Чи можна за нинішніх цін на харчі, ліки та комунальні послуги прожити на тисячу гривень iз хвостиком? Можна! І це доведено українськими пенсіонерами.
Щоправда, це схоже більше на виживання, аніж на повноцінне життя.
«Нам часто дорікають: ви там що совісті геть не маєте? Чому не збільшите людям пенсії? — каже міністр соціальної політики Андрій Рева. — Повірте, немає жодного уряду, який не хотів би дати людям достойні пенсії. Але в нинішній ситуації з таким дефіцитом Пенсійного фонду це зробити нереально».
Тому вся надія — на пенсійну реформу. Ухвалена минулого тижня в парламенті, вона в неділю була підписана Президентом Петром Порошенком.
Українців реформа поки що більше лякає, ніж дає надію на краще життя. Проте в уряді запевняють — це лише перший крок, який вимагає в подальшому вдосконалення та доопрацювання.
То що ж далі? Про це йшлося на «круглому столі» в Інституті Горшеніна, участь у якому взяли представники Мінсоцполітики та вітчизняні експерти.
Половина пенсіонерів живуть на «мінімалку»
...Моя сусідка по дачному будинку, 60-річна Антоніна Онисимівна, за майже 38 років роботи в колгоспі отримала аж 1230 гривень пенсії — саме стільки жінка отримує «чистими» на руки.
Тобто тут навіть про мінімальну пенсію не йдеться.
«Отак «пощастило» вийти в 2013 році на заслужений відпочинок за законом Тiгіпка», — каже жінка.
У чоловіка, який шоферував у тому ж таки колгоспі, трохи більше — 1600 гривень.
«Якось викручуємося, — каже жінка у відповідь на моє запитання про життя-буття українського пенсіонера. — Маємо присадибне господарство, город, тягнемо на базар усе, що можемо: і зелень, і фрукти, й овочі. Здаємо закупівельникам картоплю, гарбузове насіння, квасолю. Влітку не сидимо — до лісу то по ягоди, то по гриби йдемо. Не собі — на продаж. І обоє ще працюємо: я прибираю в магазинчику, а чоловік сторожує на одному з підприємств».
Але, навіть маючи всі ці додаткові доходи, родина пенсіонерів дуже економить. Бо треба взимку опалювати чималий приватний будинок, та й дітям хочеться допомогти.
На що жінка може розраховувати з новим пенсійним законодавством — їй і самій цікаво. Хоча особливих сподівань не малює — попередні підвищення і покращення її не надто торкнулися.
Загалом мінімальну пенсію в країні отримує 5,6 мільйона пенсіонерів із 12 мільйонів, тобто майже половина.
Проте, як свідчить соціальне опитування Центру економічної стратегії спільно з GfK, лише два відсотки «заслужених відпочивальників» живуть суто на одну пенсію.
Решта — або ж продовжують працювати, або ж тримають підсобне господарство, або ж отримують допомогу від дітей. Словом, викручуються, хто як може.
Тому пенсію пересічного українця назвати «заслуженим відпочинком» поки що вкрай важко — навіть на схилі літ людині зовсім не до відпочинку.
А щоб настав той час, коли пенсіонер не думатиме про хліб насущний, про осінь свого життя молоді варто задумуватися вже сьогодні. Власне, на це й націлена пенсійна реформа.
Виходьте на бій «з тінню»
«Те, що ми зробили, це перший крок у реформуванні пенсійної системи України, — каже міністр соціальної політики Андрій Рева. — Ми повинні створити таку пенсійну систему, яка буде справедливою, самодостатньою і забезпечить нашим пенсіонерам гідну пенсію. Пенсійна система в Україні має бути побудована, як мінімум, трирівнева.
Перший рівень — солідарна, другий загальнообов’язкова накопичувальна, третій — добровільно-накопичувальна. Із цих трьох рівнів в Україні реально працює перший рівень і частково третій. Хоча в самому законі про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування передбачено норми щодо накопичувальної обов’язкової системи. Але він так і не запрацював. Тож сьогодні основне навантаження лягає на солідарну систему».
Тобто відрахування, які платять ті, хто працює, йдуть до спільного казана — Пенсійного фонду, з якого й виплачують пенсії.
З огляду на те, що єдиний страховий внесок на сьогодні сплачує лише 12 мільйонів людей працездатного віку, виходить, що кожен iз них, по суті, утримує одного пенсіонера.
А Пенсійний фонд, за словами міністра, не має коштів не те що на підвищення пенсій, а навіть на поточні виплати. Відтак кожна друга гривня на виплату пенсій іде з державного бюджету.
«Це означає, що люди, які працюють і сплачують страхові внески, двічі оподатковуються, — наголошує Андрій Рева. — На фінансування пенсій ми і так направляємо більше коштів, ніж на оборону в умовах війни. От і зупинилися перед необхідністю щось робити. Бо без збалансування доходів і видатків Пенсійного фонду забезпечити людей гідними пенсіями фізично не можливо».
Найпростіший крок — підняти пенсійний вік, що й пропонував Україні МВФ.
Аби не йти на це, як альтернативу було запропоновано підвищення страхового стажу, необхідного для призначення пенсії.
Від трудового, нагадаємо, він відрізняється тим, що в період праці конкретної людини за неї щомісяця сплачувалися страхові внески в необхідному розмірі.
Якщо таких виплат не було — особа працювала неофіційно, то юридично це, по суті, марно прожиті роки.
Нововведенням уряд фактично пропонує пересічним українцям активніше включатися в боротьбу «з тінню» — вимагати від роботодавця офіційного працевлаштування.
Проте, коли їсти треба щось уже сьогодні, а до пенсії «ще дожити треба», небагато хто наважиться «качати права».
Міністр Рева: «Мама отримає на тисячу гривень більшу пенсію»
Але факт — що воно буде «потім» — безумовно насторожує і лякає людей.
Посилаючись на вже згадане вище соціальне дослідження, заступник директора Центру економічної стратегії Марія Репко зазначила, що майже половина українців не підтримують пенсійну реформу.
«Опитані приблизно порівну розділилися, — каже пані Марія. — 49 відсотків — не підтримують, 46% — підтримують, ще комусь складно відповісти. Але це серед тих, хто знає про реформу. 22% людей сказали, що взагалі нічого не чули про реформу».
Міністр соціальної політики, коментуючи ці результати, припустив, що населення просто не розуміє суті реформи. На його думку, люди зрозуміють її переваги, коли отримають підвищені пенсії.
«Коли їхав на цей «круглий стіл», то зателефонував до відділення Пенсійного фонду у Вінниці, де отримує пенсію моя мама. І попросив їх перерахувати її за новими нормами, — каже Андрій Рева. — Мама все життя пропрацювала вчителькою, на заслужений відпочинок вийшла у 1994 році. Дотепер отримувала пенсію 1681 гривня. А з 1 жовтня отримає 2841 гривню. Сподіваюся, позитивні зміни відчують й інші пенсіонери. От тоді варто буде знову поцікавитись: то чи підтримують вони пенсійну реформу?».
Рятуйся, хто може
Водночас Президент інвестиційної групи «Універ» Тарас Козак наголошує, що над пенсійною реформою ще доведеться чимало працювати.
«На сьогодні солідарна система, навіть реформована, не здатна впоратися з викликами демографії та подолати проблеми Пенсійного фонду. Через 2-3 роки ми знову повернемося до питання реформи солідарного рівня, бо дефіцит Пенсійного фонду нікуди не зник, — наголошує експерт. — Нам кажуть, що цей дефіцит буде зникати, але розрахунків нема».
Річ у тім, зазначає Тарас Козак, що з кожним роком у працездатний вік будуть входити дедалі менше й менше громадян.
«Тому що в працездатний вік входитимуть люди, які народилися наприкінці 90-х років та на початку нового тисячоліття. Тоді, нагадаю, була серйозна яма народжуваності — дітей народилося вдвічі менше, ніж, скажімо, наприкінці 50-х років. А саме люди, які народились у 50-х роках, сьогодні починають виходити на пенсію. Тобто ми маємо вдвічі більше тих, хто виходить на пенсію, ніж тих, хто починає працювати», — слушно зауважує пан Козак.
А отже, пенсія громадян із солідарного рівня суттєво впаде і коефіцієнт заміщення складе близько 25% і буде знижуватись далі (за міжнародними нормами, коефіцієнт заміщення — тобто частина зарплати, яку людина гарантовано отримає на пенсії, — має складати 40%. — Авт.).
Експерт вважає, що для виправлення такої ситуації треба розробити стимули для розвитку добровільної накопичувальної системи (наприклад, запровадити податкові пільги — з цих внесків не будуть сплачуватися податки) та запроваджувати загальнообов’язкове пенсійне страхування.
Із ним цілком погоджується заступник директора компанії «Пенсійно-актуарний консультант» Олександр Ткач.
«Другий рівень (про загальнообов’язкове пенсійне страхування. — Авт.) ми мали запустити ще в 2007 році. Не вдалося. Нинішня пенсійна реформа передбачає його запуск із 1 січня 2019 року. Але може так статися, що влада знову візьме відстрочку.
Чому існує такий ризик? Тому що в нас 31 березня 2019 року вибори Президента, а 27 жовтня 2019-го — вибори у Верховну Раду. І якщо до того часу ми не вибудуємо ефективну трирівневу пенсійну систему, особливо другий рівень, не почнемо її запускати, то, повірте, нам нічого буде сказати наступним поколінням. Ми тільки зможемо сказати: «Рятуйся, хто може», — підсумував Олександр Ткач.
МАЙТЕ НА УВАЗІ
Пенсійна реформа: що нового?
* Запроваджено нову формулу розрахунку пенсій, яка виглядає таким чином: розмір пенсії = Сз х ІКЗ х Кс, де Сз — розмір середньої заробітної плати в Україні за останні три роки перед зверненням про нарахування пенсії, ІКЗ — індивідуальний коефіцієнт заробітної плати (співвідношення розміру зарплати, яку отримувала людина, щодо середньої зарплати), Кс — коефіцієнт страхового стажу). Змінено розмір базової середньої зарплати для розрахунку пенсій (вона складе 3 764 гривні 60 копійок, що майже втричі більше, ніж до реформи) і коефіцієнт страхового стажу (його знижено з 1,35 до 1).
* Збільшено розмір мінімальної пенсії на 140 гривень — до 1452 гривень.
* Скасовано оподаткування для працюючих пенсіонерів.
* Підвищено страховий стаж для виходу на пенсію. З 1 січня 2018 року для виходу на пенсію в 60 років треба буде мати 25 років страхового стажу (раніше було 15 років). При стажі від 15 до 25 років на пенсію можна буде вийти в 63 роки, при стажі менше 15 років — у 65. Люди, які не матимуть необхідного страхового стажу, зможуть у 63 роки претендувати на соціальну допомогу. Норми мінімального страхового стажу зростатимуть щороку на 1 рік до 2028 року. Таким чином, з 2028 року для виходу на пенсію в 60 треба буде мати 35 років страхового стажу. Страховий стаж можна буде купити (не більше 5 років — по 16 896 гривень за один рік).
* Відмінено спеціальні пенсії суддям, держслужбовцям, ученим та іншим категоріям громадян.
* Пенсії щороку індексуватимуть (перераховуватимуть) у залежності від показника середньої заробітної плати.
* З 1 січня 2019 року планується запровадити накопичувальну систему пенсійного страхування.
