З початком листопада в 21 області України встановлено заборону на вилов риби на зимувальних ямах.
До весняно-літнього сезону заборонено любительське, спортивне та промислове рибальство у місцях зимівлі риби згідно з Правилами промислового рибальства в рибогосподарських водних об‘єктах України та Правилами любительського і спортивного рибальства за погодженням Інституту рибного господарства НААН України.
В кожній області України місця зимувальних ям визначаються індивідуально, залежно від погодних умов.
Не на штраф, а на совість
За порушення правил рибальства передбачено покарання від адміністративних штрафів до кримінальної відповідальності.
Проте штрафи для рибалок здебільшого символічні, тому природоохоронним організаціям в Україні доводиться більше апелювати не стільки до гаманця, як до сумління рибалок. Судіть самі.
Відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, за незначне порушення правил рибальства передбачено попередження або накладення штрафу на громадян від 34 до 170 гривень, на посадових осіб від 170 до 510 гривень, за грубе порушення правил рибальства (наприклад, за рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел тощо) передбачено штраф 340-680, а на посадових осіб — 510-850 гривень із конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення.
Дещо суворіше почали карати за грубі правопорушення. Залежно від ступеню завданих збитків, у цьому випадку передбачена також кримінальна відповідальність: штраф 3400—6800 гривень або позбавлення волі строком до трьох років із конфіскацією знарядь і засобів лову та незаконно добутих водних біоресурсів.
Крім штрафу за незаконний вилов, правопорушнику нараховується штраф за кожну виловлену рибину, наприклад: судака — 510, сома — 425, форелі — 340, щуки — 340, сазана (коропа) — 306, білого амура — 255, товстолобика — 255, білизни (жереха) — 255, рибця звичайного — 255, ляща — 170, лина — 119, плітки — 85, клепця — 85, краснопірки — 68, підуста — 34, плоскирки — 34 тощо.
Як відомо, до Верховної Ради подано законопроект щодо підвищення відповідальності за порушення правил рибальства (№5262), що передбачає підвищення мінімального штрафу до 1700 гривень та максимального до 255 тисяч гривень, крім відшкодування збитків, заподіяних унаслідок незаконного добування водних біоресурсів, відповідно до постанови Кабміну №1209.
Вдала зимівля — гарантія наступних уловів
Навчене сумною практикою попередніх років, Держрибагентство закликало всіх рибалок-любителів, рибалок-спортсменів та рибалок-промисловиків усе-таки дотримуватись заборони на вилов водних біоресурсів на зимувальних ямах.
Адже зменшення класичних «рибних місць» великою мірою спровоковано саме нерозбірливістю браконьєрів, яким треба вже зараз все й одразу, а наступного року — хоч ні луски, ні хвоста.
Зимувальна яма — місце масового скупчення риб у заглибленнях дна річок і озер у зимовий період.
При зниженні температури у водоймах нижче 8 градусів починається зимова міграція до місця зимівлі. Саме зараз у більшості регіонів риба починає підшукувати «тепленькі» місця.
В цей час у неї різко знижується активність, практично повністю припиняється споживання їжі, уповільнюється інтенсивність росту, знижується частота серцевих скорочень, сповільнюються реакції на подразники.
Тому для збереження рибних ресурсів, згідно з Правилами рибальства у зимовий період, Держрибагентство і вводить щороку заборону на лов риби на зимувальних ямах.
Мальок від благодійників
Минулого тижня в Києві пройшло зариблення річки Дніпро. Малька випускали на острові «Венеціанський», біля мосту метро.
Організаторами акції став Міжнародний благодійний фонд охорони навколишнього природного середовища України та мережа магазинів «ВоблерОк».
Зариблення здійснювалось за кошти китайської компанії Beijing HaiRan Import & Export Trading Co. Ltd.
Загалом було випущено по 1 100 кілограмів товстолоба та білого амура, 500 кілограмів коропа та 125 кілограмів щуки.
Середня штучна маса підселених у Дніпро дворічок становила 300-400 грамів.
Дані види обрані не випадково: рослиноїдні риби є біологічними меліораторами водойми, а хижачка-щука — бажаним трофеєм для будь-якого рибалки.
За дотриманням норм зариблення слідкував перший заступник голови Держрибагентства та начальник Київського рибоохоронного патруля.
Особисту участь у запуску малька взяли також представники Асоціації риболовів України, рибоохоронні патрульні Київщини, поліція м. Києва, рибалки та громадськість.
Цього року Держрибагентство справді всерйоз узялося за розвиток аквакультури в Україні. Бо аналіз світових тенденцій у цій галузі свідчить поки що не на користь нашої країни.
Скажімо, якщо у світовому вилові риби минулого року частка фермерської риби становила 52 відсотки, то в Україні — 25.
При цьому саме Україна має найбільшу площу прісноводних акваторій в Європі. Тобто потенціал для розвитку українського рибництва величезний.
Поки що ж рибоохоронні служби закликають бути відповідальними та дотримуватися правил рибальства.
Якщо ви стали свідком порушення правил рибальства чи збуту біоресурсів, просять оперативно повідомляти на всеукраїнську безкоштовну «гарячу лінію»: 0-800-50-52-50 або на «гарячу лінію» Київського рибоохоронного патруля: 068-642-80-26.
