Навколо гомеопатії вже понад два століття точаться затяті суперечки, на неї обрушуються гори критики, та попри все вона продовжує існувати і збирати прихильників.
І це логічно, бо сьогодні, коли людство шляхом гіркого досвіду вже переконалося, що будь-які штучні ліки побічно шкодять організму, а навколо — суцільна «хімія», інстинкт самозбереження наполегливо підштовхує до пошуку альтернативних варіантів.
Відтак пропоную розмову з тернопільським лікарем Ігорем Яросевичем, для якого гомеопатія давно стала не лише професією, а й улюбленим хобі та способом лікування.
«Лікується не окрема хвороба, а цілий організм»
— Ігоре Васильовичу, як коротко пояснити пересічній людині, яка нічого не знає про гомеопатію чи лише чула цей термін, що воно таке?
— Гомеопатія — це науковий метод лікування, основоположником якого понад два століття тому став німецький лікар і вчений Христіан Ганеман. Її основний принцип полягає в тому, що подібне лікується подібним. Тобто якщо речовина у великих чи звичайних дозах викликає в організмі хворобливий стан, то гомеопатичний препарат, виготовлений з цього чинника в мікроскопічних дозах, навпаки, лікує цей стан.
Гомеопатичні ліки готуються особливим способом — шляхом поступового розведення і струшування. У кінцевому результаті в такому розчині вже може не залишитися навіть молекули первинної речовини, а лише інформація про неї. Однак цей препарат стимулює в організмі життєві сили, які й починають боротися з основною хворобою.
Підкреслюю, що в гомеопатії лікується не окрема хвороба, а цілий організм, адже в ньому все взаємопов’язано, і немає окремого органа, який би функціонував незалежно від інших. А щоб підібрати потрібний препарат, лікар-гомеопат починає уважно оглядати пацієнта вже з тієї миті, коли він переступає поріг кабінету, звертаючи увагу і на ходу, і на мову, і на манери та поведінку. Далі йде детальне опитування про всі скарги і навіть про хвороби батьків, і вже на основі всієї здобутої інформації призначається лікування.
Але в гомеопатії немає препаратів від, скажімо, окремо гастриту чи гепатиту — вони підбираються для кожного окремого пацієнта з усіма тими болячками і проблемами, що в нього є. Такі ліки можуть призначатися і при гострих станах, і при хронічних хворобах, і як профілактика певних захворювань, якщо гомеопат визначив у пацієнта схильність до них. І дуже важливо, що вони не мають побічних впливів, і лікується власне «корінь» хвороби, а не симптоми, як у багатьох випадках у традиційній медицині, коли відбувається лише заліковування.
— Але бути традиційним лікарем, безперечно, простіше, то чому свого часу ви зробили вибір саме на користь гомеопатії?
— Зацікавився нею, ще будучи студентом, бо дуже хотілося дізнатися про альтернативні методи лікування. Глибоко цікавився і фітотерапією, але гомеопатія перемогла, відтак я обрав її як спеціалізацію після медінституту, а потім і справою всього життя, про що аж ніяк не шкодую. Практикую з 1994 року, коли закінчив первинні курси спеціалізації по гомеопатії київського Центру гомеопатії імені Д. Попова. І відтоді моє навчання не припиняється, бо гомеопат ніяк не може дозволити собі тупцювати на одному місці, необхідно постійно вдосконалюватись.
Серед останніх найцікавіших заходів, де можна було навчитись чомусь новому і запозичити цікавий досвід, — конференція і авторські семінари Даріо Спінеді та Алока Паріка «Гомеопатія в лікуванні онкологічних хворих», що відбувалися в швейцарському місті Локарно. А також семінари з прикладної кінезіології «Основи мануального м’язевого тестування».
Кінезіологія — це наука, що вивчає рухи м’язів та їх вплив на організм. Наше тіло завжди знає, чого воно потребує, і може дати спеціалісту чітку відповідь про свої проблеми. Так само важливим є для діагностики і лікування психоемоційний стан пацієнта, тому постійно поглиблюю свої знання і з психотерапії. Гомеопатія, вважаю, перетинається взагалі з усіма галузями медицини, адже вона спрямована на лікування всього організму.
«Бо це потужна альтернатива великому фармацевтичному бізнесу»
— Чи є якісь обмеження щодо гомеопатичного лікування? І як довго воно триває?
— Гомеопатією можна лікувати всіх, від немовлят (я б зазначив, що навіть дітей в утробі матері, або ще краще до зачаття) й до глибокої старості. А щодо другого запитання, то є такий латинський вислів, що перекладається як «скільки потрібно». Але поширена думка щодо того, що це завжди дуже тривалий процес, неправильна. До того ж є препарати, які призначаються щодня, а є й раз на тиждень і навіть раз на місяць.
Дуже перебільшені й чутки про те, що такі препарати складні у застосуванні, бо їх потрібно ретельно оберігати від впливу електричного поля, мереж зв’язку, світла і такого іншого. Подібні перестороги необхідні щодо так званих інформ-препаратів, а для гомеопатичних це не так критично. Хоча, звичайно, бажано уникати впливу електричного поля, бо воно негативно впливає на все.
Ще мене часто запитують, чи можна поєднувати гомеопатичне лікування з прийомом традиційних хімічних препаратів. Так от, це дуже індивідуально. Звичайно, що краще ні, але якщо це життєво важливі ліки, які людина приймає, приміром, від діабету чи для гормональної підтримки, то розумний професійний гомеопат їх відміняти не буде. Інша справа — поступово зменшувати дозу в процесі лікування, якщо вже видно буде, що вони не потрібні в попередній кількості.
— А чому гомеопатичні препарати не рекламуються так широко, як традиційні, і чому так мало гомеопатичних аптек?
— Так рекламувати їх, як постійно рекламують по телебаченню якісь таблетки від кашлю чи краплі від нежитю, неможливо, бо, як я вже казав, у гомеопатії немає препаратів від того чи іншого окремого захворювання, і підбираються вони суто індивідуально. Зате вистачає постійних нападок на гомеопатичний метод лікування з боку офіційної медицини та інших незацікавлених сторін.
Адже гомеопатія — це потужна альтернатива великому фармацевтичному бізнесу, а світом, на жаль, керують гроші, тому робиться все, щоб її дискредитувати і замовчувати. Зараз ось знову чергова хвиля нападок і критики в усьому світі проходить. Однак не буду вдаватися в деталі цієї негідної справи, бо розумні і так зрозуміють, і хто лікувався гомеопатією, той і далі буде нею лікуватися, бо вже відчув результати. До того ж їй піддаються серйозні захворювання, які не під силу традиційній медицині.
Хоча протиставляти себе колегам, які працюють традиційними методами, гомеопати аж ніяк не хочуть. Тим часом дуже багато людей у країнах і Сходу, і Заходу надають перевагу саме гомеопатичним препаратам, і це свого роду елітна медицина. Вона далеко не кожному зрозуміла, але ефективність її дії підтверджена не лише щодо людей, а й щодо тварин і навіть рослин.
У садівництві, приміром, її застосовують, щоб не використовувати ніякої хімії. Щодо аптек, то їх порівняно небагато, бо це, знову ж таки, невигідний бізнес, от і в Тернополі вона була, але закрилася. Проте в усіх великих містах вони є, де і виготовляються ліки. Я використовую у своїй практиці також і зарубіжні.
— Знаю, що ви пробували їх виготовляти і власноруч, хоч можна уявити, наскільки це складно.
— Так, мав такий досвід. Пробував виготовити і такі, які є в гомеопатичній фармакопеї, і навіть яких нема. Це справді тривалий і скрупульозний процес, адже лише перші три розведення шляхом розтирання з молочним цукром тривають три години, а є ж і до сотень, і до тисяч… Однак дуже вже хотілося спробувати, і отримав велике задоволення, що вийшло. Взагалі ж спеціалістів із виготовлення гомеопатичних ліків готують на факультетах фармакології в деяких медичних вузах. Правда, є ще один нюанс — для максимальної ефективності їх дії готувати такі ліки необхідно лише з добрими позитивними намірами.
«Кожний пацієнт особливий, а лікування індивідуальне»
— Чи можете назвати успішні випадки одужання ваших пацієнтів при складних проблемах, які найбільше запам’яталися?
— У моїй двадцятирічній практиці таких було чимало, і всі цікаві по-своєму, адже вони не повторюються, бо кожний пацієнт особливий, а лікування індивідуальне. Були, наприклад, випадки, коли повністю припинялися псоріатичні висипання, коли допоміг позбавитися безпліддя, у вирішенні сексуальних проблем, зокрема імпотенції. До речі, сексологія й андрологія — це галузі, де я широко застосовую гомеопатичні препарати, і це дає результат. Потім пацієнти приходять, дякують і кажуть, що раніше б ніколи не повірили, що такі маленькі білі крупинки мають таку силу.
Узагалі ж у нашій країні до гомеопатів дуже часто звертаються вже після безрезультатного лікування за допомогою традиційної медицини, а це означає, що проблеми задавнені і заліковані, а тому допомогти складніше, ніж якби пацієнт прийшов набагато раніше.
— Ви оптимістично ставитеся до перспектив розвитку гомеопатії в Україні?
— Не сумніваюся, що вона успішно розвиватиметься, як розвивається в усіх країнах світу. На жаль, я не володію точною статистикою, але водночас зростає кількість і лікарів, які вирішують займатися цією справою (успішно діє наша Асоціація гомеопатів України), і пацієнтів, які обирають цей метод лікування. За гомеопатією — майбутнє, адже поряд з іншими природними методами вона дає змогу комплексно і безпечно зцілювати весь організм.
Коли ж заліковуються лише симптоми, а корінь хвороби і далі тліє всередині, то далі це призведе до ще більших проблем, це як зафарбовувати іржаву машину гарною фарбою. До речі, не так давно відпочивав в Індії, де при нагоді поспілкувався з колегами-гомеопатами. Переважна більшість населення там лікується за допомогою Аюрведи, її кабінети на кожному кроці.
А до гомеопатії ставляться як до елітної медицини. Вперше почув про це в розмові з таксистом, і коли він почув, що я лікар-гомеопат, то подивився на мене, мало не як на Бога. Індійська школа гомеопатії дуже відома у світі. І там вона, звичайно, фінансово вигідна, до неї вдається значно більше людей, ніж у нас.
ДОВІДКА «УМ»
Ігор Яросевич закінчив Тернопільський державний медичний інститут за спеціальністю «Лікувальна справа». Відтак пройшов курс спеціалізації по гомеопатії в Центрі гомеопатії при Міністерстві охорони здоров’я України. З 1994 року займається приватною медичною практикою, член Асоціації гомеопатів України та Міжнародної медичної гомеопатичної ліги (LMHI).
Займається лікуванням організму з різними недугами, як от, зокрема, алергія, астма, автоімунні та гінекологічні захворювання, гепатит, дерматит, мігрень, нейродерміт, остеохондроз, псоріаз, синдром хронічної втоми, сексуальні розлади тощо.
