Вперше у світі: за допомогою стовбурових клітин вдалося відновити зір у людей
Новий підхід до відновлення втраченого зору в людей створено науковцями. >>
Вчені з'ясують, чи всі відомі в світі мощі святого Миколая належать справді йому
15.12.2017
Пам’ятник святому Миколаю в турецькому місті Демре: тут спочатку був похований Чудотворець. (Фото з сайта nikitinskiy.com.)
Немає сумнівів, що святий Миколай був історичною постаттю, а ось сумніви стосовно автентичності його мощей, які «розмножилися» у великій кількості по християнських храмах світу, таки існують.
Ось чому науковці Оксфордського університету, що в Англії, дослідили мощі святого, який за життя був єпископом італійського міста Міра, що за 16 кілометрів на захід від Венеції.
Святий вважається покровителем цього міста і щороку 6 грудня тут влаштовують гучний фестиваль на його честь.
Реліквії святого Миколая зберiгаються у різних містах світу, зокрема у храмах в Італії, Франції, США та в приватних колекціях.
Головний об’єкт його культу зберігається в італійському місті Барі. Тут, у соборі, зберігається основний фрагмент мощей, який, за легендою, ще тисячу років тому привезли місцеві моряки.
Мощі до того були викрадені мусульманами під час облоги міста.
Вчені поставили перед собою мету — дослідити всі відомі мощі святого, щоб встановити їхній вік та чи належать вони одній людині.
Нагадаємо, що перші записи про єпископа, якого дуже шанують як у католицькій, так і в православній церквi, з’явилися в VI столітті.
Першим учені Оксфордського університету дослідили фрагмент кістки таза, який передав на експертний аналіз священик зi США Денніс О’Нейлл, служитель храму Святої Марти Бетанської з гробницею Всіх Святих у Мортон-Гроув, штат Іллінойс.
У цей храм мощі колись перевезли з французького міста Ліона. Радіовуглецевий аналіз показав, що кістка дійсно походить iз IV століття, коли жив святий.
Історичні записи вказують, що Миколай iз Міри помер 6 грудня 345-го чи 352 року. Тож перша проба виявилася вдалою.
«Багато мощей, які потрапляють до нас на аналіз, найчастіше виявляються молодшими, ніж приписують їм історичні та церковні хроніки, — каже професор Том Хігам, один з учених, які проводили дослідження. — А цей кістковий фрагмент, навпаки, датується досить точно, і датування збігається з даними хронік, а тому є висока ймовірність того, що він дійсно є частиною мощей святого Миколая».
Якщо інші храми, де зберігаються останки святого, погодяться на експертизу, то вчені зможуть провести детальнішу роботу та з’ясувати нарешті, чи належать вони одній і тій же людині. n
А ТИМ ЧАСОМ…
Найбільш шанованим місцем поклоніння християн всього світу є храм Гроба Господнього в Єрусалимі.
Він був заснований на Голгофі, де, згідно зі Святим Письмом, був розіп’ятий і похований Ісус Христос, який потім воскрес.
Але вчені зацікавились, наскільки відповідає легенді справжній вік головної християнської святині, повідомляє «Євроньюс».
Фахівці відібрали проби вапняного розчину з основи усипальниці Христа і застосували до нього метод оптичного датування.
Відповідь учених безапеляційна: вапняк, iз якого зроблене ложе Христа, датується 345-м роком нашої ери.
Таким чином випливає, що плита була виготовлена невдовзі після закінчення правління римського імператора Костянтина Великого.
Відомо, що його мати доклала багато зусиль для поширення християнства і завдяки їй і був знайдений Гроб Господній, навколо якого опісля був збудований храмовий комплекс.
«Жодних сумнівів не може бути. Тепер ми точно знаємо, що це є те саме місце», — сказав історик Крістен Ромі.
Як зазначають оглядачі, це той рідкісний випадок, коли дані, здобуті сучасною наукою, повністю збігаються з церковними переказами.
Втім для фахівців надалі залишається відкритим головне питання. Вони надалі шукають докази, чи дійсно сліди останків Христа перебувають у цій гробниці? Адже історики мають кілька версій про місце його поховання.
