Дуальна освіта, яка сьогодні є поширеною в Німеччині, набуває все більшої популярності в Україні. Її суть — у поєднанні навчання з виробничою практикою.
Наскільки перспективним є її поширення в Україні? Над цими та іншими питаннями міркували учасники семінару «Система вищої дуальної освіти в Німеччині та її досвід для України», організаторами якого виступили, зокрема, Вища дуальна школа Гера-Айзенах і Німецьке товариство дружби в Тюрінгії з країнами Східної Європи.
Пояснюючи, наскільки важливим є це питання, генеральний директор Федерації роботодавців України Руслан Іллічов наголосив:
«Саме життя змусило прискіпливіше придивитися до німецького досвіду, адже сучасна економічна ситуація в Україні — виклик часу і необхідність вдатися до кардинальних змін. Як відомо, в Україні склалася ситуація, коли переживаємо величезний відтік працездатного населення за кордон. Причому якщо 20 років тому українці виїздили на заробітки з перспективою повернення в Україну, то нині спостерігаємо цілком негативні тенденції. Люди залишаються за кордоном, а Україна втрачає кваліфіковані кадри та працездатне населення».
Студенти-«дуалісти»
«Потрібно на законодавчому рівні чітко окреслити позиції, пов’язані з дуальною освітою, — вважає перший заступник міністра освіти і науки Володимир Ковтунець.
— Маємо певний досвід запровадження дуальної освіти в українських реаліях. Проте в потенційних партнерів — представників ВНЗ та підприємств — виникали логічні питання, пов’язані з урегулюванням фінансових зобов’язань. Зокрема, йдеться про виплату зарплат та стипендій».
У нас є певні напрацювання. Приміром, співробітництво Харківського авіаційного університету та аеропорту «Бориспіль» iз підготовки фахівців відповідного профілю. Втім у цілому зроблено ще недостатньо.
«Ми ще тільки наближаємося до точки старту дуального навчання, — підкреслив Володимир Ковтунець. — Актуальним завданням є доопрацювання Концепції дуального навчання в Україні, внесення змін до чинного законодавства. Цьому, зокрема, сприятиме робоча група під егідою Міністерства освіти і науки, що створена в межах проекту «Дуальна освіта в діалозі» і яка досліджує можливості впровадження аналогічних до німецьких дуальних навчальних напрямів».
Утім успішний початок справи — половина шляху, що необхідно здолати.
«І тут маємо перші досягнення, — констатував доктор, спікер міської ради м. Ерфурт iз питань фінансово-економічної політики Райнхард Дуддек. — Як відомо, німецька модель запровадження дуальної освіти широко відома у світі. Втім не всі знають, що вища дуальна освіта розповсюджена не скрізь, а лише в деяких німецьких землях, зокрема у Тюрингії.
І тому ми погоджуємося з паном Ковтунцем щодо необхідності внесення деяких законодавчих змін. Нагадаємо, що Європейський проект «Дуальна освіта в діалозі» належить до програми «Східне партнерство», прийнятої німецьким Бундестагом. Уперше ми приїхали в Україну в листопаді 2016 року і відразу розпочали співпрацю з органами влади».
Представники українських вишів у цілому підтримують ідею дуальної освіти. Непокоять лише такі питання: який статус мають студенти-«дуалісти»? Наскільки складно знайти підприємства-партнерів? Чи не занадто складно самим студентам поєднувати традиційне навчання з доволі напруженим графіком на підприємстві?
Одне з наріжних питань: чим відрізняється «звичайний» диплом бакалавра від того, що його одержав випускник-«дуаліст»? Райнхард Дуддек запевнив: дипломи мають однакову юридичну силу; а от щодо неабиякого навантаження, то тут дійсно не все так просто.
«Справді, графік студента, який навчається за дуальною системою, доволі напружений, — каже Райнхард Дуддек. — Оскільки студент укладає угоду з підприємством, то, відповідно, дотримується його графіка. Відпустка коливається в межах 24-30 днів. Звісно, молодь, яка прагне студентського життя у звичному розумінні цього слова, не обере дуальну систему освіти.
Утім, спілкуючись зі студентами-«дуалістами», почув схвальні відгуки. Говорять, що ліпшої практичної підготовки годі шукати. Тому кожен робить вибір для себе — або студентське життя, або серйозна підготовка до дорослого життя та набуття практичних навичок».
«Інвестуємо фінанси в студента, а по суті — працюємо на закордонні компанії»
Доцент Національного лісотехнічного університету Олена Врублевська зазначила: «Супротивники запровадження дуальної системи освіти непокояться, чи не використовуватимуть студентів як дешеву робочу силу?»
Доктор Дуддек і професор Вищої дуальної школи Гера-Айзенах Іван Гаврилюк розповіли, що таких випадків у їхній практиці було кілька. І це відразу карається, а саме підприємство позбавляється акредитації.
Варто зазначити, що Вища дуальна школа Гера-Айзенах має 1060 підприємств-партнерів, і всі вони проходять акредитацію.
Пан Дуддек запевняє, що вимоги до акредитації — доволі жорсткі, тому партнером дуального ВНЗ може бути лише перевірений роботодавець.
Представники українських ВНЗ переконують: їхні прискіпливі запитання — то лише бажання детально розібратися в усіх нюансах дуальної освіти, а не заперечення самої ідеї.
Той самий Національний лісотехнічний університет використовує у своїй роботі німецький досвід; залучає до дискусії міжнародних експертiв.
Дуальна система освіти не є чимось невідомим і для Національного аерокосмічного університету ім. М. Є. Жуковського «ХАІ».
Ринок праці висуває все нові вимоги, тому існує потреба в універсальних фахівцях, які здатні навчатися, володіти іноземними мовами; вони також повинні поєднувати знання, вміння й навички за кількома спеціальностями.
Тому запровадження дуальної системи освіти є надзвичайно актуальною темою.
«І в цьому аспекті важливим моментом є те, що роботодавці та ВНЗ напрацьовують спільні рішення в діалозі, — говорить голова правління Кіровоградського обласного об’єднання організацій роботодавців Павло Штутман.
— Чому ми, роботодавці, зацікавленi у розв’язанні цього питання? Нас цікавить питання якісної освіти, підготовки кваліфікованого персоналу. На жаль, аналізуючи рівень підготовки технічних спеціалістів, можемо констатувати, що рівень їхньої підготовки суттєво не змінився. Тобто якісного прориву не відбулося. Навчальні програми майже не змінюються, і це в той час, коли ринок праці висуває все нові й нові вимоги. І саме дуальна освіта дає можливість встановити зв’язок iз підприємством, що надзвичайно важливо для практичної підготовки фахівців».
Під час роботи семінару іноді складалося враження, що Райнхарду Дуддеку доводилося виступати своєрідним арбітром між представниками ВНЗ і роботодавцями.
Зрозуміло, що представників вищої школи цікавили насамперед питання, що стосуються безпосередньо сфери їхніх інтересів.
Приміром, стипендіальне забезпечення, виплата заробітної плати викладачам (лунали деякі побоювання, чи в повному обсязі збережеться зарплата викладацькому складу, коли студент перебуватиме на практиці).
Роботодавців, звісно, непокоїть практична сторона. Адже в ринкових умовах кожен прагне одержати кваліфікованого працівника, який готовий практично застосувати свої знання.
«Нас, представників IT-сфери, непокоїть насамперед збереження інтелектуального потенціалу, — говорить заступник директора IT-компанії Unitybars Андрій Сухов. — Ми інвестуємо фінанси в студента, а по суті — працюємо на закордонні компанії».
Ця проблема не є новою, тож недаремно керівництво вітчизняного Міністерства освіти і науки наголошує: дуальна освіта стосуватиметься насамперед виробничої, аграрної та IT-сфери.
«Студент має працювати над проектом послідовно, а не в авральному режимі»
Зрозуміло, чому дуальна освіта є важливою для IT-сектору, адже найголовніше — це шанс зупинити чи принаймні зменшити відтік перспективної молоді за кордон і тим самим зберегти потенціал для IT-компаній.
Цікаво, що фахівці, які працюють в IT-секторі, наголошують на тому, що саме принципи дуальної освіти здатні виступити каталізатором для багатьох позитивних процесів у системі вітчизняної IT-освіти.
Як відомо, однією з основних ланок сучасних технічних університетів провідних країн є інноваційні центри з розробки новітніх технологій у різних галузях.
Свого часу цю функцію в радянських інститутах виконували науково-дослідні сектори та конструкторські бюро.
На жаль, нині ця ланка в українських університетах, м’яко кажучи, не спрацьовує, тож про який інноваційний прорив може йтися?
Саме дуальна освіта здатна «підсилити» цю ланку, коли фахівці інноваційних центрів, які водночас є викладачами, і формують стратегічний вектор навчання студентів старших курсів.
Оці старшокурсники є золотим фондом, який конче необхідно плекати двома сторонами-партнерами: ВНЗ і підприємствами. Адже профіль навчання спрямований саме на практичну підготовку студента, особливо під час роботи над проектом.
При університетах украй важливо створити подібні інноваційні центри, як це практикується у провідних західних університетах.
Крім того, реалізація дуальної освіти передбачає ще один елемент — роботу старшокурсників в IT-компаніях.
«Проте ми все це давно практикуємо, — каже IT-фахівець Андрій Сухов. — І не секрет, що активні та здібні студенти працюють у профільних компаніях, починаючи з 3-го курсу. Проте, підготувавши перспективного студента, ми все одно не зможемо його затримати, навіть зважаючи на великий фінансовий бонус».
Тому, переконані IT-фахівці, ці заходи є недостатніми, якщо врахувати, що IT-компанії змушені виконувати невластиві, непритаманні їм освітянські послуги.
Якщо не розв’язати питання щодо створення потужних інноваційних центрів в університетах, для IT-освіти та IT-компаній нічого суттєво не зміниться.
«Ми й надалі констатуватимемо: підготували перспективного студента, проте не затримали його. Крім того, це не вирішить проблеми зі зростанням потоку активних абітурієнтів, які виїздять на навчання за кордон, — розмірковує Андрій Сухов. — Зрештою, поєднання навчання старшокурсників у ВНЗ iз роботою в IT-компаніях завжди існувало, давно, навіть без проголошення ідеї дуальної освіти».
Аби розірвати зачароване коло, IT-фахівці бачать вихід із ситуації у тому, аби на практиці здійснити радикальні кроки.
По-перше, навчальні дисципліни мають стати підґрунтям для проекту, над яким працює студент. По-друге, студент має працювати над проектом послідовно, а не в авральному режимі.
І найголовніше, на чому наголошують IT-фахівці, — запроваджувати реальні зміни потрібно з першого дня навчання. Інакше студент не почне працювати наполегливо, на перспективу.
«Дуалісти» у Німеччині отримують у середньому щомісячних 650 євро
Доцент кафедри обчислювальної математики факультету комп’ютерних наук та кібернетики Київського національного університету ім. Т. Шевченка Анатолій Кузьмін констатував, що економічна ситуація в Україні не дозволяє організувати систему дуальної підготовки за класичним німецьким зразком.
Причина — слабка інноваційна складова та неготовність переважної більшості роботодавців активно брати участь у цьому процесі.
Зрештою, для самих студентів навчання за дуальною системою — теж своєрідний виклик.
«Студенти дуального ВНЗ зобов’язані відвідувати заняття в університеті, — підкреслює Анатолій Кузьмін, — там немає вільного відвідування. Навчальний процес доволі насичений, заняття розпочинаються о 8.00 годині ранку, тривають до вечора. Зрозуміло, що впоратися з таким навантаженням під силу лише мотивованому студенту, який чітко бачить перспективу. Водночас, спілкуючись зі студентами, ми зауважили їхнє позитивне ставлення до дуальної освіти. Не останню роль, звісно, відіграє заробітна плата — студенти отримують в середньому 650 євро, і це не межа.
Перебуваючи в Німеччині, наша делегація мала змогу ознайомитися з роботою Вищої дуальної школи Гера-Айзенах та її фірм-партнерів. Нагадаємо, що дуальна школа має близько 1060 партнерів, і все це надійні та перевірені роботодавці. Кожен партнер має перспективний план підготовки та підвищення кваліфікації на кілька років уперед. Приміром, у місті Айзенах ми відвідали високотехнологічне підприємство електротехнічної та машинобудівної фірми Bosch та зустрілися з молодими співробітниками. На запитання: «Чому обрали саме дуальну форму освіти?», ми почули відповідь про важливість набуття практичних навичок роботи на підприємстві».
Отже, підсумовує Анатолій Кузьмін, німецький досвід має майбутнє в українських реаліях.
Важливим елементом співпраці роботодавців і представників ВНЗ є те, що перші мають можливість брати участь у формуванні навчальних планів.
«Провідні фахівці підприємства залучаються у навчальному процесі, їхня допомога необхідна під час написання курсових та дипломних робіт, — наголошує Анатолій Кузьмін. — Важливим є те, що студенти старших курсів мають змогу поєднувати роботу і навчання».
Утім сьогодні спостерігаємо цілком протилежну картину: студент або працює, або вчиться. При цьому навчання часто теж доволі формальне, що зводиться лише до складання екзаменаційної сесії.
«Поєднати обидві складові на законодавчому рівні цілком під силу, — переконаний Анатолій Кузьмін. — Для студентів старших курсів організувати дуальну систему реально, адже переважна більшість молоді вже працює».
