Філософія їжі: чому вишуканий київський ресторан купує продукти у васильківських селян

12.12.2017
Філософія їжі: чому вишуканий київський ресторан купує продукти у васильківських селян

Успішний ресторанний бізнес — це коли готуєш сніданок, як для власних дітей.

Це затишне лаунж-кафе колись відкрила для мене  подруга, запросивши на каву перед концертом.

 

Вiдтодi більшість зустрічей у центрі Києва волію призначати саме там за склянкою фруктово-трав’яних смузі та смачнющої вегетаріанської випічки.

 

І от приємна несподіванка: господинею концептуального закладу виявилася мама чотирьох дітей Лілія Олійник — ініціаторка багатьох благодійних проектів. Саме на одному з них ми й познайомилися минулого тижня.

Робиш, як для себе, — сподобається усім 

— Лілю, крім смачних авторських страв, у вашому кафе мене з першого погляду вразила витончена простота обстановки. Розумієш, що в облаштування вкладено небагато коштів, але почуваєшся напрочуд затишно. Хто проектував приміщення?
 
— Моя знайома дизайнерка, яка, до речі, зараз успішно реалізовує свої проекти в Лондоні. Кілька років тому вона, знаючи, що з фінансовими ресурсами у мене на той час було сутужно, запропонувала допомогти за суто символічну суму. Схоже, це кафе справді було потрібне не лише мені, бо до його відкриття долучилися надзвичайно цікаві люди.
 
Тут увесь простір наповнений їхньою позитивною енергією і творчим настроєм. І я їм за це дуже вдячна! Не повірите: від задуму до втілення закладу минуло трохи більше місяця! Майстер-підрядник, закінчивши роботу, попросив мене нікому цього не розповідати, бо сам не розумів, як так швидко вийшло, — усміхається Лілія. 
 
Насправді ж, думаю, така швидка реалізація проекту стала можливою саме завдяки тривалому обдумуванню і кристалізації самою господинею, яка кілька десятиліть відбирала і компонувала інгредієнти і співвідношення унікального, хоч на перший погляд такого простого меню. Бо готувала страви і напої в першу чергу для себе і для своєї улюбленої дітвори. 
 
— Ідея полягала в чому? Для мене як для багатодітної мами було дуже важливо якомога швидше приготувати смачну і поживну їжу, щоб вона при цьому була ще й здоровою. І бажано, аби вона при цьому ще й не коштувала захмарно, — пояснює Лілія філософію свого бізнесу.

Тримай баланс

— Лілю, ваше меню не схоже на жодне класичне ресторанне не лише за назвами, якими так люблять жонглювати ресторатори, а й за складом страв i напоїв. Це ваші авторські напрацювання? Як вони формувалися?
 
— Я протягом останніх тридцяти років дуже уважно вивчала особливості здорового харчування в оздоровчих системах різних авторів, у бага­тьох культурах. Це й західні нутріціологи, й індуси, і слов’яни... Багато дала аюрведична культура балансуючого харчування. Але, порівнявши чимало джерел, я зрозуміла, що скрізь здорове споживання має один-єдиний базовий принцип. Чим їжа простіша і ближча до свого природного стану, тим краще. Так, є мудрствування з обов’язковим підрахунком калорійності... Але у мене подібні поради завжди викликали посмішку: оце мені нема чого більше робити, як щоразу, сідаючи перекусити, підраховувати кількість калорій у кожній страві.
 
Звичайно, вчені-дієтологи це все досліджують — скажімо, та сама Шаталова науково обґрунтовує, чому варто харчуватися саме певним чином. Так, це важливо. Але ми можемо просто прислухатися до розумних людей і врахувати їхні висновки. Недаремно ж у багатьох грецьких філософів знаходимо: «Людина стає тим, що вона споживає», або «Твоя їжа впливає не тільки на стан твого тіла, а й на думки, вчинки і навіть на твою долю». Для мене це — ключові ідеї, які повинні формувати наше ставлення до їжі.

З городу до столу

Маленький презент від кухаря в еко-кафе — тонкі шматочки солодкого гарбуза, свіжесенького, наче тільки зірваного з огудиння.
 
Всі овочі-фрукти, молокопродукти сюди привозять цілком конкретні господарі приватних садиб у Васильківському районі.
 
Спочатку сім’я Лілії Олійник мала своє домашнє господарство у Пирятинському районі на Полтавщині.
 
Але обставини склалися так, що доцільніше стало укласти угоди з надійними постачальниками, домовившись про асортимент і спосіб  вирощування садовини-городини на Київщині.
 
І селянам постійний приробіток, і господиня ресторану спокійна за смак і якість майбутніх страв.
 
Адже завжди може проконтролювати, як саме вирощуються обрані нею самою сорти помідорів, спаржі чи малини. Ну і велике значення має сам настрій учасників процесу.
 
Натхненна вдалим стартом, Ліля свого часу відкрила у столиці разом iз партнерами п’ять таких еко-ресторацій. В тих районах, куди її запрошували у книзі відгуків відвідувачі.
 
Бо чимало записів тих, кому тут вдалося побувати, закінчувалося: «От би й поблизу нашого будинку було таке кафе!» Але згодом трьо­ма з них вона поступилася бізнес-партнерам.
 
З міркувань оптимізації залишилася повноправною господинею двох атмосферних закладів здорової їжі: вже згаданого лаунж-кафе в центрі столиці і ще одного — у складі освітньо-відпочинкового комплексу в Голосієво.
 
Його Лілія Олійник спеціально спланувала так, щоб такі самі невгамовні жіночки могли комфортно суміщати сімейні клопоти з власним розвитком.
 
Тому він включає простір для дитячих розвиваючих ігор, занять йогою, салон краси та залу для культурно-освітніх зустрічей мам. 
 
— Дуже важливо мати можливість ділитися своїми ідеями і своєю підтримкою з іншими людьми. Це приносить задоволення мені самій і генерує хороший настрій навколо.
Певно, здорова їжа й справді формує здоровий простір...