Відомий дисидент Степан Хмара переконаний, що Рада виконує замовлення монополістів

У київському Будинку вчителя відбувся вечір iз нагоди 80-річчя відомого дисидента, політв’язня радянських концтаборів і правозахисника Степана Хмари.

 

Зала будівлі Центральної ради часів УНР була переповненою.

 

«Нас запросили на балкон, тому що в залі була вже «Хмара друзів» (так назвали зібрання), — констатує киянка Марина Соченко. — Всі вітали ювіляра, співаючи «Многая літа». 

 

У своїй яскравій промові Степан Ількович продемонстрував, що продовжує брати активну участь у політичному житті країни.

 

Він критично характеризував нинішню владу в Україні, яку, на його думку, навіть не можна назвати українською.

 

Екс-депутат заявляє, що нинішній парламент «виконує замовлення монополістів, мета якого висмоктати з України всі соки і всі ресурси».

 

Степан Хмара підкреслив, що головною проблемою України є режим внутрішньої окупації і, зокрема, глава держави Порошенко.

 

Нагадаємо, що єдиним гідним Президентом України дисидент не раз називав Віктора Ющенка.

 

Українців в Україні 30%, інші — це малороси, для них тільки щоб був мир, на колінах, рачки, констатує Степан Хмара.

 

І заявляє: «Нам такий мир не потрібен. Нам потрібна перемога!».

 

Ювіляр згадав одне з найважливіших вражень свого дитинства — розмову з партизанами УПА, які сказали: «Ми знаємо, що загинемо, але ми мусимо боротись, бо за нами прийдуть інші, для яких ми будемо прикладом».

 

Згадаймо, Степан Хмара — депутат першого, другого та четвертого скликань, Герой України. Народився у селі Боб’ятин Львівського воєводства (нині — Сокальський район Львівської області), у селянській родині.

 

У 1964 році закінчив Львівський медичний інститут, працював лікарем-стоматологом.

 

Це Степан Хмара у 1960-ті роки вперше в Україні переклав працю Сахарова «Роздуми про мир, інтелектуальну свободу та прогрес».

 

Після масових арештів опозиційної української інтелігенції, вслід за ув’язненим В’ячеславом Чорноволом, продовжує видавати підпільно «Український вісник».

 

У 1974-у було надруковано його праці «Етноцид українців у СРСР» та «Генеральний погром», які перевидавалися багатьма європейськими мовами. 

 

За політичну та правозахисну діяльність у 1980 році Степана Хмару заарештували.

 

А потім засудили до семи років ув’язнення в таборах суворого режиму та п’яти років заслання.

 

Покарання відбував у таборах для політв’язнів № 35, 36 на Уралі.

 

За непослух і незламність у таборах відсидів 306 діб карцеру.

 

Вечір закінчився вшануванням пам’яті борців за волю України.