Баланс зовнішньої торгівлі України погіршується. Ми торгуємо в мінус: більше купуємо, ніж продаємо.
І при цьому головним покупцем вітчизняних товарів є ... країна–окупант, тобто Російська Федерація.
Товарів менше — послуг більше...
Баланс зовнішньої торгівлі товарами та послугами України у січні–листопаді 2017 року зведено з дефіцитом на рівні 5,75 млрд. доларів.
Це на 20,8% більше за відповідний період минулого року.
Дефіцит зовнішньої торгівлі товарами за цей же період зріс на 30,2% і становить нині 7,83 млрд. доларів.
Натомість маємо профіцит зовнішньої торгівлі послугами, який зріс у 1,6 раза: до 2,06 млрд. доларів.
У листопаді, за даними Національного банку України, дефіцит зовнішньої торгівлі становив 450 мільйонів доларів.
Дефіцит торгівлі товарами становить 734 млн. доларів, профіцит торгівлі послугами — 284 млн. доларів.
Головним експортним товаром продовжує залишатися сільськогосподарська сировина. Якщо детальніше поглянути на структуру експорту, можна побачити, що зростання продажів зафіксовано практично за всіма товарними групами.
Станом на жовтень величезний стрибок був щодо мінеральних продуктів, +53%. Це пов’язано було зі збільшенням поставок електроенергії до Молдови, Угорщини та Польщі. А також нафтової сировини і нафтопродуктів в Італію та на Мальту.
Утім радіти цій статистиці завчасно. Адже головний фактор зростання — не фізичні обсяги, а ціновий сплеск на світових ринках. Що зіграло на плюс вітчизняним експортерам.
Щоправда, як прогнозують експерти, сприятлива для нас тенденція потроху вичерпується і вже найближчим часом буде повністю знівельована.
Натомість імпорт зростає стабільно. Щоправда, і тут визначальний фактор усе той самий — зростання світових цін. У нашому випадку — на енергоносії.
Паралельно зростають закупівлі іноземних машин, обладнання, транспортних засобів.
Деякі експерти та державні чиновники, зокрема заступник міністра економічного розвитку Наталія Микольська, вважають такий імпорт позитивним, адже він, на їхню думку, приводить до модернізації української економіки.
Що ж стосується послуг, які Україна більше надає, ніж споживає, то досягнутий профіцит береться переважно завдяки транспорту.
Лише за прокачування російського газу наша держава за одинадцять місяців минулого року заробила близько 2,5 млрд. доларів.
Активно зростали давальницькі послуги — на понад 24%, трохи повільніше зростала ІТ-індустрія, на 7,6%.
Продаємо до Росії, купуємо в Росії...
Що ж стосується наших головних держав-партнерів, то особливих сюрпризів також немає. У першій десятці країн, куди Україна продає свої товари, з’явилися Нідерланди, посунувши донизу Угорщину. «Сповз» донизу Єгипет, натомість суттєво зросли поставки до Індії, майже на третину.
Утім головною країною серед наших торговельних партнерів і нині, на четвертий рік війни, залишається Російська Федерація. Туди, наприклад, пішло 9,3% всього українського експорту.
Тоді як у наступну в переліку Польщу — 6,3%, а в Італію — 5,4%.
Усього ж у січні—листопаді 2017 року ми наростили товарообіг із ворогом на 26,8%, до 9,37 млрд. доларів.
З Європою товарообіг, щоправда, наростили на 28,8%, але в абсолютному вираженні він є більшим і становить 31,2 млрд. доларів.
Таємниця успіху невеликих за територією Нідерландів у тому, що ця країна де-факто є європейським офшором. І саме туди Україна наростила обсяги зернових (понад 160%), масляничних культур (понад 300%) та м’яса (майже 150%). Ріст суттєво виглядає у відсотках, натомість в абсолютних цифрах — більш ніж скромно.
Серед країн, у яких ми імпортуємо товари і послуги, лідерство також належить Росії. На цю країну припадає 13,9% українського імпорту. На другому місці — Китай із показником 11,4% та Німеччина із 11,3%.
Росія і досі поставляє нам мінеральні продукти (зростання понад 44%), зростає закупівля російських мінеральних добрив (плюс 11%), помітну роль у двосторонній торгівлі продовжує відігравати продукція машинобудування (зростання на 8%).
Китай усе активніше продає нам електричні машини (плюс 25,4%) та машинобудівну продукцію (зростання 18%), частково пластмаси та полімери.
Німеччина та Польща продають Україні природний газ, інші мінеральні продукти та продукцію машинобудування, електричні машини та різноманітні транспортні засоби.
«Вони готові десятками тонн купувати в Україні проводи, щоб потім продавати нам автомобілі з цими проводами, — каже економічний експерт Олександр Охріменко. — Це вигідніше, ніж купувати в Україні готову продукцію машинобудування».
Із Білорусі Київ активно завозить продукцію нафтопереробки, хоча про спорудження власного сучасного нафтопереробного заводу йдеться вже впродовж десятиліть.
Натомість маємо зростання білоруського паливного імпорту на понад 60%. За десять місяців минулого року на 40% зросла закупівля транспортних засобів, вироблених у цій державі.
Статистика також зафіксувала значне зростання імпорту зі Швейцарії, яка рвучко піднялася у топ–десятці на кілька позицій за сезон.
Але про закупівлю високотехнологічної продукції не йдеться, а імпорт складається переважно з російського газу, який ми закуповуємо через цю державу. За підсумками десяти місяців маємо зростання 170%.
ПОРЯДОК ЦИФР
Заробітчани проти МВФ
У минулому році валютний ринок України врятував не Міжнародний валютний фонд, як заведено думати, а так звані гастарбайтери: наші співвітчизники, які працюють за кордоном.
Так, наші заробітчани перерахували до України 9 млрд. доларів, плюс наші співвітчизники ще витягли заховані 1,8 млрд. доларів та поміняли їх на гривню, рятуючи тим самим нашу національну валюту від знецінення.
Натомість Міжнародний валютний фонд, як відомо, дав нам під відсотки 1 млрд. доларів та ще 1,4 млрд. доларів Україні вдалося розмістити у вигляді єврооблігацій.
А ТИМ ЧАСОМ...
Експорт святкового настрою
Вітчизняні виробники знайшли для себе нову привабливу нішу — експорт ялинкових прикрас.
За даними Міністерства економічного розвитку і торгівлі, за 10 місяців 2017 року експорт виробів для новорiчних і рiздвяних свят становив 6,1 млн. доларів, що на третину більше, ніж за відповідний період 2016 року.
Розширилась також і географія поставок українських виробів. На сьогодні вони присутні на ринках 28 країн світу. Експорт здійснюється, в основному, до ЄС.
Протягом 10 місяців 2017 року туди експортовано 58,2% загального обсягу таких прикрас. Серед 5 найбільших ринків споживання українських новорічних прикрас — три країни є членами ЄС (Нідерланди, Німеччина та Польща).
Причому Нідерланди, що вважаються європейським офшором, закуповують 30,5% від загального експорту новорічної продукції.
«На сьогодні ЄС є основним покупцем українських ялинкових прикрас, але нашими іграшками прикрашені також ялинки і в США, і в Ізраїлі, і навіть на Мальдівах. Ми розглядаємо галузь виготовлення ялинкових прикрас як дуже перспективну для нашого експорту», — повідомила заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України, торговий представник України Наталія Микольська.
Так, поставки новорічних прикрас до Великої Британії зросли у 2,3 раза, Росії — у 2,2 раза, Грузії — в 1,9 раза, Чехії — в 1,8 раза, Латвії — в 1,7 раза, на Мальдіви — у 1,5 раза, Польщі та США — у 1,4 раза.
ДО РЕЧІ
Країна з найкращим кліматом. Для бізнесу
Україна несподівано для багатьох очолила рейтинг поліпшення ділового клімату, що його укладає видання «Файненшл Таймс». За десять років — із 2010 до 2017–го — ми піднялися у цьому рейтингу на 24,21 пункт.
Таким чином ми стали першими серед пострадянських держав. Також наша держава піднялася на чотири сходинки рейтингу легкості ведення бізнесу Doing Business 2018.
Як повідомили укладачі рейтингу, сталося це завдяки спрощенню процедури отримання дозволів на будівництво, поліпшення захисту прав міноритарних акціонерів шляхом запровадження зобов’язання негайно публікувати інформацію про трансакції зі зв’язаними сторонами, а також зменшення ставки єдиного соціального внеску.
Якби Україна зуміла піднятися ще на десять позицій, то цей факт приносив би нам, за прогнозами Міністерства економічного розвитку, близько мільярда додаткових інвестицій щорічно.
