Зовсім нещодавно у місті Жовква на Львівщині відбулося нагородження переможців кіно-медіа-фестивалю для молоді «Кіномаршрут», який уже третій рік поспіль організовує конкурс фільмів молодих кінематографістів.
Оскільки «Кіномаршрут» — передусім мандрівний фестиваль, незабаром він продовжить свої покази — як виявилось, самих робіт на фестиваль надійшло понад 250! — у Львові, Києві та інших містах країни.
А також, майже за місяць, «Кіномаршрут» окремо збере і наймолодших своїх учасників, аби провести церемонію нагородження переможців дитячої програми «Кіно і діти».
Організатори цього ще зовсім недавно невеличкого молодіжного фесту прагнули розробки і популяризації значущих і гострих тем в українському суспільстві. Пояснювали дуже лаконічно.
Мовляв, це треба для того, аби пожвавити кінопроцес у країні вже готовим відеопродуктом, який буде вщерть насичений сучасним новітнім баченням через призму ще юного (читайте — цнотливого), нічим не заангажованого ока.
І якщо тоді, на самому початку, ці кіноактивісти активно шукали таланти, бо самі роботи на конкурс надходили відносно мляво, то сьогодні ситуація геть змінилася.
Журі фестивалю практично засипають доробками. Також зростає зацікавленість і пересічних громадян до відвідування заходів «Кіномаршруту».
У цілому, для участі у цьогорічному, третьому, кіно-медіа-фестивалі «Кіномаршрут» відібрали короткометражні фільми у категоріях: ігрове, документальне, анімація та експериментальне кіно (відеопоезія, музичне відео, арт-кіно) у межах 20 хвилин.
У дві програми — міжнародну та національну. Причому друга включала студентські, дебютні та вже професійні фільми (виробництва не пізніше останніх трьох років і вперше надіслані на кіно-медіа-фестиваль «Кіномаршрут»).
Окрім чималої кількості відеоробіт українських авторів, на конкурс надійшли фільми авторів зі США, Канади, Австралії, Ірану, Туреччини, Білорусії, Швейцарії, Італії, Німеччини, Франції, Данії, Аргентини, Бразилії та інших країн світу.
— Цього року ми вперше відкрили «Міжнародну програму». А все завдяки учасникам студії КіТ «На долоні», які взялися субтитрувати фільми українською мовою, — розповідає Олеся Новосад, засновниця та директор фестивалю, сценарист, режисер, педагог. — Довелося спостерігати, як при перекладі одні фільми дещо втрачали зміст, а інші розкривалися по-новому: несподівано з’являвся тонкий гумор, поезія, гра слів, деталі.
В цілому, це унікальний досвід для молодих студійців, які кожен кадр пропускають крізь себе. Таким чином заглиблюючись у візуальні образи, вони ще й досліджують культуру інших країн, особливості світовідчуття інших кінематографістів. Тому, коли відкрилися імена переможців, ми з подивом і великою приємністю дізналися, що це переважно молоді режисери, які взагалі чи не вперше подалися на фестиваль.
— Сьогоднішній фестиваль «Кіномаршрут» — це вже платформа для спілкування молодих кінематографістів з усього світу, — додає Наталя Уварова, арт-директор фестивалю, драматург, режисер і педагог. — Щороку ми стараємося сформувати максимально насичену конкурсну програму. Також організовуємо різні майстер-класи та творчі зустрічі. Зокрема, цього року в нас були надзвичайно цікаві майстер-класи з анімації від Олега Педана та Степана Коваля. З документалістики — від Юрія Зморовича.
Акторську майстерню в нас проводив актор Петро Зузяк. Також практичні корисні поради «з полів» наші учасники отримали і від фестивальних дистриб’юторів. Та, мабуть, найочікуванiшою подією для багатьох учасників усе ж стала зустріч iз режисером нового українського фентезі Юрієм Ковальовим. Не може не радувати журі i нас усiх те, що якість і кількість студентського кіно зростає з кожним роком. Це дає надію на хорошу долю українського кінематографа.
Серед цьогорічних переможців «Кіномаршруту» в міжнародній програмі, яких особливо хочеться відзначити, є молоді кінематографісти з Німеччини, Америки, США, Австралії та Ірану.
Всі вони знайомили нашого глядача не лише зі своєю культурою, а й традиціями, історією та мистецтвом. Не обійшлося у номінації, звичайно ж, і без вшановування України.
Йдеться про перше місце за вже знакову анімаційну роботу українця Андрія Щербака (режисер та автор сценарію) «Причинна: історія кохання» за твором Тараса Шевченка.
Зауважимо, ця робота, з її надзвичайною глибиною почуттів, з її простотою і водночас непідкупною реалістичністю у виспівуванні любові, яка абсолютно нетерпима до насилля і жорстокості, як наголошують кінокритики, наразі стає популярною в усьому світі.
У національній програмі фестивалю, в номінації «Експериментальне кіно», перемогла робота режисера Олександра Бикова «Зсередини».
У номінації «Ігрове кіно» заслужене «золото» забрала робота «Нетерпимість» режисера Володимира Бакума.
А от I місце у документальному кіно виборола робота «Дім» режисерки Анни Корж. У своїй картині авторка розповiдає про нелегку для нас всіх тему сьогодення — переселенців зі сходу України. Зокрема про те, як вони облаштовувалися на нових місцях.
— Нам дуже потрібно таке спілкування і обмін досвідом, адже дуже важливо — ділитися сокровенним, — прокоментував Олександр Биков, режисер, учасник фестивалю. — Особливо цікаво тут мені було побачити якомога більше українських фільмів і познайомитися з їх авторами. Я пересвідчився, що кіно в Україні стає все якіснiшим, осмисленiшим. І це мене нескінченно радує.
Знаковим для фестивалю є те, що, крім усього, він також функціонує як платформа для дискусій, творчого розвитку та обміну досвідом професійних кінематографістів і тих, хто лише шукає свій шлях у кіномистецтві. Окрім робіт, представлених на фестивалі, в учасників була можливість познайомитися з роботою колег-режисерів iще й поза конкурсом. Зокрема, дізнатися, які перемоги здобувають їхні фільми на батьківщині, що найбільше цінується в їхньому кінематографі тощо.
— Це дуже приємна складова фестивалю — спілкування з учасниками, — зауважує Олеся Новосад. — Так, наприклад, під час таких розмов ми неочікувано з великою приємністю дізналися, хоча і без подробиць, що одна турецька кіногрупа вже найближчим часом втілить в Україні заплановані зйомки. Або от iще. Зовсім несподіваним сюрпризом cтав момент, коли французькі продюсери попросили... не показувати їхній фільм.
Пояснили тим, що, як виявилося вже тут, ще не відбулася національна прем’єра, а режисер раптом надіслав цей свій фільм нам. Як би там не було, гадаю, у всьому треба бачити позитив. Цей випадок, наприклад, можна «повернути» і таким чином — у нас уже є перша конкурсна робота на наступний фестиваль, — сміється пані Олеся.
«Це прекрасний, дуже добре організований фестиваль із дивовижним вибором фільмів з усього світу, — вже насамкінець розчулено сказав «УМ» Едуардо Маттос, учасник фестивалю з Німеччини, лауреат II премії у номінації «Ігрове кіно» за фільм Noturno («На долоні»). Я мав прекрасну можливість зустріти багатьох кінематографістів, які поділяють ту ж пристрасть до мистецтва та кіно, що і я».
