Киргизстан не мав права на помилки на президентських виборах

За останні півтора десятка років Киргизстан вперше провів демократичні вибори.

 

Здається, чи не вперше політики зуміли не підсиджувати один одного, а, навпаки, продемонстрували єднання заради майбутнього процвітання країни.

 

Вибори відбувалися у непростій обстановці, коли здійснювалися спроби змінити політичну ситуацію в Киргизстані шляхом впливу на подальші результати виборів із-за кордону.

 

Адже у Киргизстані свого часу відбулися «Тюльпанова» і «Квітнева» революції, які сприяли демократизації суспільства.

 

Відтак нестабільність політичної системи і постійні коливання при розподілі влади вплинули на побоювання іноземних бізнесменів інвестувати кошти в розвиток економіки країни. 

 

Процес становлення державності ще триває, і це — беззаперечний факт. І нинішні результати виборів у Киргизстані вселяють надію, що народна довіра новому президенту буде виправдана результативною роботою. Бо ж і вибори уперше за багато років проходили демократично і мирно. 

 

Проте і на сонці бувають плями: «сплив­ли» деякі факти про спроби підірвати виборчу кампанію, заплямувати репутацію кандидатів.

 

Наприклад, тандем учорашніх конкурентів за президентське крісло Омурбека Бабанова і Бакіта Торобаєва обіцяв реформи і перетворення Республіки Киргизстан в одну з найрозвиненіших країн світу.

 

Відтак вони єдиним блоком протистояли іншому фавориту президентської гонки — Сооранбаю Жеенбекову, який представляє партію попереднього президента — Соціал-демократичну партію Киргизстану (СДПК).

 

Створювали перешкоди мирному вибору киргизів сили, які безпідставно намагалися «підняти хвилю» народного невдоволення. Наприклад, опальний олігарх із Казахстану Мухтар Аблязов у минулому році вже зізнавався, що спонсорував заворушення в країні навесні 2010 року.

 

Судячи з усього, тепер він діє за цим же сценарієм. Так, у друкованих ЗМІ та інтернеті активно обговорювалася тема клановості влади і вкотре здійснювалися намагання переконати киргизів у відсутності демократичних підходів.

 

Мовляв, північ бореться з півднем. У деяких регіонів Киргизстану були відзначені випадки закликів активістів до громадян не йти на вибори.

 

Так само здійснювалися відверті залякування та спроби схиляння до вибору «кандидатсько-президентського тандему». Причому все це вуалювалося «під владу». Нібито такими закликами займалися прихильники чинного президента і його партії. Щоб здій­снювати такі провокації, звісно, необхідне певне фінансування...

 

Водночас траплялися випадки, коли антибабанівські агітатори отримували з-за кордону кошти за те, що намагалися зірвати зустрічі кандидата в президенти з мешканцями південних регіонів країни.

 

Свої політичні знання і досвід Мухтар Аблязов прагне застосувати в Киргизстані, щоб апробований задум потім втілити вже пізніше в Казахстані.

 

Мотивів у Мухтара Аблязова для втручання у внутрішні справи іншої держави немало.

 

Як відомо, рішенням судів багатьох країн, починаючи від Казахстану і закінчуючи Великою Британією, його діяльність в БТА банку було визнано злочинною й активи частково повернутли в Казахстан, а частково — заморозили.

 

Відтак він не лише позбувся фінансів, а й можливості їх легко заробляти.

 

Тож із такою репутацією в Європі влаштовувати фінансові оборудки він не матиме змоги, у Казахстан, Росію та Україну шлях для нього закритий.

 

У такому разі Киргизстан — зручний майданчик для бізнесу. Адже Киргизстан багатий такими ресурсами, як вода, уран і золото, частиноюяких давно володіють іноземні інвестори.

 

Ці величезні багатства все ще перебувають у руках держави або місцевих бізнесменів. Проте всі ці спроби впливу на результати реально демократичних виборів у Киргизстані ззовні є нічим іншим як прагненням заволодіти прямо або опосередковано (через контрольованих осіб) киргизстанським багатством.

 

Або — це намагання колишнього банкіра наповнити економіку країни кредитами і втекти з грошима. А потім кільком поколінням киргизів доведеться сплачувати за боргами, які хоче залишити аферист з Казахстану.

 

Навряд чи діє М. Аблязов одноосібно, без вказівок і підтримки деяких західних сил, котрі прагнуть чергової дестабілізації політичної обстановки в Киргизстані.

 

Проведені вибори вселяють надію, що свій вибір громадяни здійснили: обдуманий і правильний, не піддаючись на дешеві провокації, а новообраний президент Киргизстану буде працювати в інтересах свого народу.