Скандальне протистояння між старими «правоохоронцями» — ГПУ і СБУ, з одного боку, та «новими» антикорупційниками — з іншого, в останні дні зазнало нової «корекції» позицій.
І рiч не лише в тiм, що під тиском світового політикуму та фінансових центрів провладна більшість станом на ранок четверга відмовилася розглядати законопроект, згідно з яким керівництво НАБУ мало би стати «ручним» для керівництва тієї ж таки більшості.
А ще й тому, що молодих керівників НАБУ і САП не вдалося представити у сесійній залі в ролі «хлопчиків для биття», хоч би як цього хотілося Генпрокурору Юрію Луценку.
Бо в цій ролі, швидше, опинився сам Юрій Віталійович — причому не лише в очах української громадськості, а й в очах політикуму США.
Утім пан Луценко сам винен, адже далеко не вперше, а тому вже звично для себе забув античну мудрість: «Язик твій — ворог твій».
Виступаючи з трибуни ВР минулої середи, Генпрокурор не стільки пояснював, чому разом із головою СБУ Василем Грицаком фактично нівелював антикорупційну діяльність НАБУ і САП на певний період, а переймався тим, що директор НАБУ Артем Ситник нібито розгорнув проти нього у США «кампанію з дискредитації»!
За словами Луценка, пан Ситник нібито звинувачує Генпрокурора в тому, що той ніби «жбурнув камінь» чи то в бік, чи то в обличчя ФБР.
Тож Луценко ледь не закликав депутатів «закрити рота» керівнику НАБУ, а ще краще відкликати Ситника разом із очільником САП Холодницьким із закордонного відрядження до США, де вони перебували в рамках Глобального форуму з повернення активів у Вашингтоні (форуму, на який той же Луценко чомусь не поїхав. — Ред.).
Луценко вкотре зробив закид у бік НАБУ, мовляв, їхні детективи знімали інформацію з телефонів сотні громадян — нардепів, суддів, чиновників — без дозволу суду, що є незаконним.
Невже Ситник справді дискредитує Луценка в США? Аж ніяк. Ще раніше, перебуваючи в Києві, директор НАБУ лише заявив, що у Федеральному бюро розслідувань США були неприємно вражені висловами Генпрокурора України про незаконну співпрацю НАБУ та ФБР.
Тоді як пан Луценко ймовірно вважав, що те, про що він говорить під час брифінгів і виступів, необов’язково має ставати відомо тим, про кого він говорить за океаном?
Але ж слово — не горобець... Тож треба закривати рота не комусь десь, а самому стежити за своїми ж висловленими фантазіями та гіперболами для красного слівця чи ньюзмейкерства.
Ще одним «холодним душем» для Віталійовича стало те, що просто у Вашингтоні панове Ситник і Холодницький заявили представникам світової преси, що переривати візит до США і «виконувати спонтанні забаганки Генпрокурора» не мають наміру.
Адже в обох заздалегідь заплановані дуже важливі зустрічі з керівництвом низки правоохоронних та державних органів США — ФБР, Державного департаменту, Світового банку тощо.
Тим самим Холодницький і Ситник ніби натякнули Луценку, що вони вирішують серйозні питання і працюють, тоді як «дехто» страждає невідомо чим...
