Питання реформи інтернатних закладів порушували на семінарі-нараді «Впровадження першого етапу Національної стратегії реформування інституційного догляду та виховання дітей на 2017—2026 роки».
«Реформа системи інтернатних закладів наразі є важливим кроком до забезпечення прав дітей на проживання у сім’ї, піклування батьків та здобуття освіти, адже жоден інтернат, хоч яким би хорошим він був, не може замінити сім’ю. Що стосується загальноосвітніх шкіл-інтернатів, то міністерство не бачить їхнього майбутнього для учнів початкових класів. Переконані, що діти мають навчатися у школі», — зазначив заступник міністра освіти і науки Павло Хобзей.
Cтратегія реформування спрямована на те, щоб змінити нинішню систему інституційного догляду та виховання дітей на систему, яка забезпечить догляд і виховання дитини в сім’ї або наближеному до неї середовищі.
Для цього три міністерства — МОН, МОЗ та Міністерство соціальної політики — мають удосконалити законодавство, розвивати мережу та забезпечувати освітні, медичні, соціальні, реабілітаційні послуги, зокрема раннього втручання, інклюзивного навчання тощо.
«Діти зі шкіл-інтернатів мають обов’язково ходити до загальноосвітньої школи — ми не повинні створювати для них гетто. Дітей не потрібно відділяти від інших, навпаки, треба сприяти їх соціалізації. А поки дитині не знайшли сім’ю, колеги з Мінсоцполітики мають подбати про те, аби вона могла тимчасово проживати в пансіонаті», — підкреслив Павло Хобзей.
Водночас він наголосив, що санаторні, спеціалізовані та спеціальні школи-інтернати повинні продовжувати свою роботу. Зокрема, санаторні інтернати мають право на життя, якщо в них буде змінний контингент.
«Нерідко буває ситуація, коли дитина вступає до санаторної школи в першому класі, а виходить звідти у 9-му чи 11-му. Це не є прийнятним. Для виправлення таких ситуацій Міносвіти має співпрацювати з МОЗ, адже термін перебування у таких інтернатах з метою лікування чи оздоровлення визначають лікарі, — відзначив Павло Хобзей.
— У новому Законі «Про освіту» є окрема стаття, що передбачає функціонування мистецьких, спортивних, військових та наукових шкіл. Спеціалізовані школи — це школи для обдарованих дітей, де виховують майбутніх олімпійських чемпіонів, розвивають дитячі таланти. Такі інтернати можуть існувати, починаючи з початкової школи, але наукові та військові — лише з п’ятого класу. Проте розглядається питання, аби вони функціонували, починаючи із сьомого класу».
Нагадаємо, що нині система нараховує 751 інтернатний заклад, де навчаються і виховуються 106 тисяч дітей.
Улітку цього року Кабмін затвердив «Національну стратегію реформування системи інституційного догляду та виховання дітей на 2017—2026 роки» і План реалізації її першого етапу.
Нині в кожній області мають проаналізувати наявну систему інтернатних закладів, оцінити забезпечення прав дітей і затвердити регіональні плани реформування системи інституційного догляду та виховання дітей. До стратегії долучені три міністерства: МОН, Міністерство охорони здоров’я та Міністерство соціальної політики, яке визначене координатором реформи.