Нові 4 роботизовані комплекси працюватимуть на фронті – Федоров
Кодифікацію Міністерства оборони України пройшли ще чотири розробки учасників кластеру Brave1. >>
Лоукости під загрозою: якими можуть бути наслідки масового скасування рейсів «Райянейру»
10.10.2017
Пасажири багатьох європейських летовищ, услід за українцями, маючи квитки, чекали і не дочекались своїх літаків із синьо-жовтою лівреєю.
Європейські і не тільки мандрівники, зокрема й українці, продовжують розв’язувати свої проблеми, які виникли у них після масового скасування рейсів найбільшої лоукост-авіакомпанії Старого Світу, ірландської «Райянейр».
Загальна думка експертів, які намагаються пояснити причини такого кроку, зводиться до тези, що «райяни» поставили перед собою надмірно високу планку.
Яку можна було долати, тільки не маючи перед собою зовнішніх перешкод. А навіть невеликий зовнішній фактор спричинив ефект доміно: скасування рейсів, величезні фінансові і репутаційні збитки.
Найцікавіші питання у цьому контексті: чи зуміють відігратися у цій ситуації традиційні авіакомпанії, що вже давно потерпають від «нахабності» лоукостерів? І чи зміниться традиційна бізнес-схема авіакомпаній-дискаунтерів?
Масове звільнення — масове скорочення рейсів
«У нас скасували рейс на 21 вересня, а смс з інформацією про це ми отримали тільки 15 вересня», — пишуть невдоволені пасажири ірландського лоукостера, які через це скасування були змушені суттєво змінити свої плани і витратити зайві, не передбачені раніше кошти.
«Райянейр» підвів не лише українців, які вже купили квитки з Києва та Львова до різних європейських міст, а потім, за кілька місяців до початку польотів, узагалі скасував свій прихід до нашої держави.
З мешканцями Європи ірландці вчинили значно жорсткіше. Так, у середині вересня «Райянейр» повідомив, що скасовує 40—50 рейсів на період до кінця жовтня. Сумна для пасажирів новина подавалася надзвичайно делікатно. «Райянейр» скасує менше, ніж 2% своїх рейсів, щоби збільшити пунктуальність», — написав перевізник на своєму офіційному сайті.
Причиною такого рішення боси компанії назвали необхідність відправити у відпустки свої екіпажі до кінця нинішнього року. Як того й вимагає чинне законодавство.
В інтернеті з’явилася й інша інформація: мовляв, керівництво компанії хотіло переконати пілотів... купувати свої відпустки. За 12,5 тис. євро.
А на момент їх відсутності наймати інших. Але не зуміло переконати кепів у своїй бізнес-стратегії і було змушене взагалі скасувати рейси.
Стверджується, що роботу в компанії покинули одразу 100 пілотів. Найцікавіше, що одразу ж ситуацією у «Райянейрі» намагався скористатися його вічний і непримиренний суперник — угорсько-польський «Візейр», добре знайомий українському пасажирові.
Так, після оголошення про кризу та скасування «райянейрівських» рейсів, до речі, наймасштабніше в історії компанії, «візи» гучно оголосили про наймасштабніший набір персоналу у свою компанію.
Всього ж «Візейр» пообіцяв надати роботу 4500 працівникам повітряної галузі: капітанам повітряного судна, другим пілотам, бортпровідникам.
Співбесіди відбудуться не лише у Будапешті, де розташовано головний офіс «Візейру», а й у цілій низці міст Східної Європи, переважно в Румунії та Болгарії.
Саме ж керівництво «Райянейру» залежність між звільненням пілотів та рішенням скоротити розвиток бізнесу всiляко спростовує.
А вже 16 вересня стало зрозуміло, що «райяни» злегка лукавлять, оголосивши про скасування 40 рейсів щоденно.
У цей день у небо не піднялися 80 літаків, що мали здійснювати рейси, а наступного — 82. Це було майже вдвічі більше, ніж обіцяла штаб-квартира компанії у Дубліні.
А наприкінці вересня пасажирів чекало ще одне велике розчарування: «Райянейр» офіційно повідомив, що скасовує ще велику кількість рейсів до завершення зимової навігації.
Тобто до лютого 2018 року. Анулювання зачепило майже 18 тисяч рейсів і 700 тис. пасажирів. Що дорівнює населенню доволі великого обласного центру.
Причини скасування: упродовж зимового сезону «Райянейр» скорочує на європейських маршрутах роботу 25 своїх літаків. А з квітня 2018 року — на десять бортів.
Їм наразі не до «відкриття Америки»
Cкасувавши суттєву частину рейсів та відмовившись від використання доволі великої частини літаків, «Райянейр» водночас відмовився і від іншого свого глобального плану — відкриття трансатлантичних рейсів.
Компанія розробляла кілька варіантів виходу на аеропорти Америки, але найамбіційнішим iз них мала стати купівля компанії-банкрута «Аль Італії».
Ірландці хотіли придбати одразу 90 літаків італійського національного перевізника — разом iз пілотами, бортпровідниками та маршрутною картою.
Але нещодавно штаб-квартира компанії повідомила, що придбання наразі відкладається. Причина — рішення зосередитися на внутрішніх проблемах.
Утім зовсім відмовитися від «американської мрії» топ-менеджмент «Райянейру» не зміг.
І відкрив на своєму сайті продажі квитків до Перу, Бразилії, Аргентини, Домінікани. На рейси компанії «Ейр Юроп». За зовсім не лоукостівською ціною у щонайменше 450 євро в один бік.
Статистичні дані, які до цього фіксували незламний злет кількості перевезених пасажирів та здійснених рейсів «Райянейру», стали показувати, що компанія і справді зiткнулася із проблемами.
Звичайно, про закриття наразі не йдеться, маємо зростання, але воно у «Райянейру» суттєво уповільнилося.
Скажімо, у вересні нинішнього року пасажиропотік авіакомпанії зріс на 1 млн. пасажирів — до 11,8 мільйона «паксів». Це становить плюс 9,2%.
Це найнижча цифра, починаючи із березня, коли кількість перевезених пасажирів зросла «всього лише» на 900 чоловік.
Утім завантаженість бортів «Райянейру» у цьому ж місяці вересні зросла на 2%, — до 97%.
Це легко пояснити: пасажири скасованих рейсів «оптимізували» свої маршрути і замість раніше обраних пересідали на літаки, які їм теоретично могли підходити.
За підсумками року «Райянейр» очікує, що пасажиропотік буде на 2 мільйони пасажирів меншим, ніж вони раніше планували. І становитиме близько 129 мільйонів чоловік.
Прогноз 2018 року знижено вже на 4 мільйони пасажирів, до 138 мільйонів осіб.
Змінимо українське авіазаконодавство на європейське
Збитки, яких зазнає найбільший європейський дискаунтер, можуть бути значно більшими, ніж він раніше прогнозував.
Попередньо йшлося про 1,28 мільйона британських фунтів, та, імовірно, ця сума буде значно більшою.
«Райянейр», як відомо, має доволі жорсткі тарифні умови для своїх пасажирів.
І власникам квитків на скасовані рейси було запропоновано або перенести дати польотів, або змінити аеропорт, або ж отримати гроші за свої квитки назад.
Про жодні компенсації за незручності, проживання у готелі, харчування мова навіть не йшла.
Тобто перевізник запропонував приблизно той самий перелік варіантів, які він пропонував українським пасажирам.
Утім вчинити з європейцями так, як з українцями, в ірландців, ймовірно, не вийде. Річ у тім, що в Євросоюзі діють надзвичайно суворі правила за перенесені чи скасовані рейси.
За якими затримання внутрішньоєвропейського рейсу на понад 3 години тягне за собою компенсацію у розмірі від 250 до 400 євро. І ці кошти ірландців можуть змусити заплатити.
Управління цивільної авіації Великобританії вже повідомило, що може накласти дисциплінарні стягнення на «Райянейр» за те, що компанія не повідомила пасажирів про цю компенсацію. І взагалі, про їхнi права після масового скасування рейсів.
Лінк на європейське законодавство на сайті «Райянейру», втім, є, але там він «надійно» захований серед інших нормативних документів. Натомість регулюючі служби вимагають, щоб про нього було повідомлено кожному, хто постраждав від дій авіакомпанії.
Британський регулятор авіаперевезень наполягає на семиденних консультаціях. Під час яких сподівається переконати ірландців виконувати європейські закони. Або ж погрожує вжити адміністративних заходів за порушення прав пасажирів.
У найгіршому для «Райянейру» випадку сума компенсацій може становити 280 мільйонів євро. Що може таки призвести або до банкрутства, або стати початком кінця легендарного дискаунтера.
Авіаційні експерти пояснюють причину кризи «Райянейра» дуже просто: компанія взяла на себе величезну відповідальність, відкривши величезну кількість рейсів без «страховки» у вигляді двосторонніх угод з іншими перевізниками, у тому числі конкурентами, адже хотіла бути одноосібним лідером на ринку у своєму сегменті.
Подібні амбіції завжди криють у собі небезпеку та можуть дорого коштувати їх авторові. У прямому і переносному значенні цього слова...
Експерт Лондонського міського університету з авіаційного права Стівен Труксаль назвав дії «Райянейру» безпрецедентним порушенням прав пасажирів і міжнародних норм.
«У той час, як «Брітіш Ейрлайнс» чи «Вірджн Атлантік» можуть у випадку найменшого інциденту легко переписати частину своїх пасажирів на рейси інших авіакомпаній, для «Райянейр» чи інших бюджетних авіакомпаній це не так просто», — зазначив він.
Тим часом радість від проблем у «Райянейрі» вже демонструють традиційні, так звані бізнес-авіакомпанії.
Більшість із них свого часу були змушені віддати частину ринку агресивним ірландцям. А тепер сподіваються повернути статус-кво.
Скажімо, польській авіакомпанії «Льот», контрольний пакет якої належить державі, зіграло на руку рішення «Райянейру» скасувати свої внутрішньопольські рейси.
На яких, скажімо, Варшава — Вроцлав чи Варшава — Гданськ ірландці збільшили частоту рейсів до трьох щоденно, поступово витісняючи національного перевізника.
Зараз «Льот» перебуває на другому місці внутрішніх перельотів Польщі, обігнавши «Візейр», але поступаючись «Райянейру».
Втім сьогодні у компанії є шанси збільшити присутність на цьому ринку, задовольняючи попит пасажирів, які вже звикли літати. До 2020 року «Льот» планує із 19% польських рейсів дійти до 25%.
Фінансові втрати «Райянейру» дозволять досягнути цієї відмітки значно раніше. Але якщо ірландці таки зуміють вийти із кризи з мінімальними втратами і почнуть активно демпінгувати на ринку, тоді у виграші опиниться пасажир...
А ТИМ ЧАСОМ
Без пересадки з Києва
Українська авіакомпанія МАУ отримала дозволи на здійснення п’яти нових маршрутів або на розширення частоти польотів на вже існуючих лініях.
На рейсі Київ — Делі (Індія) частоту маршрутів перевізнику збільшили до чотирьох упродовж тижня.
Також МАУ отримала давно омріяний рейс Київ — Торонто (Канада). Ще раніше компанії дали дозвіл на ще один маршрут до Китаю.
Цей дозвіл МАУ лобіювала вже давно, і передбачалося, що другим після Пекіна китайським містом, у який можна буде долетіти напряму із Києва, стане Шанхай. Утім дозвіл був виданий на польоти у Гунчжоу.
Таким чином, МАУ здійснюватиме шість далекомагістральних рейсів, два з яких — трансатлантичні: до Нью-Йорка і Торонто. Інші — до Пекіна, Гуанчжоу (Китай), Бангкока (Таїланд), Коломбо (Шрі-Ланка).
Розширила МАУ і карту своїх європейських маршрутів, отримавши дозволи на польоти із Києва до Попрада (Словаччина) та двох італійських летовищ: Неаполя та Болоньї.
Маршрут Київ — Осло (Норвегія) розширили до чотирьох рейсів на тиждень, Київ—Кіттіла — з одного до двох, Київ — Копенгаген — із семи до дев’яти, Київ — Баку — із семи до чотирнадцяти, Київ — Афіни — із десяти до одинадцяти, Київ — Салоніки — з двох до трьох.
Отримала МАУ і одну відмову: прямого рейсу із Києва до Ізміра (Туреччина) у виконанні цієї компанії не буде.
НАЗЕМНІ МАРШРУТИ
Із заходу на схід і південь
Укрзалізниця повідомила про нові регулярні потяги, які почнуть курсувати вже найближчим часом.
Як відомо, з 2 листопада у рейс вирушить регулярний поїзд «Київ — Харків». Вартість квитків уже відома.
У купейному вагоні вона становитиме від 254 гривень, у плацкарті — від 155. До кінця нинішнього року планують запустити два міжнародні маршрути: Київ — Відень (Австрія) через Будапешт (Угорщина) та Одеса — Перемишль (Польща).
У планах відомства ще низка маршрутів, якi скоро можуть додати до транспортної карти. Вони переважно мають зв’язати західні регіони нашої держави зi східними, а також південними.
Тож уже невдовзі, як сподіваються в Укрзалізниці, на рейс можуть вийти пасажирські потяги «Івано-Франківськ — Костянтинівка», «Одеса — Лисичанськ», «Одеса — Харків», «Київ — Солотвино», «Чернігів — Івано-Франківськ», «Одеса — Рахів», «Ужгород — Лисичанськ».
Тим часом міністр інфраструктури України Володимир Омелян — за створення конкуренції в залізничному відомству.
Яка мала б поліпшити сервіс для пасажирів та зробити транспортного монстра прибутковішим.
«Мають бути приватні оператори локомотивів, пасажирських поїздів», — сказав Омелян, додавши, що мова не йде про продаж Укрзалізниці, а лише про її реформування.
