Цього року реалізація програм державної фінансової стимуляції через затримки в напрацюванні «Порядків використання коштів», м’яко кажучи, затримується.
У січні-листопаді за державною програмою підтримки галузі тваринництва на казначейські рахунки профільних структурних підрозділів облдержадміністрацій спрямовано 100 мільйонів гривень із запланованих 170 мільйонів.
Тобто на кінець року реальні видатки, передбачені за бюджетною програмою «Державна підтримка галузі тваринництва» лише трохи переважили половину з помпою оголошеної суми.
Щоб уникнути повторення неприємного казусу в 2018 році, підготовку до нового бюджетного року міністерство почало заздалегідь.
23 листопада відбулась робоча зустріч першого заступника міністра аграрної політики Максима Мартинюка з представниками підприємств молочної галузі — членів Асоціації виробників молока.
У проекті державного бюджету на 2018 рік уряд запланував на підтримку тваринництва 2,3 мільярда гривень.
Програми поширюються на представників галузі свинарства, а також утримувачів КРС молочного та м’ясного напряму.
Сьогодні більшість ВРХ утримується господарствами населення (майже 66 відсотків, і лише третина припадає на сільськогосподарські підприємства).
Це є стримуючим фактором для виробництва та експорту високоякісної яловичини.
Задля розвитку галузі тваринництва в Україні варто працювати над її новою структурою.
«Необхідно створювати базу для підтримки довгострокових проектів, тому що сектор відгодівлі ВРХ i виробництва яловичини не є інвестиціями одного року окупності. А закупівля та реалізація телят та молодняка ВРХ у населення, яка переважає на сьогодні в Україні, не є оптимальною формою бізнесу для галузі тваринництва», — зазначає заступник міністра агрополітики з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева.
З її слів, державну підтримку наступного року спрямують на три ключові напрями: здешевлення вартості будівництва чи реконструкції тваринницьких ферм і комплексів, здешевлення кредитів на таке будівництво та розвиток генетики та селекційної справи.
За дев’ять місяців нинішнього року збільшився експорт української мороженої яловичини майже вдвічі, сягнувши 21,6 тисячі тонн.
Також помітно зріс експорт української живої ВРХ: 51 тис. голів за минулий рік, а головними імпортерами стали Азербайджан та Єгипет.
«На жаль, ми поки що майже не присутні в секторі охолодженої яловичини, який є найбільш привабливим із точки зору експорту. Разом iз нашими колегами з міжнародних організацій, таких як FAO, IFC, EBRD та Світовий банк, напрацьовуємо конкретні проекти в галузі відгодівлі ВРХ», — зауважує Трофімцева.
За її словами, пріоритетними ринками для розвитку експорту яловичини сьогодні є країни Близького та Середнього Сходу, країни Азії та інші. Саме експорт яловичини може стати механізмом запуску галузі в цілому, зважаючи на поки що слабкий внутрішній ринок.
