У неділю, 3 грудня, прихильники Міхеїла Саакашвілі зібралися в парку Шевченка, щоб влаштувати «народний імпічмент» — ще один марш за те, щоб відправити у відставку діючого Президента.
Фінальний мітинг пройшов на Європейській площі.
«Це, можливо, єдиний шанс мирним, законним способом зупинити сповзання України в диктатуру і нову руїну», — зазначив Саакашвілі в суботу ввечері, звернувшись до опозиційних президенту Порошенку політиків — Юлії Тимошенко, Олега Тягнибока, Андрія Садового та інших.
Однак останні не прониклися «єдиним шансом» та до недільного маршу не приєдналися. Не було їх і біля наметів під Радою, котрі стоять там із 17 жовтня.
Модна тема
Загалом учасників маршу було близько 5 тисяч. Вони пройшли колоною за маршрутом: бульвар Тараса Шевченка — вулиця Хрещатик — алея Героїв Небесної сотні — вулиця Шовковична — вулиця Грушевського — Європейська площа.
На алеї Героїв Небесної сотні учасники Маршу вшанували пам’ять загиблих на Євромайдані.
На перехресті вулиці Банкової та алеї Героїв Небесної сотні поклали на дорозі плакати з обіцянками Президента України, які, на думку учасників акції, він не виконав.
Під час ходи учасники мітингу вигукували «Геть бариг!», «Імпічмент!» та «Київ, вставай!».
Головним же рефреном дійства було усунення Петра Порошенка від влади. Загалом тема імпічменту Президента займе чільне місце в інформаційному полі останніх тижнів.
Тим більше, що один із соратників Саакашвілі, Юрій Дерев’янко, зареєстрував відповідний законопроект — «Про Президента України та порядок припинення його повноважень», у якому прописаний механізм відсторонення голови держави, і тепер в «Русі нових сил» вимагають його прийняти.
Власне, розмови про імпічмент звучать уже не перший раз за нинішньої каденції парламенту.
В 2016 році група депутатів ініціювала збір підписів за імпічмент Петра Порошенка, а вже влітку цього року низка облрад, враховуючи Київську, ухвалювала звернення до Верховної Ради про необхідність запуску процедури імпічменту через ситуацію в країні.
Такі рішення були суто декоративними та пізніше навіть скасовувались через суди, але відповідний інформаційне тло створили — Порошенку наочно продемонстрували, що він не контролює ситуацію в кількох регіонах.
Сьогодні ж процедура відсторонення голови держави прописана в статті 111 Конституції і робить імпічмент фактично неможливим.
Для початку питання про зміщення Президента порушує проста більшість депутатів — 226. І це найпростіший етап.
Далі парламентом створюється спеціальна тимчасова слідча комісія, в яку мають увійти не тільки народні депутати, а й спеціальний прокурор та спеціальний слідчий.
Висновки комісії потім розглядаються парламентом і, якщо існують підстави для пред’явлення звинувачень Президенту, депутати ухвалюють це рішення конституційною більшістю — більше 300 голосів.
Відтак справа скеровується в Конституційний та Верховний суди. Конституційний Суд робить висновки щодо конституційності процедури розслідування і розгляду справи про імпічмент, а Верховний — про те, що в діях Президента дійсно є ознаки державної зради чи іншого злочину.
І тільки тоді трьома чвертями конституційного складу Ради (338 голосів) приймається рішення про усунення глави держави в результаті імпічменту.
Однак назбирати три чверті голосів парламентаріїв — завдання в українських реаліях саме по собі фантастичне, але проблема навіть не у цьому.
Процедура відсторонення глави держави неврегульована і суто технічно.
Зокрема, залишаються питання щодо обрання спеціального прокурора та спеціальних слідчих, не визначено правовий статус цих осіб, а також керівництва та членів спеціальної тимчасової слідчої комісії, фінансове та матеріально-технічне забезпечення діяльності комісії.
Законопроект Дерев’янка намагається врегулювати ці нюанси, але не змінює прописану в Конституції процедуру — на фінальному етапі імпічменту необхідні все ті ж захмарні три чверті від складу парламенту.
Саакашвілі заарештують?
Хай там як, а постійне мусування даної теми не може не псувати Президенту Порошенку нерви. Один із варіантів вирішення проблеми теоретично полягає в усуненні «двигуна» та натхненника ідеї імпічменту — Міхеїла Саакашвілі.
Тож, очевидно, недарма Саакашвілі на одній зі своїх останніх прес-конференцій заявив, що, за наявною в нього інформацією, Президент Петро Порошенко віддав розпорядження Генеральній прокуратурі та СБУ заарештувати його за спробу державного перевороту.
«Мені стало відомо, що Порошенко остаточно перейшов червону лінію і наказав мене заарештувати нібито за спробу державного перевороту. І це розпорядження він дав Луценку. І вони до 3 грудня збираються мене заарештувати, нейтралізувати, щоб убити мирний протест. Вони підняли неіснуючі справи за часів моєї роботи в Одесі, хочуть підвести все до зловживання владою», — поділився екс-«губернатор» Одещини.
Саакашвілі додав, що СБУ кілька днів тому запросила зразки його голосу, щоб сфальсифікувати аудіозапис його розмов, які в Службі безпеки збираються опублікувати в день його арешту.
Крім того, за його словами, СБУ вже отримала рішення суду на обшук його квартири. Саакашвілі встиг закликати своїх прихильників, щоб ті в разі його арешту були готові блокувати правоохоронні органи, обласні державні адміністрації, СБУ та ГПУ.
Проте тривога — принаймні поки що — виявилася хибною. До 3 грудня Саакашвілі не заарештували, й свою акцію в центрі Києва він провів без ексцесів.
Але, як стверджує видання «Апостроф», політичні соратники Міхо переконані: ще — не вечір. Іншими словами, репресії тільки починаються.
«Порошенко зараз в агонії, і єдине, що його хвилює — це другий термін його каденції, а також усі, хто цьому терміну заважають — Саакашвілі, НАБУ... Тобто всі, хто буде проти системи, яку він зберіг після Януковича і потім заново став вибудовувати під себе. Це один з ходів Петра Олексійовича. За нашою інформацією, вони збираються йти на певні провокації, фабрикації доказів», — говорить в інтерв’ю виданню колишній заступник Генерального прокурора Давид Сакварелідзе.
А от що каже автор закону про імпічмент Юрій Дерев’янко: «Все можливо і всього можна очікувати від неадекватної влади. На жаль, від Петра Порошенка, який як вогню боїться Саакашвілі і його прихильників, можна чекати чого завгодно. Про це свідчать останні гучні затримання, переслідування і видворення людей, що так чи інакше можуть бути пов’язані з діяльністю «Руху нових сил». Наприклад, 17 листопада було викрадено трьох грузинів — Мамуку Абашидзе, Вано Надірадзе і Зураба Цинцадзе, яких видворили з України без будь-яких пояснень. 19 листопада жорстоко побили водія Міхеїла Саакашвілі, в якого забрали документи. Сьогодні тиск, погрози і провокації проти представників «Руху» не припиняються, а тільки посилюються», — каже депутат.
Тим часом влада наполягає на тому, що всі дії та гучні заяви Міхеїла Саакашвілі є лише його піаром. І оскільки два протилежні табори ніколи не зійдуться в думках із цього приводу, шоу, очевидно, триватиме.
