29 жовтня в Україні проходили вибори до 201 об’єднаної територіальної громади.
Це не перші місцеві вибори до ОТГ за останні роки, проте перші, проведені з подібним «розмахом».
Загалом у період iз 25 жовтня 2015 року по 30 квітня 2017 року в Україні місцеві вибори відбулися в 415 об’єднаних територіальних громадах. Минула неділя додала ще 201 громаду.
Однак процес не завершено: на 24 грудня вибори призначені також у 51 громаді.
Трохи цифр
Якщо продовжувати наводити статистику, то слід додати, що у виборах могли взяти участь понад 1 млн. 330 тисяч осіб, тобто близько 4% усіх виборців України.
(Хоча явка була низькою — загалом на виборчі дільниці прийшли трохи більше 48% від загальної кількості виборців).
Для забезпечення процесу було утворено 4 506 одномандатних виборчих округів. Очікується, що результати голосування по всіх цих округах оприлюднять на п’ятий день після виборів, тобто 3 листопада.
На вибори було витрачено понад 55 мільйонів гривень — саме такий «кошторис» затвердила ЦВК.
Комісія також зареєструвала 18 офіційних спостерігачів від Національного демократичного інституту міжнародних відносин.
Окрім того, надала дозвіл мати офіційних спостерігачів 17 громадським організаціям.
А от іще варті уваги дані щодо участі у виборах політичних партій — їх систематизував Комітет виборців України. У виборах в ОТГ мали намір узяти участь 50 партій, але лише 37 iз них висували кандидатів.
Тим часом в Україні зареєстровано понад 350 політичних партій. Тобто мають регіональні осередки та прагнуть до представництва у місцевих органах самоврядування лише 10% iз них.
Цікавою деталлю, яка демонструє рівень розвитку партійного будівництва, є те, що більше половини кандидатів, яких висували партії, не є їхніми членами.
62% (3785 із 6117) кандидатів від політичних партій на виборах до міських ОТГ є безпартійними.
Це дозволено чинним законодавством, однак вказує на ситуативний характер роботи партій у частині висування кандидатів, зазначають у КВУ.
Звісно, питання про те, навіщо Україні 350 партій, переважна більшість яких не прагне того, задля чого, власне, і створюють партію, тобто участі у виборах та перемоги на них, є окремою великою проблемою. Ми ж тим часом повернемося до виборів.
Переможців не судять — їх підраховують
Як зазначив Комітет виборців, найактивнiшими на виборах 29 жовтня були дві партії — Блок Петра Порошенка та «Батьківщина» Юлії Тимошенко.
Саме вони висунули найпотужнішу кількість кандидатів.
А загалом за три роки проведення реформи БПП висунув 2271 кандидата до міських рад об’єднаних громад, а ВО «Батьківщина» — 2261. Це значно перевищує показники інших партій, порахували в КВУ.
Зараз і для БПП, і для «Батьківщини» стратегічним завданням номер один є забезпечення якомога більшої кількості «своїх» людей у територіальних громадах. І боротьба за це ведеться жорстка та непримиренна.
У неділю увечері, після закриття дільниць, Юлія Тимошенко заявила про перемогу її політсили на місцевих виборах — при цьому ЮВТ посилалася на проведений її партійцями екзит-пол.
«Незважаючи на тиск, який чинила команда Президента, «Батьківщина» набрала 23%, відповідно до результатів екзит-полу. А БПП — при всьому шаленому адмінресурсі, при маніпуляціях та брудних технологіях, — узяв 18%», — сказала вона.
При цьому в Блоку Порошенка був і свій екзит-пол, і свої підрахунки, і своя претензія на перемогу.
«За результатами екзит-полів, проведених партійними штабами, понад 40% переможців на посади голів ОТГ — висуванці, члени партії або кандидати, які йшли за підтримки партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність». Жодна інша політична сила не наближається до цього результату», — похвалилися в команді Президента.
Попереду таки БПП
І схоже, що «порошенківці» таки мають рацію. Принаймні в КВУ оприлюднюють дані, котрі є ближчими до інформації від штабів БПП.
«У ході місцевих виборів главами об’єднаних громад обрано 60 кандидатів від партії «Блок Петра Порошенка» і 13 кандидатів від «Батьківщини».
Про це заявив генеральний директор Комітету виборців України Олексій Кошель.
Він зазначив, що від «Аграрної партії» перемогли 5 висуванців, від політсили «Наш край» — 5, партії «За конкретні справи» — троє, від «УКРОПу» — один, від партії «Сила людей» — також один.
Водночас Кошель наголосив, що не варто вважати більшість переможців самовисуванцями, оскільки в БПП та «Батьківщині» заявляли про значну кількість кандидатів, яких підтримували ці політсили.
Тим часом у штабі БПП повідомляють, що найбільшу підтримку їхні кандидати отримали у Харківській, Вінницькій та Дніпропетровській областях.
При цьому президентська політсила підкреслила, що вибори відбувалися з «грубими порушеннями виборчого законодавства», а найпоширенiшими порушеннями були підкуп виборців, незаконна агітація, розповсюдження «чорного піару» та масове підвезення виборців.
І, звичайно ж, у порушеннях БПП винуватить безпосередніх конкурентів. «Найбільше таких порушень зафіксовано з боку кандидатів від ВО «Батьківщина», крім того, є факти порушень iз боку представників «Руху нових сил», партії «Наш край», «УКРОП», — йдеться в заяві Блоку Порошенка.
Ще раз про порушення
Вибори 29 жовтня дійсно минали не безхмарно.
«Зафіксовано низький рівень професійної підготовки виборчих комісій, наявність помилок у тексті бюлетенів, підвіз громадян до виборчих дільниць, наявність у списках так званих виборчих клонів і технічних кандидатів», — зауважують у КВУ.
Там же зазначають, що мало місце вкидання димових шашок на ДВК у Дніпропетровській області.
«Переважна більшість порушень — 60—70% — порушення процедурного і технічного характеру. Це відкриття ДВК не за графіком, спроби голосування без посвідчення особи, безлад у роботі виборчих комісій», — говорить очільник КВУ Олексій Кошель.
А в мережі ОПОРА говорять про інше. «На 7,4% ділянок мали місце факти видачі виборчих бюлетенів без паспортів, на 12,4% зафіксовано незначні порушення», — зазначила голова організації Ольга Айвазовська.
Вона додала, що майже 6% дільничних виборчих комісій не вели протоколу підготовчого засідання.
На майже 2% дільниць голосувати почали не о 8:00 ранку, а на півгодини або годину пізніше. Це було пов’язано з деякими помилками або організаційними проблемами.
«Зокрема, зафіксовані виборчі бюлетені, в яких, на жаль, були порушення або неякісна друкарська робота, яка приводила до неоднозначних дій iз боку дільничних виборчих комісій. У Житомирський області ми навіть зафіксували дільницю, на якій були порожні бюлетені, хоча за формою і кольором вони були абсолютно адекватними», — сказала Айвазовська.
За її даними, в Херсонській області були зафіксовані дії, в яких вбачаються ознаки незаконного втручання чиновників у процес виборів.
«У нас, на жаль, є такі факти, як відсутність сейфів для зберігання виборчої документації, зокрема в Житомирській області було зафіксовано кілька фактів — і, відповідно, бюлетені зберігаються або в будинку голів виборчих комісій, або в інших приміщеннях, що є неприйнятним iз точки зору виборчого процесу і контролю за бюлетенями», — додала вона.
