу є, але ціноутворення встановлюватиме курс валюти.
«Фармацевтична галузь надзвичайно імпортозалежна, адже наші виробники використовують завезене з-за кордону обладнання, пакувальні матеріали», — додає директор Аптечної професійної асоціації Володимир Руденко.
Очікується чергова хвиля подорожчання пального, для якого збіглися два фактори: знецінення гривні та одночасне подорожчання нафти.
Вже зараз літр пального А-95 продають дорожче за чергову психологічну межу — понад 30 гривень.
Водночас спостерігається повзуче подорожчання пропан-бутану: за літр альтернативного автомобільного пального вже просять більш ніж 13 гривень.
Експерти заговорили про суттєво подорожчання цукру. На думку експертів професійного об’єднання «Укрцукор», йдеться про подорожчання на 25-30%.
ТЕНДЕНЦІЇ
Один «золотий» відсоток
За даними дослідження міжнародного об’єднання організацій боротьби з бідністю Oxfam, 82% коштів, зароблених по всьому світу в 2017 році, пішли в руки найбільш багатих людей, яких налічується всього 1%.
Відзначається, що минулого року світова економіка «створила» рекордну кількість мільярдерів, посиливши нерівність у світі.
За цим же ж дослідженням, близько 3,7 млрд. людей, що становлять найбіднішу частину населення світу, не отримали взагалі нічого від глобального прибутку.
При цьому з 2016 по 2017 роки кількість мільярдерів безпрецедентно зросла.
За даними Oxfam, новий мільярдер з’являвся в середньому кожні два дні. Всього в світі налічується 2043 людини, що вважаються мільярдерами.
Більшість із них — чоловіки. Так, із 2043 мільярдерів 1816 — це чоловіки, 217 — жінки, 10 — сімейні пари.
Згідно з окремими даними, складеними агенцією «Блумберг», статки 500 найбільших мільярдерів зросли на 24% до 5,38 трлн. доларів у 2017 році, а найбагатша людина світу, власник інтернет-компанії Amazon Джефф Безос, отримав прибуток у розмірі 33,7 млрд. доларів.
«Бум мільярдерів свідчить не про розквіт економіки, а про крах економічного порядку», — заявила директор Oxfam Вінні Бьяньіма.
