Шановні керівники нашої держави!
Ми, колишні вояки УПА і члени підпільної ОУН, під час Другої світової війни в лавах УПА та ОУН боролися за Українську державу, зазнали допитів і катувань у застінках КДБ, НКВС, втратили свою молодість і здоров’я на «будовах комунізму», на сьогодні — соціально найбільш незахищені.
Закон України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» («на», а не «в» Україні, адже закон було прийнято ще в 1991 р. Тут і далі. — Ред.), введений у дію 17 жовтня 1991 р., об’єктивно застарів. Його впродовж 24 років жодного разу не переглядали.
На основі Закону України «Про правовий статус і вшанування борців за Незалежність України у ХХ столітті» (прийнятий ВРУ в 2015 р.) українська влада заборгувала перед ветеранами ОУН—УПА.
Потребує повного перегляду Закон України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» 1991 р. Дисонансом у цьому Законі виглядає ст. 2 про те, що частина вояків УПА — не реабілітовані. Їх у чомусь звинувачують?
Нас розстрілювали при комуністичній владі без суду і слідства нелегітимні репресивні органи — польові суди, СМЕРШ, спецбоївки НКВС, які діяли під виглядом повстанців, але енкавеесівці досі не покарані.
Учасники боротьби за Українську незалежність сьогодні — це люди похилого віку, їм по 85 років і більше, вони постійно хворіють і відходять від нас у засвіти, не дочекавшись від України ні належного соціального захисту, ні достойної пенсії.
На сьогодні на Тернопіллі проживає не більше 400 осіб, реабілітованих за статтею 1. Із метою соціального захисту реабілітованих Міністерством соціальної політики у 2015 р. в Одесі, а у 2016 р. — у Комітетi ВР із питань прав людини, національних менших і міжнаціональних відносин були напрацьовані заходи для соціального захисту борців за волю України.
І у квітні 2017 р. у ВР було прийнято в першому читанні дуже скромний Закон України №1170 з ініціативи Юрія Шухевича «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні». Але навіть і цей скромний закон депутати відклали у довгу скриньку, не спішать приймати його в цілому.
У 1997 р. західні регіони України на сесіях обласних рад ухвалили рішення визнати вояків УПА і членів підпільної ОУН учасниками боротьби за Українську державу, їхні пільги прирівняли до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 22 жовтня 1993 р. № 3551 — ХІІ».
Але наші пільги набагато скромніші від пільг вояків Червоної армії, а посвідчення діють тільки на теренах областей проживання, і соціальний захист забезпечується за рахунок місцевих бюджетів.
Тому визнання вояків УПА і членів підпільної ОУН борцями за незалежність України і надання загальнодержавних посвідчень сприятиме встановленню хоча б часткової соціальної справедливості для осіб, які в складних умовах Другої світової війни боролися за волю України.
Дем’ян ЧЕРНЕЦЬ,
вiд iменi Тернопільської обласної
організації Всеукраїнського
товариства політичних в’язнів і репресованих