Депозитні вклади в українських банках уже не можуть слугувати інструментом примноження своїх статків.
Навіть більше: вони не можуть гарантувати і збереження цих коштів.
І мова тут не йде навіть про ризики, пов’язані з можливим банкрутством обраної фінустанови.
У 2017 році депозитна ставка у більшості банків була від’ємною: тобто меншою за рівень інфляції.
Як прогнозується, на 3-4%. І поклавши на рахунок, скажімо, тисячу гривень, через рік ви отримали де-факто 960. Якщо враховувати, звичайно, купівельну спроможність цієї тисячі.
Вкладник попрацює на позичальника
Вітчизняні банкіри вкладників не чекають. А населення при цьому, навпаки, почало ставитися до фінансових установ iз більшою довірою.
Так, за підсумками вересня 2017 року, депозитний портфель банків збільшився як у національній, так і в іноземній валюті.
Згідно з даними Національного банку України, залишки за депозитами в національній валюті зросли на 1,1%, насамперед завдяки зростанню депозитних вкладів населення — на 1,6%.
Депозитні вклади корпоративного сектору в національній валюті, за підсумками вересня, збільшилися на 0,7%.
Зростають і валютні депозити. Їх приріст, за підсумками вересня нинішнього року, становив 0,8% і майже повністю обумовлювався зростанням депозитів корпоративного сектору — на 1,9%.
При цьому процентні депозитні ставки в іноземній валюті перебувають на історичному мінімумі, за гривневими — на найнижчому рівні за останні 6 років!
Таку статистику оприлюднив заступник голови Національного банку Дмитро Сологуб.
Глобально, це хороша тенденція. Адже таким чином вартість грошей на фінансовому ринку знижується.
І вже найближчим часом можна буде говорити про зниження вартості кредитів. А вже цей фактор здатний стати рушієм для розвитку економіки.
Сподівається на це і Дмитро Сологуб. За його словами, зниження ставок по депозитах приведе до здешевлення кредитів.
І за рік-півтора історичні мінімуми і за кредитними ставками також будуть оновлені.
Як приклад, представник регулятора наводить дані за нинішній рік, за якими почало відновлюватися споживче кредитування.
Як переконаний заступник голови НБУ, на сьогодні це сегмент iз найбільшим потенціалом зростання завдяки низькому борговому навантаженню на населення.
Торік, за словами Сологуба, почало зростати нове кредитування і в іпотечному сегменті.
До буму в будівельній сфері, як це було до 2008 року, ми ще, звичайно, не дійшли, але, за статистичними даними, вартість квадратного метра у столичних новобудовах стабілізувалася і навіть демонструє ознаки зростання.
У корпоративному секторі до успіхів, на жаль, ще далеко. Представник Нацбанку вважає, що відновлення відбуватиметься, але доволі повільно.
Основний потенціал нового кредитування, на його думку, лежить у сегменті середнього бізнесу.
За статистикою НБУ, кредитування в Україні зростає і зараз. Але напрочуд мікроскопічними темпами.
Вересень став четвертим місяцем поспіль, коли банківська система продовжила нарощувати кредитний портфель у національній валюті — він виріс на 1,4%.
Свій вклад у цю цифру вніс як корпоративний сектор, так і приватники, які брали споживчі кредити: приблизно порівну.
Залишки за гривневими кредитами, наданими корпоративному сектору, зросли на 1,4%, сектору домашніх господарств — на 1,5%.
Безумовно, позитивним є той факт, що населення та юридичні особи все частіше відмовляються від популярних раніше кредитів в іноземних валютах, переходячи на гривню.
Просто депозит — це відсутність фантазії
Керівництво Нацбанку не особливо зацікавлене в депозитних вкладах українців.
Виконувач обов’язків голови НБУ Яків Смолій сказав про це прямим текстом: «Динаміка процентних ставок банків свідчить, напевно, про відсутність потреби в залученні додаткової ліквідності від населення, оскільки вони володіють достатньою власною ліквідністю».
Що в перекладі з чиновницької на українську розмовну звучить так: «Банки мають достатньо своїх грошей для усіх своїх потреб, брати їх у населення, та ще й задорого, ніхто не буде».
Замість залучення коштів населення НБУ прагне вийти на зовнішній ринок запозичень.
«Якщо в нас буде інвестиційна привабливість, то залучити зовнішній ресурс буде набагато легше, ніж внутрішній, він дешевший. Те, про що ми говоримо: або з накопичення перейдемо до споживання, що буде сприяти розвитку економіки не тільки за рахунок внутрішнього ресурсу, а й зовнішнього, який сьогодні набагато доступніший», — пояснив Смолій.
Пересічні громадяни, які звикли ходити в банк, відкривати рахунки і чекати, що наприкінці місяця, кварталу, року в них щось «капне», можуть розраховувати на жалюгідно низькі відсотки.
Якщо ви відкриваєте депозит у гривні, то «короткий» вклад, що буквально недавно був найбільш фінансово привабливим, принесе зовсім малий дохід.
Так, вклад терміном на місяць у середньому 8,15% річних.
На два-три місяці — 9,5%. Вклад від 3 до 6 місяців дасть вам заробіток у розмірі 11,63% річних від суми вкладу.
Найпопулярніший серед вкладників — терміном від 6 до 12 місяців — принесе 12,12% річних.
І, нарешті, «довгий» вклад, тобто понад рік, практично не відрізнятиметься від попереднього і дасть заробити 12,23% річних.
Депозити в іноземній валюті українські банки беруть за ставками, які практично не відрізняються від умов у потужних і надійних європейських та американських фінустановах.
Вклад терміном від одного до трьох місяців у доларах США принесе вам усього 1,43% річних.
Депозитний рахунок на цей же період у євро — 0,9% річних.
Якщо ви готові залишити свої долари в українському банку на півроку, ризикуючи його банкрутством та значною втратою власних заощаджень, то як винагороду отримаєте депозитний відсоток 2,3% річних у доларах та лише 1,48% у євро.
Річний вклад у доларах принесе вам 2,88% та 1,97% у євро.
Якщо ж ви наважитеся ризикнути і відкриєте вклад терміном понад рік, матимете 3,18% у доларах та 2,33% у євро.
Суми і справді мізерні, які практично не виправдовують ризик бути вкладником української фінустанови епохи пост-Валерії Гонтаревої.
Відтак виникає закономірне питання: «А які фінансові інструменти залишаються сьогодні доступними пересічному українцеві, не надто ерудованому у фінансових аспектах?».
«Можливо, треба дивитися на акції підприємств, можливо, суб’єкти господарювання почнуть випускати папери, які, як прийнято за кордоном, можна буде купити й отримувати дивіденди по них. Будемо сподіватися, що запрацюють й інші інструменти активних операцій», — відповів Яків Смолій.
КОМЕНТАР ДО ТЕМИ
Дешевизна на благо
Процес зниження депозитних ставок є свідченням того, що у банківській системі України відбувається напрочуд здоровий процес.
Так вважає, зокрема, і аналітик компанії «Драгон Кепітал» Сергій Фурса.
За його словами, у світі під впливом активної боротьби центральних банків із кризою встановлюють рекордно низькі ставки як депозитів, так і кредитів.
Невдоволення деяких вкладників, які звикли заробляти на вкладах, Фурса прокоментував так: «У логіці середнього українця ставки за депозитами мають бути високими, а за кредитами — низькими. І ще інфляція має бути низькою. В принципі, у світі існував один банк, у якого були дорогі депозити і низькі кредити. Це був «Приват Банк». Чим це все закінчилося, ми знаємо», — сказав експерт.
