В Україні стартували антикорупційні екскурсії

На основі досвіду європейських держав у Києві вперше реалізовано проект, що має назву «Антикорупційний тур».

 

Ініціатива у цій справі належала Міждисциплінарному науково-освітньому центру протидії корупції НаУКМА (ACREC).

 

Співробітники ACREC задіяні у багатьох проектах, пов’язаних з антикорупційною діяльністю.

 

Так, нещодавно за сприяння Центру було відкрито першу в Україні антикорупційну освітню програму.

 

Натомість розробники київського «Антикорупційного туру» зосереджені на розвитку неформальної освіти.

 

На думку Джейкоба Метнера, одного з організаторів туру, його розважальний формат з елементами гри дозволить привабити більше відвідувачів і залучити, таким чином, більше людей до боротьби з корупцією в Україні.

 

Уже було проведено презентацію проекту та пробний тур для охочих, що включав у себе перші корупційні «станції».

 

Кожна локація прив’язана до певного органу державної влади України. Перші дві «станції», якi було створено, — це Верховна Рада України та Міністерство охорони здоров’я.

 

Відвідувачі мали змогу прогулятися вулицями Києва у супроводі спеціально підготовлених екскурсоводів та вислухати від них захоплюючі історії про розкриття підпільних корупційних схем у державних органах. 

 

Ідею запровадження у столиці екскурсій по місцях корупційних діянь не можна назвати новою. За словами одного з організаторів — Світозара Остапчука, у ході роботи над проектом було враховано досвід декількох західних країн, таких як Німеччина, Великобританія, Чехія, Мексика, Іспанія, Бразилія.

 

Щоб налагодити міжнародне співробітництво в антикорупційній сфері, до організації проекту залучили небайдужих молодих людей з України та Німеччини за програмою обміну Meet up!.

 

Незважаючи на те, що у Берліні також діють подібні тури під назвою LobbyControl, Оксана Гус, організаторка проекту та дослідниця ACREC, наголошує, що в українському варіанті все буде трохи інакше.

 

«Копіювати з Німеччини ми точно не будемо.

 

Наразі ми лише запозичили досвід організації.

 

У Берліні тури користуються великою популярністю, яка пов’язана із низьким рівнем інформованості населення про випадки корупції.

 

В Україні люди вже перенаситилися фотографіями Пшонки та Межигір’я, тож ми робимо акцент на іншій стороні явища. «Антикорупційний тур» допомагає українцям усвідомити, яким чином вони можуть вплинути на органи державної влади.

 

Звичайні громадяни не розуміють, що корупція — це розкрадання їхніх власних грошей, оскільки навіть не знають про всі податки, які їм доводиться платити, наприклад, про ПДВ».

Дмитро Хмарський, один з організаторів «Антикорупційного туру», розповідає, що він заохочує активну участь відвідувачів у проведенні екскурсії: «Я тимчасово виконую роль гіда, і мені це подобається.

 

Наприклад, учора серед відвідувачів були експерти, що розповідали історії про боротьбу з корупцією із власної практики.

 

Таким чином, відбувається діалог між нами та учасниками туру, і кожна сторона має змогу збагатити свій досвід та поділитися думками.

 

Також ми з учасниками моделювали реальний механізм циркуляції податків у вигляді гри, і це, на мою думку, допомагає краще засвоїти нові знання».

 

Учасники проекту запевняють, що у своїй просвітницькій діяльності спираються лише на об’єктивну перевірену інформацію, зокрема, на ті факти, що вже висвітлені у медіа.

 

Відвідувачі екскурсій мають змогу почути не лише відомості про ті кримінальні справи, щодо яких судом ухвалено вирок, а й отримати найновішу інформацію про судові процеси та журналістські розслідування у справах корупції. 

 

Під час екскурсій гіди зацікавлюють туристів історіями про найхимерніші корупційні схеми у стінах державних органів — наприклад, про випадок у Київському міському клінічному онкологічному центрі.

 

Тоді було здійснено державне замовлення звичайних швабр для прибирання на суму 123 тисячі гривень (по 2460 гривень за штуку).

 

При цьому вартість такої швабри на вітчизняному ринку складає близько 120 гривень.

 

Щоб уникнути зайвої уваги до цього контракту з боку громадськості, швабри були позначені у документах як «пристрій з насадкою».

 

Врешті швабри потрапили до медичного закладу, але прибиральниці відмовилися використовувати їх через незручність.

 

Ольга Шуміло, учасниця проекту, має сподівання, що незабаром подібні тури з’являться також у інших містах України.

 

«Я викладаю у Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого, що розташований у Харкові. Люблю працювати зі студентами, спонукати їх до громадської дії. Можу сказати, що Харків просто дихає корупцією. У ньому є багато пам’ятників корупції, які можна було б використати для проведення таких самих екскурсій. Наприклад, станція метро, що була побудована до Євро-2012. Тоді для її відкриття було замовлено лавочки ціною 50 тисяч гривень кожна». 

 

Під час презентації Ірина Шиба та Маттіа Паллес розповіли про перспективи проекту в Україні.

 

Організатори вважають, що антикорупційні тури можуть бути корисними для усіх свідомих громадян, у першу чергу — для студентів та школярів, що прагнуть отримати нові знання про громадянське суспільство та громадський контроль. Іноземці, що співпрацюють із українськими організаціями, також зацікавлені в отриманні об’єктивних знань про корупцію в Україні.

 

Популяризація проекту досі відбувалася лише за допомогою соціальних мереж, але у майбутньому організатори планують розширити кількість учасників та перейти на фінансове самозабезпечення, як їхні німецькі колеги з організації LobbyControl.

 

Наразі проект фінансується фондом «Пам’ять, відповідальність, майбутнє» за підтримки міністерства закордонних справ Німеччини та фонду Роберта Боша. 

 

ACREC продовжує пошук активних та небайдужих молодих людей, що прагнуть змінювати суспільство у межах проекту «Антикорупційний тур».

 

Його учасники переконані, що їх діяльність сприяє розвитку критичного мислення громадян та зниженню деструктивного впливу корупції у державі. На їхню думку, важливо не просто розкрити для широкого загалу інформацію про корупційні схеми, а й продемонструвати позитивні тенденції — успішну боротьбу з ними з боку громадянського суспільства.