Призів, здобутих останнім часом вітчизняними шахістами під синьо-жовтим прапором, просто не перерахувати.
Сьогодні досить рідко завершуються великі турніри без згадування про успішний виступ на них наших гросмейстерів.
Приміром, кілька тижнів тому Україна вітала найсильнішу шахістку країни Анну Музичук iз перемогою на чемпіонаті Європи зі швидких шахів, що проходив у Монако.
Тепер ось лідер жіночих шахів разом iз колегами по збірній — Наталією Жуковою, Анною Ушеніною, Інною Гапоненко та Юлією Осьмак — везе «бронзу» з командного чемпіонату континенту.
Такої ж нагороди на грецькому острові Кріт, де впродовж останніх днів і точилися баталії найсильніших команд Старого світу, удостоїлися й наші шахісти у складі Павла Ельянова, Руслана Пономарьова, Юрія Криворучка, Юрія Кузубова та Мартина Кравціва.
Зайве говорити, що на Кріт обидві наші збірні їхали в статусі головних претендентів на медалі. Цікаво, що в обох українських колективів був однаковий рейтинговий номер.
Найсильніші, за рейтингом ФІДЕ, команди на чемпіонат Європи привезли росіяни, тоді як у кожного з наших колективів був третій номер посіву.
Відтак підсумкові позиції, котрі вітчизняні команди посіли на турнірі у Греції, можна казати, цілком і повністю збіглися з передстартовими очікуваннями.
Щоправда, простим захист своїх вихідних позицій нашими командами аж ніяк не був. По суті, до останнього туру залишалася під питанням доля здобутої «синьо-жовтими», в підсумку, «бронзи».
Скажімо, перед останнім туром шанси потрапити на п’єдестал у нашої жіночої команди були доволі низькими.
Свої матчі заключного ігрового дня — проти збірної Туреччини — українські шахістки розпочали, перебуваючи на четвертому місці в проміжному протоколі, й у разі здобуття їхніми конкурентками за призи перемог, надій потрапити до першої трійки в українок не залишалося.
Збірні Росії та Грузії (підсумкові володарі «золота» та «срібла» відповідно) свої матчі виграли.
Натомість команда Польщі, котра на фінішну пряму вийшла третьою, не змогла впоратися з румунками, дозволивши таким чином українському колективу, котрий «всуху» розбив туркень, в останній момент стати на останню сходинку п’єдесталу.
Щодо наших гросмейстерів, то, на відміну від польських шахісток, своїм шансом залишитися в призовій трійці вони скористалися повністю, хоча для цього їм і довелося вирішити вельми непросте завдання.
У завершальний день змагань Ельянову й компанії протистояли лідери турніру — шахісти Азербайджану, на чолі з третім гросмейстером планети Шахріяром Мамедьяровим.
Вийшло так, що мінімальна помилка коштувала б учасникам цього протистояння займаних ними напередодні доленосного протистояння позицій.
Тож їхнє бажання відмовитися від ризикованих рішень мало цілком зрозуміле підґрунтя. Закономірним виглядають і мирові на всіх без винятку чотирьох шахівницях.
При цьому підсумкова нічия влаштувала й азербайджанців, які за додатковими показниками випередили росіян, і українців, у яких аналогічний табличний компонент вийшов кращим, ніж у хорватів.
