ПРИКОЛИ про банкірів

У двері Гольдмана стукає сусідський хлопчик:

— Соломоне Абрамовичу, до нас приїхали гості, і тато просить у вас штопор.

— Добре, Іцику, я зараз переодягнусь і сам принесу.

 

* * *

 

— Лiкарю, це вам.

— Це що?

— Моя маленька подяка — ко­ньяк i цукерки.

— Послухайте, а хто вам дав право витрачати мої гроші?

 

* * *

 

Жінка заходить у підворіття, назустріч їй iде чоловік з розведеними руками. Хоче, напевно, пристати, подумала жінка. Що робити? Розбігшись, вона б’є чоловіка в груди. Лунає дзвін скла.

Чоловiк каже:

— Сьомий раз скло до будинку донести не можу.

 

* * *

 

— Чому ви обдурили мене, — обурюється банкір, — заявивши, що маєте семирічний досвід роботи в банку, ви ж нiде не працювали.

— Але ж ви самі дали оголошення, що вам потрібна людина з багатою фантазією.