Україна устами вітчизняних топ-чиновників декларує швидке чи не дуже, але таки отримання чергового траншу кредиту Міжнародного валютного фонду.
Тим часом сам МВФ публічно демонструє невдоволення владою України, прямим текстом звинувачуючи офіційний Київ у відході від узятих раніше зобов’язань.
А без кредиту Фонду пережити нинішній і наступний роки — без загрози дефолту і з національною валютою у більш-менш прийнятних рамках — буде доволі непросто.
Нема реформ, не буде траншу
Щоби отримати черговий транш Міжнародного валютного фонду, Україна мусить виконати низку реформ. А тому наразі Київ грошей не отримав.
Про цю взаємозалежність днями повідомив міністр фінансів України Олександр Данилюк.
«Те, що треба було зробити для початку наступного траншу, — доволі непрості реформи. Саме тому і виникла певна затримка із часом. Наприклад, створення Антикорупційного суду. Це дійсно одна з найважчих змін, і вона має відбутися правильно», — заявив міністр.
Наявність другого необхідного закону — про приватизацію — за словами очільника Мінфіну, залежить від того, наскільки прозорим буде процес продажу державних підприємств України.
«Краще вкластися у трохи більший проміжок часу, але при цьому досягти кращої якості законопроекту, щоби на його базі відбувалася приватизація, ніж поспішати із ухваленням необхідних документів, які можуть нівелювати довіру до цього процесу», — сказав Олександр Данилюк.
Реформи в Україні, за його словами, сьогодні перебувають на стадії, коли їх треба ухвалювати швидко. «А це відкриє нам шлях до наступного траншу», — повідомив чиновник.
Як відомо, сьогодні вже черговий транш МВФ офіційний Київ очікує отримати у другому кварталі нинішнього року. Хоча ще зовсім недавно мова йшла про початок 2018 року.
Всього ж до кінця 2018 року Національний банк очікує надходження двох траншів на суму 3,5 млрд. доларів.
Саме вони мають допомогти Україні впоратися з виплатою зовнішніх зобов’язань, у тому числі й із раніше взятими боргами того ж МВФ та інших кредиторів. Пік виплат, як відомо, припадає на нинішній та наступний роки.
Національний банк уже очікує місію Фонду. За словами виконувача обов’язків голови НБУ Якова Смолія, технічна місія має почати роботу у столиці України вже наприкінці нинішнього місяця.
Проте в самому МВФ проінформували: візит місії до Києва у плані дня не фігурує. За словами офіційного представника МВФ Вільяма Мюррея, проблема в тому, що Київ ще не виконав низку рекомендацій Фонду.
«Київ не виконує зобов’язань»
А позавчора Міжнародний валютний фонд напрочуд прозоро повідомив Україну про причини власного невдоволення.
МВФ офіційно, словами керівника своєї місії в Україні Рона ван Родена, заявив: президентський варіант законопроекту про Антикорупційний суд в його нинішній редакції є порушенням нашою державою своїх зобов’язань перед МВФ. А також суперечить висновкам Венеційської комісії.
«Подача законопроекту про Антикорупційний суд мала стати кроком у правильному напрямку... Проте до законопроекту, який було подано 22 грудня, ми маємо серйозні зауваження, ціла низка його положень не сумісні із зобов’язаннями України щодо програми співпраці з Фондом», — написав Рон ван Роден.
Йдеться, зокрема, про процедуру відбору суддів, положень закону, які гальмують створення Антикорупційного суду, а також про юрисдикцію суду.
Камінь спотикання — повноваження експертів громадської ради блокувати затвердження недоброчесних суддів. А юрисдикція суду має відповідати юрисдикції НАБУ і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Як відомо, створення Антикорупційного суду є однією з головних умов, які взяла на себе Україна перед Євросоюзом та МВФ.
Адміністрація Президента України на критику відреагувала швидко, але малозмістовно: повідомила, що, на її думку, суперечностей із точкою зору Венеційської комісії ми не маємо жодних.
Дипломатії сказали замовкнути
Експерти оцінили такий тон листа представника МВФ як безпрецедентний.
«Я не можу згадати жодного прикладу із новітньої економічної історії, коли можна було би побачити такі листи, — каже економіст, виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко. — Раніше МВФ дотримувався дипломатичної лінії у своїх листах. Але з часом вони ставали все жорсткішими, дипломатія зникала. У Фонді стали яскравіше висловлювати свою позицію. Найсуттєвіші зміни відбулися, коли МВФ очолила Крiстін Лагард. І я вважаю, що, з точки зору МВФ, це правильно. Адже коли вони займали дипломатичну позицію, їхнi слова трактували по-різному, до того ж уряди, часто слабкі та неуспішні, видавали бажане за дійсне. Тепер у Фонді чітко озвучують урядам різних країн, що вони від них хочуть».
На думку Устенка, проігнорувати вимоги МВФ не вдасться.
«Думаю, що після цього листа від Фонду у країні може виникнути дискусія на тему «Чи не позбавлена Україна суверенітету?». Але це не допоможе. Раніше Україну розглядали як бідну державу з великим потенціалом, якій треба допомогти, у тому числі і з проведенням реформ. Зараз ситуація змінилася. Нашу країну вважають сильно корумпованою із відсутністю верховенства права. А тому будь-які кроки нині розглядаються з огляду на те, як вони можуть вплинути на корупцію в Україні», — додав Устенко.
Як прогнозує аналітик, українській владі доведеться змиритися із вимогами Міжнародного валютного фонду. Адже ігнорування вимог Фонду призведе до припинення кредитування України.
«І тут варто розуміти ще один важливий нюанс: як тільки нас припинить кредитувати МВФ, так само вчинять й інші іноземні структури», — прогнозує експерт.
За його словами, вибір у нашої влади невеликий. Адже гроші все одно доведеться десь шукати.
«Відсутність масштабних валютних надходжень означатиме перехід до витрати наших золотовалютних резервів і девальвації гривні. У переддень виборів це дуже небезпечно для влади. Тобто у керівництва країни, на мій погляд, сьогодні не залишається вибору», — резюмував Олег Устенко.
Не улюблений, але безальтернативний
Із ним погоджується і відомий економіст, народний депутат України Віктор Пинзеник. Адже всі розповіді про взяті зі стелі вимоги Міжнародного валютного фонду, які нібито вкрай шкідливі для нашої держави і часто є несподіванкою для нас, — не більше ніж міф.
«МВФ — це той каркас, на якому базуються можливості інших кредиторів. Хто пише програму? Звичайно, Україна. Потім програму узгоджують з МВФ. Звичайно, це кредитор, який хоче повернути свої гроші. Звичайно, він хоче ухвалення законів, які дозволять країні повернути ці гроші. Чи прості ці рішення? Звичайно, що ні. Адже і сама ситуація є непростою. Адже йдеться про документ, який пишуть і підписують представники української влади. Його підписують Прем’єр-міністр, міністр фінансів, голова Нацбанку, а останнім часом і Президент України. Попередньо цей документ обговорюють із МВФ, адже не під всякі зобов’язання дають гроші», — пояснює Пинзеник.
На його думку, безумовно, Україна потребує грошей Міжнародного валютного фонду.
«Найпростіше сказати «ні», але це була би неправда, — каже економіст. — Кошти МВФ не потрібні бюджету. Ми ж платимо нашим кредиторам із бюджету в гривні. У крайньому випадку ці кошти можна було би знайти шляхом емісії гривні». Але головна проблема, на його думку, полягає у нестачі валюти.
«Зовнішній борг України становить 115 млрд. доларів. Близько половини з них треба повертати впродовж року. Звідки? Які джерела цих коштів? Без перекредитування втримати ситуацію неможливо. Чи можна знайти валюту в іншому місці? Ні. Ринки для нас не відкриті. Валютний фонд — це основа, на яку дають кредити Європейського Союзу. І навіть отримати прямі комерційні кредити дозволяє програма співпраці з МВФ. А тому Фонд можна любити, можна ненавидіти, але він Україні необхідний, адже альтернативи йому немає», — резюмує Віктор Пинзеник.
БАНКІВСЬКІ ОБОРУДКИ
Крадіжки через VАB
Через збанкрутілий у 2015 році банк VАB зловмисники вивели з фінансової системи держави близько 2 мільярдів гривень.
Як повідомили у Фонді гарантування вкладів фізичних осіб, йдеться про більш ніж 25 кредитних договорів, які були укладені протягом 2004-2009 років.
У заставу банку, як зазначають у Фонді, переважно передавали малоліквідні речі — майнові права на грошові кошти, продукцію.
Цікаво, що останній платіж у рахунок обслуговування таких кредитів було здійснено п’ять років тому, а левова частка не обслуговувалась понад вісім років.
ФГВФО зазначає, що переважна більшість позичальників-юридичних осіб розпочала процедуру банкрутства, а деякі з них уже ліквідовані.
Фонд гарантування вкладів звернувся до правоохоронних органів із заявою про скоєння злочинів (розкрадання коштів банку в особливо великих розмірах, легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом тощо).
За результатами розслідування Головним слідчим управлінням МВС України, екс-президенту VAB Банку Сергію Максимову (який є громадянином Росії та Ізраїлю) було повідомлено про підозру у вчиненні низки особливо тяжких злочинів.
КРИМІНАЛЬНИЙ СЕКТОР
З мільярдами по «Хрещатику»
Ще один комплексний аналіз Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, цього разу неплатоспроможного банку «Хрещатик», свідчить про причетність керівництва фінустанови і його власників до збитків на суму понад 2,5 мільярда гривень.
«Хрещатик», як відомо, оголосили неплатоспроможним і запровадили у фінустанову тимчасову адміністрацію у квітні 2016 року.
«Проведений аналіз свідчить, що, починаючи з 2013 року, дії керівництва, наглядової ради і власників банку не були спрямовані на отримання прибутку і підвищення фінансової стійкості, а мали ознаки ризикових і спрямованих на виведення з банку фінансових активів», — заявили у Фонді.
За їх словами, за період перевірки встановлено недотримання банком принципу забезпеченості кредитування, а також неефективність прийнятих рішень при проведенні операцій із цінними паперами.
Фонд зазначив, що, починаючи з 2014 року, ліквідність банку постійно погіршувалася, проте керівництво банку не реагувало на істотне зниження високоліквідних активів, а продовжувало політику їх подальшого зниження.
«Комплексним аналізом неплатоспроможності ПАТ «КБ «Хрещатик» виявлено проведення сумнівних операцій і дій (бездіяльності) керівництва банку, наглядової ради і його власників, які призвели до збитків банку на суму понад 2,5 млрд. грн», — йдеться у повідомленні ФГВФО.
ЗОНА ЦИФР
Повернуті мільйони
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб iз початку року продав активи 30 неплатоспроможних банків на загальну суму 332,93 мільйона гривень.
На 254,4 млн. гривень були продані права вимоги за кредитами і на 78,02 млн. гривень — основні активи банків.
Ще 330 тисяч гривень отримано від продажу інших активів (картин, монет і т. і.) і 180 тисяч гривень — у результаті безпосереднього продажу майна банків.
А ТИМ ЧАСОМ
Банк проти авіакомпанії
Господарський суд Дніпропетровської області прийняв заяву націоналізованого «Приватбанку» про фінансові вимоги до авіакомпанії «Дніпроавіа» в обсязі 1,837 мільярда гривень у рамках справи про банкрутство авіакомпанії.
Іншою ухвалою суд вирішив продовжити розгляд позову «Приватбанку» до «Дніпроавіа» про стягнення заборгованості в сумі 443,9 млн. грн.
Свого часу «Дніпроавіа» входила до переліку чотирьох найбільших авіакомпаній нашої держави. Разом із «МАУ» та «Розою вітрів» вона входила в зону інтересів бізнесмена Ігоря Коломойського, якому свого часу також належав «Приватбанк».
13 листопада минулого року Господарський суд Дніпропетровської області порушив справу про банкрутство «Дніпроавіа» за позовом компанії «Укртатнафта», яка належить тому ж Ігорю Коломойському.
А вже станом на середину листопада авіакомпанія «Дніпроавіа» не мала повітряних суден. Деякі літаки «Дніпроавіа» перейшли до компанії «Роза вітрів».
