Фільм з «остапобендерівською» винахідливістю: рецензія на «Гарні часи»

У прокат в Україні цього тижня виходить стрічка Каннського кінофестивалю з Робертом Паттінсоном «Гарні часи».

 

 

Вона рекомендована для обов’язкового перегляду глядачу, чиє життя вимагає нестандартного вирішення завдань та швидкої реакції.

 

 

Американська кримінальна драма режисерів Бена та Джошуа Сефді — вдало екранізований збірник креативу, яким кадр за кадром ділиться головний герой.

 

 

Конні — новоспечений грабіжник банку, який скоює злочин за злочином, при цьому викликаючи максимум симпатії залу.

 

 

Одна з причин — хіба що не легендарна після «Сутінків» харизма Роберта Паттінсона, інша — створений режисерами образ героя з присмаками бунтарства та «остапобендерівської» винахідливості.

 

 

За сюжетом, Конні, аби покрити рахунки, вирушає грабувати банк разом із молодшим братом Ніком, який має затримки розвитку.

 

 

Спроба завершується невдало: Ніка хапає поліція, Конні намагається звільнити брата — йому доводиться діяти за обставинами.

 

Так у стрічці з’являються шістнадцятирічна дівчинка, фарба для волосся, нічний парк розваг та справжній злочинець, якого головний герой випадково рятує, а потім намагається спекатися.

 

Ситуація змінюється швидко настільки, що навіть не варто намагатися випередити стрічку, передбачивши, що ще спало на думку режисерам і як цього разу викрутиться розбишака Конні.

 

Щодо режисерів, Бен та Джошуа Сефді родом з Нью-Йорка, вони — лауреати Gotham Awards та премії Міжнародної конфедерації художнього кіно Венеціанського кінофестивалю за стрічку «Бог знає що».

 

Прем’єри фільмів братів Сефді побували в програмах фестивалів Канна, Венеції, Торонто, Локарно та Санденсі.

 

Міжнародна прем’єра фільму «Гарні часи» відбулася в рамках конкурсної програми Каннського фестивалю, а брати Сефді були наймолодшими учасниками конкурсу в цьому році.

 

Після показу в Канні глядачі та преса стоячи аплодували впродовж шести хвилин.

 

Картина «чіпляє» багатьма засобами. По-перше, любов’ю і турботою головного героя про брата, яка додає образу глибини і теплоти, що підкупає.

 

Балів образу Конні надає епізод, коли він у перерві між тим, коли вичікує на зручний момент у лікарні і намагається викрасти звідти брата, поїть паралізовану бабусю йогуртом, адже вона не може догукатися працівників у пустих коридорах.

 

По-друге, драма «Гарні часи» має дещо від комедійного жанру. Смішать не лише дотепна брехня злочинця, а й неоковирність ситуацій, приміром, коли чужа бабуся пускає Конні додому, п’є снодійне та лишає його разом з онукою.

 

По-третє, відповідаючи вимогам кримінальної картини, стрічка «Гарні часи» не відпускає до останніх секунд напругою, адже немає жодної підказки, яка доля чекає на головного героя і яким стане його наступний вибір.

 

Максимально атмосферним фільм робить музика. Саундтрек до картини «Гарні часи» написав електронний музикант Деніел Лопатін, який виступає під іменем Oneohtrix Point Never.

 

Завдяки його роботі стрічка «Гарні часи» отримала нагороду Каннського кінофестивалю за кращий саундтрек. 

 

Презентує «Гарні часи» кіноманам компанія «Артхаус Трафік».