Допінговий скандал iз російськими олімпійцями, коріння котрого тягнеться до зимової Олімпіади-2014 у Сочі, позбавив Росію не тільки права повезти на майбутні «білі» Ігри до Пхенчхана свою національну команду, а й відібрав у неї можливість бути господарями окремих міжнародних стартів.
Так, зокрема, в 2017 році росіян позбавили права на проведення чемпіонату світу з бобслею та скелетону.
А на сезон 2018/2019 років росіян залишили без етапу Кубка світу з біатлону, котрий упродовж тривалого часу проводили в Тюмені.
Також на «добровільних» засадах у минулому році російські спортивні чиновники відмовилися проводити на своїй території фінал Кубка світу з лижних гонок, етапи Кубка світу з ковзанярського спорту, бобслею та скелетону.
Причиною подібних організаційних рішень називали небажання багатьох іноземних спортсменів приїздити до країни, де на державному рівні відбувалися серйозні махінації з допінг-пробами.
Хоча, думається, ключовими в даному питанні все ж були рішення профільних міжнародних федерацій, у яких порушення росіянами антидопінгових правил мало масовий характер.
Водночас даних про повальне застосування допінгу фігуристами з Росії не було, тож і права на проведення в Москві в 2018 році чемпіонату Європи з фігурного катання її не позбавили, хоча Міжнародний олімпійський комітет і просив усі міжнародні спортивні федерації заморозити підготовку великих міжнародних турнірів, проведення котрих було заплановане в РФ.
На змагання до столиці Росії українська делегація фігуристів вирушила в олімпійському форматі, демонструючи таким чином намір востаннє перед стартом Ігор у Пхенчхані «обкатати» свої програми.
Як відомо, право продемонструвати на ЧЄ та ЧС публіці обидва прокати — обов’язковий i довільний — мають далеко не всі учасники змагань.
Приміром, у чоловіків до другого змагального «акту» московського ЧЄ допуск отримали лише перші 24 за рейтингом фігуристи, котрий сформувався після довільної програми.
Єдиний у цьому дивізіоні вітчизняний фігурист — Ярослав Паніот — завершив обов’язкову частину змагальної програми на 25-му місці й, відповідно, до наступного етапу не пробився.
Низка «проколів», більшість яких була пов’язана з невдалими спробами виконати стрибки в чотири оберти, позбавила чемпіона України права на продовження «танцювального балу».
Проте вихованець американського тренера Теммі Гембл каже, що не дуже засмучений невдалим виступом.
«Головне — що я отримав досвід, важливий у контексті підготовки до Олімпіади. Я зробив усе, що міг», — відзначив Паніот.
Зовсім інші сподівання покладаються на наш танцювальний дует у складі Олександри Назарової й Максима Нікітіна.
Перебравшись до США, під крило знаного наставника Ігоря Шпільбанда, харківський дует, без сумніву, прагнутиме перевершити своє досягнення на минулорічному континентальному форумі, де наші танцюристи на льоду посіли дев’яте місце.
Воно, до слова, дозволило — вперше з 2012 року — виставити Україні на ЧЄ одразу дві танцювальні пари.
Тож, якщо для молодих Дарини Попової та Володимира Белікова московський єврофорум стане дебютом, то для одиночниці з Дніпра Ганни Хниченкової цьогорічний ЧЄ — третій за ліком.
Два попередні вона завершила на скромному 21-му місці. Хочеться вірити, що, готуючись до дебютної Олімпіади, вихованка В’ячеслава Ткаченка в Москві зможе покращити свої євродосягнення.
