16 січня 2017 року Boeing 747-400, що здійснював рейс із Гонконгу до Бішкека, півтора кілометра не дотягнув до міжнародного аеропорту «Манас» у столиці Киргизстану.
Літак упав на дачне селище на околиці аеропорту, зруйнувавши 32 житлові будинки.
Boeing виконував політ за маршрутом Гонконг—Бішкек—Стамбул, у складі екіпажу були п’ять осіб. Загинуло 39 осіб, 17 з них — діти, десятки пасажирів були госпіталізовані у важкому стані.
Президенти багатьох країн висловили співчуття народу Киргизстану, крім глави держави Алмазбека Атамбаєва. Як правило, мовчання з боку перших осіб породжує домисли і питання...
Адже, як виявилося, на борту, окрім пасажирів літака, було 85 тонн контрабандного вантажу. Під час розбору завалів, на місці трагедії з’ясувалося, що це — смартфони і планшети.
І хоча цей вантаж не був відображений у документах, він призначався для Киргизстану, адже знайдені на місці катастрофи інструкції до смартфонів були російською та киргизькою мовами.
Киргизька офіційна влада намагалася пояснити, що вантаж належить Туреччині, та рейс, зареєстрований за компанією Turkish Airlines, повинен був сісти в Бішкек лише для дозаправки.
Однак ця версія була спростована результатами аналізу місця катастрофи: пального в баках Boeing було більш ніж достатньо для здійснення безпосадочного перельоту до Стамбула.
Літак належав іншій турецької авіакомпанії My Cargo Airlines, і він не вперше прилетів до Бішкека з вантажем, повертаючись потім у рідний порт Стамбула порожнім.
Насправді ж, як з’ясувалося пізніше, літаки авіакомпанії не мали ліцензії на розвантажувальні роботи в Киргизстані.
Хоча представник авіакомпанії стверджував, що лайнер усе-таки йшов в аеропорт «Манас» саме для розвантаження вантажу, і літаки цієї компанії вже зробили 52 рейси з Китаю до Киргизстану.
За приблизними розрахунками, вартість вантажу, якщо враховувати, що це 85 тонн, — тільки смартфони (iPhone 6 або 6 S — 500 доларів США 1 шт.), становить мінімум 106 250 000 доларів! А це майже 64 мільйони доларів США чистого прибутку.
Саме стільки втратили власники вантажу лайнера, що розбився, котрі побажали залишитися невідомими.
Адже вони не з’явилися ні в Киргизстані, ні в Туреччині, про це трохи пізніше поінформував міністр транспорту Киргизстану Жамшітбек Каліл.
Цікаво, що ця історія отримала резонанс і викликала багато питань, але тільки чомусь не у перших осіб країни, адже з їхнього боку не було публічних заяв і не оголошено про хід розслідування.
Щоправда, спроба знайти відповіді в цій історії обернулася трагічно для його ініціатора.
У Киргизстані депутат Жогорку Кенеша (з моменту його заснування) Омурбек Текебаєв вирішив провести власне розслідування приналежності вантажу.
Він побував у Європі, шукаючи доказів своїх підозр у цій справі, але результатами не встиг поділитися: йому самому було пред’явлено звинувачення в шахрайстві і корупції.
Він був заарештований відразу після прильоту до Бішкека з Відня, вже в аеропорту. Основним свідком звинувачення виступив російський підприємець Леонід Маєвський, який прославився своїми скандальними судовими розглядами.
Центрвиборчком Киргизстану оперативно позбавив депутата недоторканності, і в серпні минулого року суд засудив О.Текебаєва до 8 років ув’язнення.
Днями скоєно напад на будинок адвоката О. Текебаєва, злодії викрали лише одну річ — папку з документами у справі засудженого депутата. І знову виникає багато питань...
Здавалося б, пролити світло в питанні контрабандного товару могли самі китайські продавці товару, але вони чомусь замовчують цю тему.
Притому, як з’ясувалося, пов’язано це якось чи ні, але Киргизстан дав згоду на проект будівництва, який лобіює КНР, залізниці Китай—Киргизстан—Узбекистан.
Цікаво, що Киргизстан погоджується на цей проект на вкрай невигідних умовах: Китай отримує у власність землю під залізничною магістраллю, залізницю і десятки родовищ корисних копалин.
Переговори з боку Китаю тривали більше десяти років, і вартість будівництва оцінювалася на суму близько 2 млрд. доларів США.
Якщо під час переговорів Пекін мав намір узяти на себе витрати на будівництво, то тепер президент Киргизстану А.Атамбаєв заявив про намір взяти у КНР кредит близько 6 млрд. доларів США.
Виходить, що Киргизстан бере на себе 6-мільярдний борг, дарує Китаю свою землю, і будуватиме дорогу китайська компанія. Це означає, що йде гра в одні ворота.
Не важко здогадатися, що все, що відбувається, — це ланки одного ланцюжка. Питань, як завжди, де справа стосується величезних грошей, більше, ніж відповідей.
Але у світлі останніх подій стає зрозуміло, що все частіше патріотизм стає розмінною монетою, і не лише в Киргизстані.
