«Дмитра Луценка вірші — хто ж їх не читав, хто ж їх не слухав! Хто з ними в юності та зрілості літа, не жив з надією, не мріяв, не кохав!» — такими рядками починається твір київського композитора Олександра Юрова, пісні «Пам’яті Дмитра Луценка».
Ідея написання виникла ще влітку 2010 року, коли він збирався вперше поїхати на батьківщину Дмитра Луценка — у село Березова Рудка на Полтавщині — на щорічний пісенний фестиваль «Осіннє золото», присвячений пам’яті Дмитра Омеляновича.
Під впливом очікування зустрічі з місцями, де пройшло дитинство видатного поета, текст було створено на одному диханні.
Олександр показав його Тамарі Іванівні Луценко, вдові славетного поета-пісняра. Він їй сподобався. Далі постало питання про створення відповідної мелодії.
Олександру Юрову належать пісні «Київський марш «Києву з любов’ю, «Станція «Хрещатик», «Київ-рок» та інші. Проте написати музику до пісні про автора слів улюбленого в народі «Києве мій» — то була справа непроста і відповідальна.
Олександр створив кілька варіантів мелодії, але жоден з них не відповідав його задуму про твір, який був би даниною поваги і пам’яті Дмитру Луценку, на чиї слова понад 60 композиторів написали близько 300 пісень.
Невдовзі Олександр надовго поїхав по службових справах до Єгипту, але думка про пісню не залишала його. Мабуть, велике дійсно краще бачиться здалека.
Нарешті Олександр зупинився на одному з варіантів мелодії, який, на його думку, максимально повно мав виразити усю народну любов і вдячність Дмитру Луценку, котрий «…навчив життю радіти у піснях».
Роботу над твором можна було б вважати закінченою, якби не фінальне завдання — визначити виконавця, який щиро і переконливо доніс би нову пісню до людей.
Численні спроби показали, що виконання пісні солістом у супроводі інструментального ансамблю не в повній мірі розкриває народну стилістику твору, його потужний «від землі» настрій та звукову палітру.
Олександр Юров повернувся до України і продовжував шукати виконавця та форму подання пісні, робили різні аранжування для солістів, ансамблів тощо.
Восени 2015 року на концерті в Національній філармонії з нагоди 94-ї річниці від дня народження Дмитра Луценка його настільки вразило майстерне, щире і яскраве виконання пісень на його вірші Українським народним хором імені Станіслава Павлюченка Київського національного університету культури і мистецтв, що він відчув: ось той виконавець, якого він шукав майже 5 років!
Невдовзі після того концерту Олександр зустрівся з художнім керівником і головним диригентом хору — професором Оленою Скопцовою, та звернувся з пропозицією включити до репертуару пісню «Пам’яті Дмитра Луценка» і виконати її наступного року, відзначаючи 95-річчя автора пісень.
Після цього зробили відмінне від раніше записаних аранжування для повного хору в супроводі ансамблю баяністів та вивчили новий для хорового колективу та солістів достатньо складний твір.
Майстерне аранжування пісні для хору зробив Андрій Бондаренко, а потім почалися репетиції. Прем’єра відбулася, як планували.
А 15 жовтня — чергова дата пісняра Дмитра Луценка.
