Держава Україна, чуйно дослуховуючись до тиску з боку Міжнародного валютного фонду, планує все ж таки запустити масштабну приватизацію.
В іншому випадку нас можуть позбавити чергового траншу кредиту «стенд-бай».
Ну і, зрештою, як сподіваються експерти, роздержавлення деяких великих підприємств допоможе їм заробляти і перераховувати більше коштів до державного бюджету.
Якщо, звичайно, приватизацію провести правильно...
Обіцяна цукерка від МВФ
Перший заступник керуючого директора Міжнародного валютного фонду (МВФ) Девід Ліптон заявив, що влада України мала би прискоритися у своїх приватизаційних прагненнях і діях.
А сам процес підготовки до роздержавлення має бути реформований.
«До програми співпраці України і МВФ також включений такий структурний маяк, як реформування процесу приватизації держпідприємств, і ми очікуємо прийняття відповідних нормативних актів», — заявив він.
І заодно додав, що проводити приватизацію з огляду на можливі прийдешні вибори — неправильно. Бо це означає, що приватизації не буде.
Саме таке, максимально негативне ставлення до роздержавлення власності, виробили в українців політичні популісти та сумні реалії, коли під словом «приватизація» розумівся неприкритий дерибан.
«Україні, перш за все, важливо слідувати плану реформ і досягти угоди з нами щодо чергового перегляду... Головне зараз — чи зможе Україна зміцнити стабілізацію і перейти до економічного зростання, що дозволить країні вирішити її проблеми. Це найбільш важливе питання, ще не час думати про вибори, — сказав Ліптон. І додав: Європейський Союз має намір надати фінансову допомогу, якщо політичний клімат у країні буде задовільним, Європейський банк реконструкції і розвитку має низку проектів, які могли б залучити нові кошти в Україну. Є також багато інших фінансових ресурсів, які можуть бути доступні Україні, не кажучи вже про результати сильнішої економічної діяльності».
Наразі Фонд ще не визначився з датою прибуття до України чергової місії.
Натяк від керівництва МВФ доволі прозорий: буде виконання програми з боку офіційного Києва, буде розмова про гроші.
«Ми не обговорювали дату прибуття місії з українською делегацією. Швидше, ми були зосереджені на обговоренні подальших кроків, необхідних для того, щоб Україна могла просунутися вперед у виконанні програми», — більш ніж прозоро натякнув Ліптон
Більше, ніж в Україні, — тільки в Китаї
Відтак Фонд державного майна України вирішив діяти. Чи хоча б імітувати бурхливу діяльність. Цьогоріч Фонд продав 107 об’єктів малої приватизації на більш ніж 112 млн. гривень, які вже перераховані до державного бюджету.
Очільник ФДМУ Віталій Трубаров пояснив, що результат цього року вдвічі перевищив торішній показник.
Тепер же Фонд покладає чималі сподівання на ухвалення нового закону про приватизацію, що його розробив Кабінет Міністрів. Цей документ дозволить удвічі скоротити терміни передпродажної підготовки об’єктів.
Заодно ФДМУ оприлюднив свої плани із роздержавлення об’єктів на наступний рік.
Так, у 2018-му, як сподіваються у Фонді, нарешті буде продано Одеський припортовий завод, перша спроба роздержавити який була здійснена ще за Януковича, а підприємство не поділили наближені до «Сім’ї» олігархи. А також «Центренерго», «Турбоатом», шість енергетичних компаній, Аграрний фонд, Державну продовольчо-зернову корпорацію України та низку об’єктів малої приватизації.
Інвентаризація на ОПЗ, за словами Трубарова, вже завершена. А стартова ціна підприємства буде визначена вже в наступному місяці.
«У листопаді ми отримаємо стартову ціну, і в грудні цього року, якщо всі учасники процесу виконають терміни, ми встигаємо почати прийом заявок від потенційних інвесторів, щоб на весну 2018 року вийти на безпосередній продаж», — сказав керівник ФДМУ.
Оприлюднив Трубаров і інформацію щодо планів передачі у приватні руки «кита» енергетичного сектору, компанії «Центренерго».
«Вже визначено радника, це польська філія Ernst&Young. Найближчим часом ми розраховуємо від МЕРТ, Мінфіну і Мін’юсту отримати затвердження радника, який проведе аудит і дасть оцінку пакета акцій.
Розраховуємо продаж на весну наступного року», — сказав чиновник. Також у наступному році, за його словами, планується продаж пакетів акцій Миколаївської, Дніпровської, Херсонської ТЕЦ, а також «Запоріжжяобленерго», «Миколаївобленерго», «Тернопільобленерго», «Харківобленерго», «Хмельницькобленерго», «Черкасиобленерго». Щодо «Турбоатома», то зараз, за словами Трубарова, відбувається діалог із Кабміном щодо визначення розміру пакета акцій, який буде виставлений на продаж.
Усього ж очільник Фонду планує у наступному році заробити на приватизації для державного бюджету 22 млрд. гривень.
Найважче у цьому процесі буде запровадити прозорі умови продажу та подолати опір популістів, які заявлятимуть про грабунок держави.
Проте велика кількість об’єктів — це підприємства, які перебувають у критичному фінансовому становищі.
А тому лише роздержавлення може повернути їх до життя. «В Україні — аномально велика кількість державних підприємств.
Тільки під управлінням центральних органів влади їх — 3500. Ці підприємства «вимивають» гроші платників податків і заважають розвитку здорової конкуренції», — сказав заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов.
За його словами, частка державного сектору української економіки за останні шість місяців скоротилася із 16,5% до 15,8%. «Це надзвичайно багато, якщо порівнювати з іншими державами, за винятком КНР», — підсумував чиновник.
МАЙЖЕ ОФІЦІЙНО
«План Маршалла» для України — фікція?
Оспіваний у засобах масової інформації план економічного порятунку нашої держави, названий «планом Маршалла» для України, з ініціативою якого виступила, зокрема, Литва, може бути звичайними розмовами.
Принаймні перший заступник керуючого директора МВФ Девід Ліптон нічого не знає про озвучені віце-прем’єром України Степаном Кубівим плани отримувати по 5 млрд. доларів щороку впродовж 10 років.
«Ніколи нічого не чув про цю ідею, і якщо б така підготовка дійсно велася, я б про це знав», — сказав він. І при цьому зазначив, що нашій державі допоможе тільки продовження реформ.
«Вони сприятимуть суттєвому збільшенню фінансування, чи то буде запозичення на боргових ринках, чи залучення інвестицій», — пояснив Ліптон.
На його думку, найбільш багатообіцяюча перспектива для України — в залученні інвестицій, які, у свою чергу, почнуть створювати в країні зв’язки з європейським ланцюжком поставок.
«Подібні зв’язки мають німецькі та скандинавські підприємства в Польщі та інших країнах Центральної Європи.
Завдяки талановитій i освіченій робочій силі в Україні, а також враховуючи рівень заробітної плати, майбутнє країни як частини Європи має будуватися не на будь-яких угодах, а на інвестиціях, які почнуть пов’язувати економіку України з економікою Європи.
Очікуваний унаслідок цього економічний ефект буде набагато більшим, ніж названі цифри», — додав заступник керуючого МВФ.
