Інститут права і суспільства стурбований масовими порушеннями у справах проти чиновників

 

Було зазначено, що в 1997 році Україна ратифікувала Конвенцію «Про захист прав і основних свобод людини», стаття 6 якої передбачає, що обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення вважається невинним, поки його вина не буде доведена в законному порядку.

 

 

А стаття 62 Конституції України також передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вина не доведена в законному порядку, ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість.

 

 

Юрій Кармазін наголосив: згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заборонено передчасне висловлювання думки судом і представниками правоохоронних органів щодо особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, до вироку суду.

 

Слід додати, що Європейський суд із прав людини скасовує будь-які рішення судів, якщо докази у справі були отримані незаконним шляхом або ж не уповноваженими на те особами, і призначає значні компенсації заявникам у разі порушення вимог Конвенції. 

 

Є серйозна загроза, що Україна через некомпетентність багатьох вищих посадовців так званого «силового блоку» та нинішні суди, які дотримуються не верховенства права, а права «верхів», зазнає значних матеріальних збитків.

 

Адже маємо близько 10 тисяч справ, у процесі досудового розслідування яких було допущено порушення презумпції невинуватості і які потенційно є виграшними для обвинувачуваних у Європейському суді з прав людини, зауважив Юрій Кармазін.

 

Уже стало негативною практикою, коли  представники Генпрокуратури чи СБУ відразу після затримання чергової, як їм здається, «великої риби» навперебій розповідають у камери центральних телеканалів про свої заслуги в боротьбі з корупцією та зазвичай просто навішують ярлики затриманим.

 

А потім виявляється, що доказова база — ніяка, затриманих відпускають, і весь піар завершується пшиком.

 

Так було, наприклад, із показовим арештом у прямому ефірі двох чиновників Міністерства з надзвичайних ситуацій на засіданні Кабміну (за Яценюка), так було із сумновідомим ректором академії ДПС паном М., так було із так званим зарплатним списком у комірній книзі Партії регіонів і навіть із «бурштиновою мафією» та нардепом Розенблатом...

 

Галасу багато, а конкретики — нуль.

 

Особливу увагу учасників прес-конференції привернули факти з «вертолiтною кампанією» із затримання колишніх керівників податкової служби часів Януковича в основному обласного рівня, котра передувала звіту ГПУ про зроблене за рік у Верховній Раді цього літа.

 

Заради картинки для телебачення було викинуто купу грошей (година експлуатації, скажімо, Мі-8 коштує понад сто тисяч гривень), гелікоптерами терміново звезено до Києва 25 фігурантів «справи сторіччя» — щодо звинувачення екс-Президента Януковича у відмиванні мільярдів доларів (а чому підозрюваних не можна було доставити автомобілями?)...

 

Двадцять одного з них уже відпустили.

 

Юристи ж акцентують увагу преси на кричущій деталі: всю «податкову банду» затримали ще до того, як було повідомлено про підозру кожному з них.

 

Кілька колишніх очільників податкових підрозділів із цієї когорти заявили, в тому числі під час судових засідань, про неймовірний тиск на них iз боку слідства.

 

А 41-річний екс-начальник ДПІ в Подільському районі Києва помер від серцевого нападу, і його рідні вважають, що винними в цьому є службові особи ГПУ. Фактів свавілля прокурорів — предостатньо.

 

Принагідно нагадаємо: всі «смачні» справи чомусь віддані головному військовому прокурору А. Матіосу, хоча його компетенція — злочини в армії та проти армії на зразок вибухів у Балаклеї, Калинівці...

 

Адвокат підозрюваного в економічних злочинах начальника Харківської обласної ДПС Сергій Вілков під час прес-конференції, зокрема, повідомив, що його підзахисному люди, які вільно заходять у кабінети найвищих посадовців правоохоронних органів, настійливо пропонували заплатити їм величезні суми грошей, а вони, мовляв, «усе владнають».

 

І це відбувається в країні, влада якої задекларувала вірність ідеалам Майдану і рішучу боротьбу з корупцією.

 

Що ж відбувається насправді? Невже послідовники Януковича досі «рулять» Україною?

 

«У нас, експертів, просто волосся ставало дибки, коли знайомилися із записами розмов правоохоронців, котрі «висловлювали рішучість допомогти» за 2 мільйони доларів особам, яким самі ж пред’явили підозру в скоєнні економічних злочинів.

 

І там лунали імена «Толя», «Юра», «Ярослав»... Думаю, в ГПУ знають про кого йдеться, і там нібито триває службове розслідування.

 

Тільки чомусь фігуранти корупційного скандалу навіть не відсторонені на час перевірки...»  (Юрій Кармазін) 

 

Цікаво: пенсіонер, генерал-лейтенант Денисюк, отой колишній начальник ДФС із Харкова, на запропоновану оборудку не пристав, тому досі — за ґратами. Причому перебуває він протизаконно в ізоляторі тимчасового утримання СБУ.

 

А на його рідних чинився такий же шалений тиск і з тими-таки пропозиціями.

 

Варто зауважити, що цьому генералу пред’явлено підозру про нібито якісь зловживання в 2011 році, коли він... був відсторонений від посади режимом Януковича і врешті тоді ж був змушений піти у відставку.

 

Тобто  прокурори допустили явний прокол, але вдають, що нічого такого із порушенням презумпції невинуватості щодо генерала Денисюка не сталося.

 

Насправді ж його підозрюють у злочинах того періоду, коли він практично не міг їх вчиняти, оскільки не керував податковою службою... 

 

До слова, журналісти настійливо цікавились, чому цивільні справи, які стосуються економічних злочинів, винятково потрапляють до рук військового прокурора А. Матіоса?

 

І чи блеф із затриманням 25 колишніх податківців не є «жнивами прокурорів», коли одні люди в погонах пред’являють серйозні звинувачення, а інші з їхнього ж кола пропонують затриманим «відмитися».

 

Скажімо, за 2 мільйони доларів, інформація про які — на плівках адвоката Вілкова?

 

А кореспондент головної американської газети «Вашингтон пост» містер Вуд, який вийшов на прямий зв’язок через iнтернет, спитав «просто в лоб»: чому пан Матіос, займаючи посади в СБУ та адміністрації Президента Януковича, уникнув люстрації після Майдану?

 

І ніхто з присутніх нічого конкретного відповісти не зміг. Очевидно, тому що в Україні зберігається принцип того ж Януковича: «Для друзів Президента — все, для інших — закон». 

 

Коментуючи цю дику ситуацію з ходом розслідування «банди податківців» колишньої злочинної влади, Юрій Кармазін сказав: «Юрій Віталійович (Луценко. — Авт.) мав би замислитися, чому стан речей у Печерському райсуді столиці, попри Революцію гідності, залишається точно таким, яким і був тоді, коли Луценко перебував там у клітці».

 

А також додав, що в країні нині просто відсутній прокурорський нагляд за слідством.

 

Принагідно зажадав від влади пояснити народові, як може таке бути, що певна кількість суддів, призначених на посади у «нашій зоні» Донецької області, досі мають житло в Донецьку, де живуть члени їхніх родин, їздять в окуповане місто на вихідні і свята, а потім вертаються на підконтрольну Україні територію і ... судять колишніх добробатівців, учасників АТО, патріотів, упере­джено судять!

 

До речі, адвокат С. Вілков зазначив, що коли по його підзахисному було зроблено відповідну заяву і Генеральний прокурор призначив внутрішню перевірку достовірності аудіозаписів, де йдеться про фактичне вимагання грошей iз підозрюваних в обмін на звільнення (10 годин «плівок Вілкова»), наступного дня відбулося засідання Печерського суду.

 

Генералу Денисюку присудили... 100 мільйонів 300 тисяч гривень застави і залишили під вартою.

 

Бо той ще й відмовився визнати себе винним до рішення суду. А саме цього, за словами адвоката, добивалися слідчі.

 

До того ж, не допускали його, С. Вілкова, до підзахисного. Виявляється, наголосив адвокат, уся ця затія із «бандою податківців» потрібна для «справи Януковича».

 

Проте  колиш­­ній голова КСУ  І. Домбровський висловив припущення, що того суду сторіччя взагалі не буде.

 

То просто блеф сучасної верхівки, яка має найнижчий у світі рейтинг підтримки населення — менше 2%... Звісно, з таким рейтингом поважаюча себе політична сила мала б уже піти у відставку.

 

Ми ж спостерігаємо протилежне — збанкрутілі держ­чиновники прагнуть реваншу. 

 

В Україні презумпції невинуватості тепер узагалі не існує, сказав Віктор Шишкін і додав:

 

«Нас турбує ставлення носіїв державної влади до нашої Конституції в цілому і до принципу, який зафіксовано в Конституції, принципу презумпції невинуватості. Але нас також турбує і байдужість нашого суспільства. Може, тут винна не тільки влада. Наше суспільство мало реагує на поведінку влади, коли йдеться про порушення прав людини».

 

А мовчанка, як відомо, знак згоди.

 

При цьому він зазначив, що Конституційний Суд ніколи не давав тлумачення визначення принципу презумпції невинуватості у зв’язку з відсутністю відповідного звернення.

 

У свою чергу, Юрій Кармазін заявив, що навіть при розгляді в парламенті подань Генеральної прокуратури про притягнення до кримінальної відповідальності депутатів Верховної Ради не дотримується принцип презумпції невинуватості.

 

Фактично з уст високопосадовців правоохоронних органів ми чуємо наліплювання ярликів особам, яких ці органи затримують.

 

Подібне висловлювання одного французького функціонера щодо їхнього злочинця, якого ще не засудив суд, коштувало Франції мільйони франків.

 

І це саме очікує Україну, платників податків, адже правоохоронні органи живуть на наші податки, і держава на міжнародній арені відповідає за їхні слова перед Європейським судом із прав людини фінансово. 

 

Окрім головної теми, присутні на прес-конференції порушили ще чимало питань, відповіді на які чекає громадськість (а влада Майдану набрала в роти води так само, як влада Януковича напередодні Майдану).

 

Так, командир роти батальйону «Донбас» В. Шилов зажадав відповісти, чому та ж військова прокуратура не розслідує вбивство його солдата в 2015 році та загадкову загибель (постріл у потилицю) майора армії США Марка Пославського, котрий прийняв громадянство України і за два дні до смерті мав конфлікт із тодішнім комбатом С.?

 

Як стало відомо, американець передав комбату велику суму доларів на закупівлю безпілотників і вимагав звіту, бо безпілотників так і не було на фронті...

 

Або — чому Президент, обіцяючи, так і не вніс на розгляд парламенту законопроект про відповідальність за подвійне громадянство тоді, коли півсотні нардепів мають по кілька паспортів іноземних держав, а сумновідомий голова ДПС пан Насіров є підданим... чотирьох держав?

 

Окрім цього, Ю.Кармазін наголосив, що прокурор Одеської області особисто має відповісти за трагедію в дитячому таборі, де згоріло кілька дітей, адже саме він «закрив очі» на кричущі порушення з протипожежної безпеки ще тоді, коли об’єкт здавали в експлуатацію.

 

Словом, висновок напрошується такий: або влада у змові зi зловмисниками, котрі ігнорують презумпцію невинуватості щодо затриманих за підозрою в корупції з тією метою, що справи розваляться, потрапивши до Євросуду з прав людини, або це — велика підстава Генпрокурора і Президента.

 

Комусь же потрібні були «плівки Вілкова» із записами розмов про вимагання великих сум із підозрюваних за так званою справою «банди податківців».

 

І тепер Генпрокурор та Президент мають діяти просто блискавично — все дослідити, встановити істину і винних негайно притягнути до відповідальності згідно з чинним законодавством. Інакше їхня репутація буде остаточно втоплена у корупційному багні.