Дерусифікація Азії: чому Казахстан відмовився від кирилиці

Президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв підписав указ про переведення алфавіту казахської мови з кирилиці на латиницю.

 

Опублікованим 27 жовтня документом передбачається поетапний перехід на латинську графіку до 2025 року. Указом затвер­джено і новий алфавіт.

 

У ньому 23 латинські букви та ще дев’ять звуків, які передаються через апостроф.

 

Згідно з реформою, країна офіційно буде називатися Qazaqstan, зазначається на сайті президента akorda.kz.

 

У діючому алфавіті казахської мови, який базується на кирилиці, 42 букви.

 

Варто нагадати, що в Казахстані на момент його входження до складу СРСР вже використовувалася латиниця, але 1940 року її замінили кирилицею.

 

Назарбаєв оголосив про план переходу на латиницю ще у квітні цього року, а тепер лиш формально затвердив це рішення.

 

Казахська влада вважає, що ця мовна реформа допоможе прискорити економічний розвиток країни та позбутися радянської спадщини.

 

В МЗС Казахстану пояснили, що латинські букви використовуються приблизно в 70% країн світу, і це — головний інструмент комунікації в питаннях технологій, бізнесу, науки та освіти. 

 

Назарбаєв наголосив, що такий крок не є «виявом певних геополітичних преференцій Казахстану», і перехід на латиницю — це «внутрішня потреба в розвитку та модернізації казахської мови».

 

Рішення азійської країни про відхід від кирилиці Кремль вважає демонстрацією зближення з Заходом.

 

Для російської меншини в Казахстані реформа означає, що їй доведеться адаптуватися до нового алфавіту.

 

Після розпаду СРСР від кирилиці також відмовились Молдова, Азербайджан, Узбекистан та Туркменістан.

 

У 90-х роках в Україні також велися дискусії про перехід на латиницю, навіть пропонували варіанти алфавіту української мови латиницею.

 

Найбільш придатним виглядав варіант алфавіту, який використовують в Сербії.

 

Адже в Сербії віддавна паралельно використовують два варіанти написання сербської мови: латиницею та кирилицею.

 

У вік комп’ютерних технологій та міжнародного співробітництва кирилиця стає гальмом прогресу.

 

Зараз розмови про переведення української мови на латиницю стихли. Мові, яка бореться за своє існування в російськомовному середовищі, а закордонні сусіди при цьому ще й намагаються вказувати, як будувати свою мовну та освітню політику, просто не до того...