Як президенти не виправдовують довіри народу: сценарій Киргизстану

Минув рік після трагедії у Киргизстані: під Бішкеком розбився вантажний «Боїнг», у катастрофі загинуло 39 осіб, серед них — 17 дітей.

 

До сьогодні не вдалося встановити справжню причину того, що сталося. 

 

Відомо тільки, що вантаж, який перевозили, був контрабандним, і стали відомі його замовники.

 

Рейс THY 6491, що належить турецькій авіакомпанії MyCargoAirlines, був зафрахтований «бізнес-партнерами» президента Киргизстану А. Атамбаєва.

 

Чи варто згадувати і про те, що президент так і не висловив співчуття сім’ям загиблих... 

 

85 тонн мобільних телефонів, смартфонів і планшетів планувалося продати в Киргизстані і на ринках країн ЄАЕС.

 

Передбачувана сума втраченого вантажу — понад 100 мільйонів доларів США.

 

І їх, судячи з даних розслідування, яке проводив один з найстаріших депутатів Жогорку Кенеша Омурбек Текебаєв (в даний час він перебуває у в’язниці), було не менше півсотні.

 

Традиційно прибуток iз подібних товарів (тим більше, що вони контрабандні) — близько 60 відсотків.

 

Якщо помножити 60 мільйонів доларів США на 52 рейси, підтвердження яким уже знайшов О.Текебаєв, то виходить, що чистий прибуток становить понад 3,1 млрд. доларів США!

 

І це більше, ніж бюджет усього Киргизстану в 2018 році, майже півтора бю­джети країни. 

 

Виходить, що мешканці Киргизстану, купуючи дорогі телефони на зароблені гроші, не вкладали в економіку країни у вигляді мита, а фінансували контрабандистів, які працювали під серйозним прикриттям можновладців.

 

Якщо підрахувати, скільки країна втратила тільки на податках, то це — сума близько мільярда доларів США.

 

На ці гроші в Киргизстані можна було створити тисячі робочих місць, побудувати сотні шкіл і лікарень (будівництво однієї школи коштує близько семи мільйонів доларів iз повним оснащенням).

 

Можна було б прокласти мережу нових автомагістралей… Сьогодні дефіцит бюджету країни складає 20%. А зовнішній борг — 3,8 млрд. доларів США.

 

При цьому зовнішній борг становить більше 52 відсотків від ВВП і є одним iз найбільших у СНД.

 

У Киргизстані ще не вирішена проблема безробіття, майже 200 тисяч киргизів не працевлаштовані, а значить — за межею бідності.

 

За неофіційними даними, близько чверті населення країни не мають роботи, і велика частина з них — молодь. Мільйони громадян країни працюють у Росії і Казахстані.

 

А середня заробітна плата в Киргизстані — всього 200 доларів США.

 

Киргизькі пенсіонери — одні з найбідніших на пострадянському просторі: майже половина з них отримує пенсії, нижчі прожиткового мінімуму.

 

Але, до речі, це ніяк не стосується колишнього Президента країни, який навряд чи вижив би на пенсію пересічного громадянина.

 

А. Атамбаєв звик до розкоші й високого рівня обслуговування, цим можна пояснити його небажання покинути резиденцію «Ала-Арча», призначену лише для проживання президента. 

 

Залишивши посаду глави держави, А.Атамбаєв має вплив на політичну еліту країни, i, звичайно, боїться його втратити.

 

Саме тому він, як може, всіляко перешкоджає чинному президенту С. Жеенбекову в боротьбі з корупцією.

 

Адже якщо буде розкрита хоч одна з корупційних схем — від контрабанди товарів до перевірки будь-якого з укладених з іноземними інвесторами контрактів, спливе ім’я головного фігуранта — Алмазбека Атамбаєва.

 

Наприклад, навіть у справі про продаж одного з найбільших золотоносних родовищ країни «Джеруй». 

 

Прихильники А.Атамбаєва в уряді всіма силами протидіють призначенню нових кадрів на керівні посади: прокурорів, працiвникiв iнших силових відомств і спеціальних служб.

 

Причому, судячи з інформації, яка іноді просочується з кулуарів президентського палацу, справа доходить навіть до прямих погроз прихильникам змін.

 

Ось так відстоював інтереси своєї країни колишній її президент і гарант законності А.Атамбаєв, який користувався найвищою довірою народу і, як виявилося, не виправдав її.