Минулого тижня Верховна Рада ухвалила у першому читанні Державний бюджет України на 2018 рік, про що «УМ» уже повідомляла.
У цілому головний фінансовий документ нашої держави, як сподівається Прем’єр-міністр Володимир Гройсман, буде ухвалено у наступному місяці.
Не «під ялинку», як це часто буває в нашій державі, тобто в останні дні чи навіть години старого року, а на початку календарного місяця грудня.
В. Гройсман: «Мир і гроші вашому дому!»
Сподівання — більше, ніж оптимістичне. Адже бюджетний процес у наших реаліях означає жорсткий компроміс щодо розподілу видаткової частини між зацікавленими міністерствами і відомствами та їх лобістами із числа народних депутатів.
Сам Прем’єр Гройсман проблем зі своїм дітищем не вбачає і свято вірить, що його переконаність перейде і на нардепів.
«Бюджет є абсолютно збалансованим, бюджет економічного зростання, в наступному році зможемо досягти зростання більше трьох відсотків. Я би поставив зараз питання про те, що бюджет на 2018-й було ухвалено в першій декаді, тобто до 10 грудня 2017 року. Ми не маємо робити під ялинку жодних сюрпризів», — сказав Володимир Гройсман.
У наступному році, прозоро натякнув головний міністр України, ставлення влади до народу буде прагматичнішим.
Цю тезу навіть ввели у назву головного фінансового документа: від людиноцентричного бюджету до бюджету економічного розвитку. Іншими словами: менше допомоги, більше праці.
У відеоролику, опублікованому на його сторінці у «Фейсбуці», керівник Кабміну намагається перенести свій позитив і на кожного з пересічних українців.
«Сьогодні дуже важливо, що ми продовжили традиції своєчасного ухвалення необхідних рішень. Ми провели якісні дискусії з українським парламентом, iз комітетами, з експертним середовищем — для того, аби цей бюджет був зрозумілим, абсолютно відкритим і публічним», — звертається з екранів ноутбуків та планшетів головний український міністр.
І нагадує для всіх, хто не в курсі планів уряду: Держбюджет 2018 року передбачає зростання ВВП на 3%.
«Але цей показник може бути і вищим! — Прем’єр Гройсман, принаймні публічно, ніколи не бачить перешкод для власних планів і мислить тільки глобальними перспективами. Особливо з екранів, і особливо для виборців. Тобто його фоловерів у «Фейсбуці». — Але навіть зростання на 3% означає, що ми виробимо на 400 млрд. гривень більше продукції в Україні, ніж у 2017 році. Це означає, що десятки тисяч людей матимуть роботу, зарплату і економіка розвиватиметься».
Ще один «Фейсбук»-месидж Володимира Гройсмана: у Держбюджеті-2018 чітко прописані головні пріоритети: під номером один — безпека та оборона. На які витратять 165 млрд. гривень.
Далі — освіта, охорона здоров’я, будівництво доріг, енергонезалежність, а також продовження децентралізації.
Яка, на думку пана Гройсмана, мало би добудувати в районах дороги, школи, лікарні та інфраструктурні об’єкти.
«Я переконаний, що 2018 рік стане роком нашого економічного успіху, — продовжував щедро розсипати позитив Прем’єр-міністр України. — Успіху, який має відчути кожна українська сім’я: з точки зору своїх доходів і якості життя».
Це Володимир Гройсман мав на увазі підвищення соціальних стандартів. Як вказує пояснювальна записка до законопроекту, будуть підвищені мінімальна зарплата і прожитковий мінімум.
Середня заробітна плата становитиме 8629 грн. і таким чином зросте на 10%.
Рекорди бюджету: надходження, зарплата, інфляція...
Якщо глянути на абсолютні цифри, то держкошторис 2018 року — безумовно, рекорд. Адже і доходи, і видатки обчислюються трильйонами. І все було би чудово, якби не кілька «маленьких» нюансів.
З одного боку, шалена інфляція, яка миттєво з’їдає все це підвищення зарплат і пенсій від уряду. З іншого, постійно девальвуюча гривня, що робить трильйони не такими вже й трильйонами.
Цей самий процес очікує нас і у наступному році. Причому масштабів цього процесу не знає навіть сам очільник українського уряду.
Прогноз річної інфляції на 2018 рік у його варіанті Держбюджету — просто смішний: 7%.
Для порівняння: у деякі осінні місяці нинішнього року цей показник перевищував 16%. І річна інфляція за всіма прогнозами — і Міжнародного валютного фонду, і Світового банку, і внутрішніми підрахунками, наприклад Нацбанку України, — вимірюється двозначними цифрами. Найближчий орієнтир — 12%.
У наступному році, як припускають експерти, інфляція може бути меншою. Але не удвічі! Таким чином, автори законопроекту про Державний бюджет на наступний рік просто, м’яко кажучи, говорять неправду, оперуючи цифрою 7%.
Кажучи простою мовою, знецінення коштів відбуватиметься значно швидше, і середня зарплата у понад 8 тис. грн. автоматично стане суттєво меншою вже на момент її видачі.
А маніпулювання цифрою інфляції означає, що уряд просто не наважується говорити людям правду.
Ще одна тривожна цифра, закладена в бюджеті, — курс американського долара до гривні: 1:30. Курс 30 гривень за долар не тільки зробить усіх нас біднішими, а й, безумовно, розганятиме інфляцію. Яка, на думку експертів, також перейде психологічний рубіж у десять гривень.
Таким чином, уряд однією рукою дає: йдеться про заплановані у бюджеті зростання мінімальної зарплати до 3723 грн., прожиткового мінімуму до 1853 грн., та середню зарплату в 8629 грн.
А іншою рукою, використовуючи інструменти інфляції, забирає ці кошти.
Якщо, наприклад, наступного року інфляція становитиме прогнозовані деякими експертами 12%, то справжній розмір мінімалки становитиме 3276 грн., а середньої зарплати — 7590 грн.
Держборг, «оборонка», нанотехнології
Державний борг у наступному році зросте на 231 млрд. гривень. І його обслуговування, як відомо, ляже додатковим тягарем на Держбюджет.
Серед інших витратних статей — оборонний комплекс, який, будемо сподіватися, отримає 165 млрд. гривень, що на 22 млрд. більше, ніж було торік. 217 млрд. гривень піде на освіту, у тому числі із цих коштів підвищать на 25% заробітні плати вчителям.
44 мільярди витратять на будівництво доріг. На медицину буде витрачено 112 млрд. гривень, а на культуру — всього 4 млрд.
Не забули чиновники і про себе. Витрати на утримання апарату «індексували» вище прогнозованого рівня інфляції — на 17%.
Існують питання і щодо доходів цього бюджету. Так, 22 млрд. гривень закладено доходів від приватизації. Це також доволі оптимістичне джерело надходжень, оскільки, скажімо, цьогоріч, а також у 2016 і навіть 2015 роках приватизацію виконували на 1% від планових цифр.
Серед «родзинок» — фінансування Фонду підтримки інновацій у розмірі 52 млн. гривень. За словами міністра економічного розвитку України Степана Кубіва, підтримка стратегічного розвитку здійснюватиметься за сімома напрямками, серед яких — енергетика та агропромисловий комплекс, авіа-, судно- і ракетобудування, нанотехнології і робототехніка, охорона навколишнього середовища.
«Ми намагаємося створити в Україні замкнуту систему підтримки інвестицій і інновацій, яка дозволить активно розвивати технології в Україні для зростання економіки і добробуту громадян, — сказав Кубів. — Ми є свідками і творцями початку великої історії успіху України та розуміємо виклики, які стоять перед нами. За три роки нам вдалося стабілізувати країну і перейти від кризи до економічного зростання».
Утiм сума у 52 млн. гривень на такий величезний обсяг стратегічних завдань — зовсім невелика. І виділення саме такого обсягу коштів може свідчити, що або проект самого Фонду сирий і жодних великих звершень від нього не очікують, або ж що Фонд має відіграти роль свого роду символу для нібито інноваційного руху нашої держави вперед.
«Білі плями» держкошторису
На думку аналітиків, уряд занижує не тільки інфляцію, а й прожитковий мінімум. Який буде вдвічі більшим, ніж його оцінює команда Володимира Гройсмана, — 3500 грн.
Окрім цього, зміна назви Держбюджету, коли уряд забрав слово «людиноцентричний» — це не просто так. Уряд суттєво урізав соціальні виплати, навіть на дітей із ДЦП виділять на 5 млн. гривень менше, ніж у нинішньому році.
Опозиція невдоволена збільшенням фінансування силових структур на 30 млрд. гривень і заявляє, що Україна будує поліцейську державу.
Представники ж МВС та СБУ парирують, що значна частина цих коштів піде на потреби Нацгвардії та підрозділів Служби безпеки, які несуть службу в зоні АТО.
А тому їх, де-факто, можна розглядати як кошти, спрямовані на підтримку обороноздатності нашої держави.
Питання, яке традиційно намагається обійти уряд, — дефіцит коштів на субсидії. Через підвищення тарифів на комунальні послуги кількість українців, які мали би отримувати допомогу від держави, стрімко і постійно зростає. А, за деякими даними, у бюджеті наступного року на ці потреби не вистачає 20 млрд. гривень.
А ТИМ ЧАСОМ...
Бюджет США: ПВО та інше для України
Сенат Сполучених Штатів Америки схвалив проект Закону «Про бюджет США на 2018 рік на потреби національної оборони» та скерував його на підпис президентові Дональду Трампу.
Законопроект передбачає виділення 350 млн. доларів на надання безпекової допомоги Україні.
«Таким чином, Конгрес завершив процедуру ухвалення вказаного документа, який віднині піде на підпис президенту США», — повідомило посольство України у Сполучених Штатах.
За інформацією нашого дипломатичного відомства, проект закону санкціонує надання Україні летальних озброєнь оборонного характеру та суттєво розширює параметри підтримки нашої держави з боку Америки у безпековій та оборонній сферах.
У документі містяться положення, які дозволяють використовувати кошти оборонного бюджету США на потреби в реабілітації у медичних закладах Америки ранених українських військовослужбовців, навчання і підготовку українських медичних спеціалістів у цій сфері, а також для підтримки Повітряних і Військово-Морських сил України.
«Уперше на законодавчому рівні пропонують надати Україні такі оборонні засоби, як радіолокаційні засоби протиповітряної оборони і спостереження за надводною ситуацією, військово-морські протимінні засоби, кораблі прибережної дії і берегової охорони», — пишуть у посольстві.
Окрім цього, Україна може отримати 500 млн. доларів для боротьби з проросійськими сепаратистами і 65 млн. доларів — на розробку ракети середньої дальності.
