На Донбасі загинуло троє захисників України

Лише впродовж минулої середи на східному фронті наклали головою за Україну троє її захисників, ще четверо отримали поранення та бойові травмування.

 

Як повідомив речник Міноборони з питань АТО полковник Олександр Мотузяник, двоє бійців загинули внаслідок підриву на невстановленому вибуховому пристрої неподалік селища Піски під окупованим Донецьком, та один — унаслідок ворожого обстрілу опорного пункту на підступах до селища Новолуганське.

 

Іще троє військових зазнали поранень неподалік Новолуганського та Верхньоторецького, а бо­йової травми зазнав оборонець на позиції шахта Бутівка.

 

Полковник Мотузяник додав, що на луганському напрямку зафіксовано найбільшу вогневу активність бо­йовиків. Загалом минулої середи бойовики здійснили сiм прицільних обстрілів сил АТО. В одному випадку українські військові дали адекватну відповідь.

 

«Особливу вогневу активність противник також виявляв у районі Світлодарської дуги. Зокрема, на підступах до селища Луганське агресор неодноразово, як удень так і ввечері, вів вогонь зі 120- і 82-міліметрових мінометів і великокаліберних кулеметів», — додають у штабі АТО.

 

Зауважимо, що ЗСУ традиційно не повідомляють прізвища загиблих воїнів, доки їхні тіла не заберуть рідні та близькі. Утім доброволець ДУК і журналіст Михайло Ухман повідомив, що одним із загиблих є його бо­йовий побратим, стрілець 34-го батальйону ЗСУ Геннадій Вегера з позивним «Зелений», який лише кілька тижнів тому давав йому інтерв’ю. 

 

Відомо, що «Зелений» загинув поблизу окупованого Донецька, йому було 37 років, батько трьох доньок... Геннадій Вегера народився в селі Курилівка Волочиського району на Хмельниччині, колишній спецпризначенець, який пішов на фронт ще в 2014-му. 

 

«Він любив дочок, він кохав дружину, він віддав життя за Україну», — написав про воїна журналіст і доброволець. 

 

У нещодавньому інтерв’ю, яке він дав другу Михайлу Ухману в останні дні грудня 2017 року, «Зелений» розповідав, що його дружина навіть спалила паспорт, аби не йшов воювати, але він ледве вирвав iз рук військовий квиток.

 

«Через друзів відновив документ і поїхав на війну. Дивитися, як гинуть хлопці, не було сил», — розповідав Геннадій Вегера.