Українці, які, відвідуючи магазини, упродовж останнього часу відчувають легкий шок від цін, ймовірно, залишаться із цими відчуттями до кінця року.
Інфляція у нашій державі випереджає прогнози і наразі важко побачити чинники, які могли би її зупинити.
Виконувач обов’язків голови Національного банку України Яків Смолій намагався пояснити, чому в нашій державі так стрімко знецінюється грошова одиниця.
По-перше, на його думку, йдеться про стрімке подорожчання на початку осені сирих продуктів харчування — фруктів і овочів.
По-друге, проблему створили вітчизняні експортери молочної та м’ясної продукції. Захопившись продажем товарів за кордон, вони не підняли виробництво.
Відтак, на внутрішньому ринку виник дефіцит, який призвів до зростання цін.
Третя проблема — підвищення акцизів на тютюнові та горілчані товари, на яке пішла влада задля наповнення бюджету та оздоровлення своїх громадян.
А тому регулятор був постійно змушений підвищувати свій же прогноз інфляції. Спочатку, влітку, із заявлених раніше 8% до 9,1%.
Але вже у серпні темпи знецінення гривні сягнули значно сміливіших 10,2%. Надалі ж НБУ стверджує, що інфляція до кінця року перевищить прогноз 9,1% плюс-мінус два прогнозні пункти.
Станом на нинішній день із початку року рівень інфляції вже перестрибнув показник у 16,4%, що є вдвічі більше, ніж торік.
Таким чином ми ще й встановили своєрідний антирекорд серед країн Європи та СНД: українська інфляція виявилася найвищою.
Утiм надалі Нацбанк бачить світло у кінці тунелю. Так, за словами Смолія, надалі інфляція уповільниться.
«Ми очікуємо, що інфляція в жовтні, в порівнянні з цим же періодом минулого року, повинна сповільнитися, оскільки в минулому році причиною для істотного стрибка було підвищення тарифів на комунальні послуги, чого не передбачається зараз», — сказав він.
Експерти назагал із таким твердженням не погоджуються, аргументуючи свою позицію тим, що НБУ просто заспокоює людей, не пояснюючи, завдяки чому таке уповільнення має статися.
І, цілком iмовірно, насправді відбудеться протилежне: до кінця року інфляція прискориться. Принаймні саме так у нас було завжди.
І головним фактором, який роздмухує цей процес, є закупівлі енергоносіїв, які здійснює держава для проходження опалювального сезону.
Ситуація ж в економіці також не вселяє оптимізму.
Найбільша проблема — негативне сальдо зовнішньої торгівлі, хоча ще торік ми мали плюс. Так, за даними Держстату, дефіцит зовнішньої торгівлі товарами в Україні за січень-серпень 2017 року становив 3,279 мільярда доларів, що в 2,3 раза вище дефіциту за аналогічний період минулого року — 1,448 мільярда доларів. Коефіцієнт покриття експортом імпорту становив 0,89, тодi як за січень-серпень 2016 року — 0,94.
ПАРАДОКС ВІД НБУ
Доплата за бездіяльність
Членам правління Національного банку України, який, до речі, своїм головним завданням визначив таргетування інфляції, за рекордні темпи падіння вартості гривні ... суттєво підвищили зарплати.
Так, де-факто перша людина в НБУ на час тривалої відпустки Валерії Гонтаревої, Яків Смолій отримуватиме вдвічі більше, ніж раніше, — 241 тис. гривень.
Ще один заступник голови Нацбанку, Дмитро Сологуб, як випливає із його декларації за вересень, заробив у минулому місяці на 107 тис. гривень більше, ніж у серпні.
Роман Борисенко і Катерина Рожкова заробляють відтепер по 230 тис. гривень. А от Олег Чурій, навпаки, став отримувати на 6 тис. гривень менше.
Сама пані Валерія Гонтарева мала би заробляти 300 тис. гривень щомісяця, але ця сума наразі не надходить на її банківську картку, оскільки формальний голова НБУ перебуває у безоплатній відпустці.
У прес-службі НБУ журналістам пояснили, що зарплата свого керівництва не переглядалася вже дуже давно і тому тепер її вирішили наблизити до ринкової у галузі.
Втім, такі пояснення, м’яко кажучи, не відповідають дійсності. Адже, відповідно до даних Держстату, середня зарплата у фінансовому секторі у серпні 2017 року становила 13 тис. гривень.
Що є у 23 рази (!) менше, ніж сума, яку отримуватиме новий очільник фінансового регулятора держави.
