Ефект перемог: Василь Ломаченко зібрався підкорювати наступну вагову категорію

Наступного літа Віталій Кличко — вічний чемпіон світу в надважкій вазі за версією WBC — увійде до Міжнародного залу боксерської слави.

 

 

Як заявляють керівники цього проекту, обов’язково потрапить до нього й інший уславлений український важковаговик Володимир Кличко, проте для цього має минути п’ять років з моменту офіційного завершення його боксерської кар’єри.

 

 

Такі правила зарахування видатних боксерів до Міжнародного залу боксерської слави.

 

Тим часом усі ознаки становлення легенди боксу нині демонструє представник України в легкому ваговому дивізіоні Василь Ломаченко.

 

Звісно, нашому чемпіону в надлегкій та другій надлегкій вазі за версіями WBO до регалій та рекордів унікального філіппінця Менні Пак’яо, котрий єдиний серед боксерів виграв чемпіонські пояси у восьми вагових категоріях, ще далеко.

 

Проте здається очевидним, що саме в такому напрямі рухатиметься наш співвітчизник на профі-ринзі.

 

Після перемоги минулого уїк-енду над 37-річним кубинцем Гільєрме Рігондо хтось із команди Ломаченка одягнув йому на голову стилізовану золоту корону, проте його батько та тренер Анатолій Ломаченко миттєво зняв той головний убір, певно, вважаючи передчасним процес коронації свого сина.

 

Здобувши в аматорському середовищі звання дворазового олімпійського чемпіона та одного з кращих боксерів-аматорів сучасності, на профі-ринзі Ломаченко лише розпочав колекціонування чемпіонських відзнак та різноманітних неофіційних титулів.

 

Минулих вихідних у Нью-Йорку на відомій арені «Медійон Сквер Гарден» «Хай-тек» (саме з таким найменням у профі-ринг зайшов Ломаченко) провів четвертий захист свого чемпіонства в другій надлегкій вазі, після чого спортсмен планує перейти на вищий щабель й боксувати в легкій вазі.

 

Вечір прощання Ломаченка з напівлегким дивізіоном вийшов для нього таким же феєричним, яким загалом був і весь період його перебування й цій категорії.

 

Непереможний рініше Рігондо не знайшов жодних аргументів, аби створити для українця бодай якихось проблем.

 

Попри те, що окремі експерти напередодні бою Ломаченка з Рігондо прогнозували в ньому 12-раундну «шахову партію», насправді нічого подібного в тому поєдинку не сталося.

 

«Десь після третього раунду зрозумів, що довгим поєдинок не буде», — відзначив Ломаченко після бою, котрий, у підсумку, завершився технічним нокаутом.

 

Отримавши в першій половині протистояння чимало неприємних ударів, у перерві між шостим та сьомим раундами кубинський боксер вирішив не продовжувати протистояння.

 

«Травма лівої кисті», — уточнили причину відмови секунданти Рігондо.

 

Щоправда, промоутер Василя Боб Арум сумнівається у правдивості виказаного кубинською командою аргументу, адже особливих можливостей травмувати руку в кубинця майже не було.

 

«Хіба що в роздягальні», — іронізує Арум, адже більшу частину поєдинку титулований Рігондо — також власник двох олімпійських золотих нагород, володар чемпіонського пояса WBA у другій найлегшій вазі — мало бив, але постійно клінчував, тримав руки суперника й завдавав заборонених ударiв.

 

Піддавшись на спокусу заробити непогані призові й виграти титул у Ломаченка, Рігондо пішов на ризик і зробив стрибок у вазі.

 

Але, без проблем наро­стивши масу (з 55 до 58 кг), необхідного для перемоги бійцівського арсеналу Гільєрме не здобув.

 

Кажучи футбольною мовою, «в одні ворота» переміг свого суперника супер-Вася.

 

Загалом, за подібним сценарієм, коли в перерві між раундами опонент українця відмовлявся продовжувати бій, минули чотири останні протистояння Ломаченка.

 

«No mass», — кажуть у таких випадках рефері.

 

«Мене ж тепер можете називати Номасченко», — жартує Ломаченко.