Справі про держзраду Віктора Януковича, яку почали розглядати в суді 4 травня, незабаром виповниться півроку.
І вже рік, як у складі Генеральної прокуратури існує окрема структура, що займається злочинами колишнього Президента України та його соратників.
Свого часу ця структура спровокувала конфлікт між Генпрокурором Юрієм Луценком та його підлеглим — начальником департаменту спецрозслідувань Сергієм Горбатюком, котрий перед приходом до ГПУ Луценка займався справами Євромайдану та Януковича.
Проте в даному контексті цікавим є не тертя між чиновниками ГПУ, а їхня ефективність та спроможність доводити почате до логічного завершення.
Заочний суд
Ще перед призначенням в ГПУ Юрій Луценко пообіцяв, що почне судовий процес над Віктором Януковичем.
Зробити це намагалися три його попередники: Віктор Шокін, Віталій Ярема і Олег Махніцький. Але передати до суду справу проти екс-Президента вони не змогли.
Тим часом Юрій Луценко мав план, як цього домогтися — судити екс-Президента заочно. Щоб зробити це, Луценкові для початку потрібно було змінити законодавство.
Адже воно не передбачало такої форми судового розгляду. Луценко, на той час голова президентської фракції БПП, зміг переконати колег із сесійної зали підтримати необхідні для нього поправки. Врешті, в день його призначення в ГПУ депутати ухвалили ці поправки.
Після цього Генпрокурору треба було зрозуміти, за яким саме обвинуваченням він буде вимагати засудження екс-Президента. На той час Янукович фігурував одразу в шести кримінальних провадженнях.
Над ними працювало управління спеціальних розслідувань на чолі з Сергієм Горбатюком. Луценко назвав усі ці епізоди «великою справою проти Януковича» і пообіцяв, що до осені 2016 року ГПУ передасть цю справу до суду.
Горбатюк оптимізму начальника не поділяв. Він наполягав, що в суді справи можуть «розвалитися».
На думку Горбатюка, закон про заочне засудження не відповідає Конституції України і європейським конвенціям.
«Фігуранти розслідувань позиватимуться до Європейського суду з прав людини та, імовірно, виграють. Таким чином, вони не лише уникнуть відповідальності, а й зможуть вимагати компенсації від держави», — зазначав Горбатюк.
Враховуючи позицію Горбатюка, Луценко передав частину справ по Януковичу поступливішому підлеглому — колишньому заступнику Горбатюка Дмитру Басову. Він не заперечував заочного засудження Януковича.
За розпорядженням Генпрокурора торік у жовтні Басов очолив окремий підрозділ ГПУ — управління розслідувань злочинів, скоєних злочинними організаціями.
Як і Горбатюк, Басов підпорядковується заступнику Генпрокурора Юрію Столярчуку. Управлінню Басова Луценко передав провадження про економічні злочини Януковича — про Межигір’я, Сухолуччя і «Укртелеком».
«Всі економічні справи, необхідні для передачі злочинного угруповання Януковича в суд, переходять разом зі слідчими і прокурорами. Це вимушено, оскільки Горбатюк проти заочного процесу, каже — треба чекати очного», — заявив тоді Луценко.
Поставити «галочку»
Доки Генпрокурор перерозподіляв між підлеглими справи проти Віктора Януковича, той завдав Луценку несподіваного удару — 25 листопада 2016 року він свідчив у суді.
Щоправда, лише як свідок. У той день у суд Януковича викликав захист екс-працівників спецпідрозділу МВС «Беркут».
Луценко спробував перехопити ініціативу в Януковича. Він особисто прийшов у Святошинський районний суд Києва, де слухалась справа, і скористався моментом, щоб висунути екс-Президенту нове обвинувачення — в державній зраді.
Цю справу напередодні порушила військова прокуратура, яку очолює Анатолій Матіос. Він підтримує ідею заочного суду над Януковичем і критикує департамент Горбатюка за повільну роботу над іншими кримінальними справами проти екс-президента.
Щоб довести, що Віктор Янукович — зрадник Батьківщини, Матіос запропонував використати звернення екс-Президента до Владіміра Путіна з проханням ввести війська на територію України.
Цей документ від 1 березня 2014 року раніше публічно демонстрував представник Росії в ООН Віталій Чуркін.
Але на практиці зробити це виявилося не так просто. Адже для цього Віктору Януковичу потрібно було вручити повідомлення про підозру.
А екс-Президент, який переховується в Росії, заперечував, що отримував від слідства такий документ.
Юрій Луценко вирішив цю проблему традиційним для себе способом — він знову вмовив депутатів змінити законодавство.
Зрештою, в Кримінально-процесуальний кодекс додали норму про те, що підозрюваного можна викликати в суд через оголошення в газеті «Урядовий кур’єр».
16 березня парламент ухвалив необхідні Луценкові поправки. 4 травня в Оболонському районному суді Києва почалися слухання у справі про держзраду Віктора Януковича.
А через 8 днів, 12 травня, в річницю призначення на посаду, Луценко опублікував у «Фейсбуцi» допис про попередні результати роботи в ГПУ, де поставив «галочку» навпроти пункту «справа проти Януковича в суді».
Тим часом критики Луценка наполягають на тому, що неодноразові заяви Генпрокурора щодо провини Віктора Януковича дадуть змогу його захисту спробувати довести, що справа екс-Президента політично мотивована.
«За всієї моєї поваги до Юрія Луценка, головне завдання ГПУ у справі Януковича — не просто будь-яким чином домогтися йому обвинувального вироку, а зробити так, щоб ні в кого не виникало сумнівів в об’єктивності і прозорості цього процесу», — коментує нардеп від «Батьківщини» Сергій Власенко.
У пошуках захисника
А тим часом у справі про держзраду Януковича — суцільні паузи. Пов’язані, зокрема, з пошуками захисників для Президента-втікача. 6 липня до Оболонського райсуду Києва, де слухається справа Януковича, надійшла заява екс-Президента про відмову від своїх адвокатів.
У той же день суд за клопотанням обвинувачення доручив Регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Києві невідкладно призначити обвинуваченому адвоката за державний рахунок.
Першим безкоштовним адвокатом Януковича став Віталій Мешечек, але він уже 17 серпня заявив про відмову від своїх обов’язків.
Згаданий Регіональний центр був змушений терміново шукати Януковичу нового безкоштовного адвоката. І 18 серпня знайшов Максима Гераська.
Вже за місяць — 21 вересня — Герасько подав до суду клопотання про надання йому трьох місяців для ознайомлення з аудіо- та відеоматеріалами доказової бази з боку звинувачення.
Він заявив, що якщо додатковий час не буде надано, а судді продовжать засідання у цій справі, то він вважатиме, що «здійснюється кримінальний злочин».
Після цього адвокат заявив відвід головуючому судді Владиславу Дев’ятку, а потім — iще одному судді з колегії суддів, що розглядає справу Януковича.
Суд не задовольнив ці заяви, але Герасько усіма своїми клопотаннями — а їх було більше дюжини — в той день різко загальмував судовий процес.
Ту ж тактику Герасько продовжив на засіданнях 27 і 28 вересня.
Але загальмувати процес — це далеко не все, на що здатний умілий адвокат. Деякі з численних клопотань захисника Януковича націлені на підрив доказової бази обвинувачення.
Зокрема, Герасько почав вимагати виключення зі складу доказів деяких документів і відеозаписів. У відповідь головуючий суддя повідомив, що суд спочатку досліджує докази в судовому засіданні, а потім уже оцінює їх достовірність.
Тим часом Герасько стверджує, що деякі відеозаписи були змонтовані. Наразі складно сказати, чи вважатиме суд це серйозним аргументом.
Крім того, захисник Януковича вирішив атакувати лінгвістичну експертизу, яка встановила, що лист Януковича до Путіна з проханням ввести російські війська в Україну є прямим закликом до порушення її суверенітету.
Герасько заявив, що судові лінгвісти, залучені до експертизи, були внесені в базу Мін’юсту тільки 27 вересня, і попросив суд долучити до справи акт про неможливість використовувати дану експертизу як доказ.
Гість до Януковича
Слід зазначити, що в цьому питанні на Гераська чекав успіх. Вже 28 вересня стало відомо, що лінгвістична експертиза не встановила у публічних виступах екс-президента Віктора Януковича заклики до зміни конституційного ладу в Україні.
Цей висновок фахівців на судовому засіданні зачитав згадуваний вище головуючий суддя Владислав Дев’ятко.
«Висловлювання, в яких є заклики до насильницької зміни конституційного ладу в Україні або захоплення державної влади в Україні, — відсутні. Висловлювання, в яких є заклики до зміни кордонів України, в інтерв’ю ЗМІ і публічних виступах Януковича — відсутні», — йдеться у висновках експертизи.
Натомість лінгвістична експертиза показала, що лист Віктора Януковича до Путіна з проханням ввести російські війська до України є прямим закликом до порушення її суверенітету.
«Вжиті лексеми можуть бути спрямовані на російську агресію та порушення суверенітету України», — стверджують експерти.
Однак повернемося до Гераська. На наступному засіданні суду (5 жовтня) він підніс суддям і прокурорам новий сюрприз.
Мовляв, закон вимагає від адвоката особистої зустрічі з підсудним, а оскільки викликати Віктора Федоровича до Києва не є можливим, то Герасько як законослухняний адвокат зобов’язаний відправитися до Ростова у відрядження, причому за рахунок держави.
Суд був не в захваті, але адвокат Герасько поставив служителів Феміди перед фактом, i ті були змушені знову перенести засідання.
Захисник надав суду копії електронних квитків до Москви через Мінськ (Білорусь), написала у «Фейсбуцi» прес-секретар Генпрокурора Лариса Сарган.
До квитків Герасько додав заяви листа від адвокатського об’єднання Aver Lex, яке раніше брало участь у захисті Януковича.
В листі адвокати радять з міркувань безпеки не використовувати телефон або пошту для спілкування з Януковичем.
У зв’язку зі своїм вояжем Герасько просив суд перенести засідання на 19 жовтня. У відповідь на це прокурори сказали, що, на їхню думку, достатньо меншого терміну для вирішення всіх питань. Після цього суд вирішив продовжити засідання у справі про держзраду 11 жовтня рівно о десятій ранку.
З чим повернеться Максим Герасько після рандеву з Віктором Януковичем — наразі невідомо.
Але захисник екс-Президента майже напевне використає привезені напрацьовані матеріали (чи ідеї) для подальших несподіванок у суді. А от куди у підсумку зайде судове засідання як таке — цього, напевне, не спрогнозує ніхто.
