Четвертого жовтня до Верховної Ради внесли законопроект про реінтеграцію Донбасу. Про це повідомив голова фракції БПП Артур Герасимов.
За його словами, парламент ухвалить закон до 18 жовтня, тобто до припинення дії Закону «Про особливий порядок місцевого самоврядування», який дехто називає законом про особливий статус Донбасу.
Автором документа виступає Президент України Петро Порошенко. Те, що закон — контраверсійний і довкола нього буде зламано чимало списів, не викликає жодних сумнівів.
До того ж, у президентського проекту з’явився конкурент — віце-спікер Верховної Ради Оксана Сироїд опублікувала у мережі альтернативний варіант.
Щоправда, профільний комітет ВРУ не підтримав дітище Сироїд. Для цього у членів комітетут не вистачило голосів.
Що пропонує Порошенко: право на самооборону
На жаль, у президентському законопроекті війну на сході України так і не називають війною. Щоправда, й поняття «АТО» з документа зникає.
Згідно з законопроектом про реінтеграцію Донбасу, режим антитерористичної операції буде замінений на «заходи безпеки з відновлення суверенітету і територіальної цілісності країни».
Про це розповів в ефірі телеканалу «112 Україна» народний депутат від БПП Іван Вінник. Він зазначив, що Збройні сили України будуть мати право застосовувати силу.
«Зараз ми говоримо про проведення АТО. Це була наша гібридна відповідь на гібридні виклики, які нам нав’язала РФ, почавши війну проти України без оголошення війни, не визнаючи присутності своїх військ... Ми можемо рухатися далі, і ЗСУ, на підставі Конституції та законів України забезпечуватимуть заходи безпеки з відновлення суверенітету. Ці заходи не обмежуються якимись маневрами. Ці заходи передбачають в тому числі і застосування сили», — сказав Вінник і додав, що, відповідно до конвенцій ООН, Україна має право на самооборону.
Крім цього, підкреслив депутат, закон дасть силовим структурам України більше повноважень щодо звільнення окупованих територій.
«Є окремий абзац, який визначає агресора як регулярні війська російської армії, як терористично-бандитські формування, підтримані й спонсоровані Росією, і інші елементи, які діють не в рамках Конституції України... Тобто ми охоплюємо всіх осіб, які сьогодні стріляють в українського військового, вбивають українського громадянина і тимчасово утримують окупованими ці території...» — пояснив він.
Також у президентському законопроекті детально виписане поняття окупації.
«Тимчасова окупація Російською Федерацією територій в Донецькій і Луганській областях, які вказані в пунктах 1—3 частини першої статті 1 цього закону, є нелегітимною і не створює для Російської Федерації ніяких територіальних прав», — йдеться в законопроекті.
У проекті закону також наголошується, що «діяльність Збройних сил і інших військових формувань Російської Федерації і окупаційної адміністрації Російської Федерації, яка суперечить нормам міжнародного гуманітарного права, є незаконною, а будь-який виданий у зв’язку з такою діяльністю акт є недійсним і не створює правових наслідків».
У законопроекті йдеться і про те, що на тимчасово окупованих територіях у Донецькій і Луганській областях діє особливий порядок забезпечення прав і свобод цивільного населення, визначений цим законопроектом і нормами міжнародного права.
Права власності, кордони та керівництво ОРДЛО
Торкається президентський проект і прав власності. «За фізичними особами, незалежно від отримання ними статусу внутрішньо переміщених осіб чи іншого спеціального правового статусу, за юридичними особами зберігається право власності та інші майнові права, в тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що перебуває на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, якщо воно придбано відповідно до законів України», — йдеться у тексті документа.
При цьому усіма відомствами керує Об’єднаний оперативний штаб ЗСУ.
«Безпосереднє керівництво силами і засобами Збройних сил України, інших військових формувань, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, які залучаються до здійснення заходів щодо забезпечення національної безпеки і оборони, стримування і відсічі російської збройної агресії в Донецькій і Луганській областях, покладається на Об’єднаний оперативний штаб Збройних сил України», — говориться у тексті президентського законопроекту.
Законопроектом також передбачається, що співробітники правоохоронних органів, військовослужбовці та інші особи, які залучаються до здійснення заходів щодо забезпечення нацбезпеки й оборони, стримування і відсічі агресії Росії на Донбасі на час їх проведення, підпорядковуються начальнику Об’єднаного оперштабу ВСУ.
Оперштаб же, у свою чергу, здійснює планування, організацію і контроль виконання завдань щодо забезпечення національної безпеки і оборони, стримування і відсічі росагресії на Донбасі.
Також на штаб покладається здійснення координації та контролю за діяльністю військово-цивільних або військових адміністрацій (у разі їх утворення) у Донецькій і Луганській областях з питань національної безпеки й оборони.
При цьому положення щодо забезпечення безпеки в Мінських домовленостях визначено як пріоритетні.
«При здійсненні органами державної влади України, їхніми посадовими особами політико-дипломатичних заходів з відновлення територіальної цілісності України в межах міжнародно визнаного кордону України забезпечується пріоритетність виконання положень у сфері безпеки Мінського протоколу від 5 вересня 2014 року, Мінського меморандуму від 19 вересня 2014 року і «комплексу заходів» від 12 лютого 2015 року з метою створення необхідних умов для політичного врегулювання відповідно до норм і принципів міжнародного права і законодавства України», — сказано в законопроекті.
Нарешті, законопроект від Президента містить і визначення кордонів України.
До території нашої держави віднесена й та її частина, де «збройні сили Російської Федерації і окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили і здійснюють загальний контроль».
Прикметно, що Крим у цьому законопроекті не згадується взагалі. Не змішувати Крим із Донбасом — відома вимога західних партнерів, хоча той же спецпредставник США Курт Волкер визнавав, що це питання одного порядку. Проте українська влада, мабуть, до такого повороту подій ще не готова.
Під загрозою зриву
Окрім цього законопроекту, Порошенко вніс на розгляд парламенту також документ номер два. Він стосується пролонгації закону про так званий «особливий статус Донбасу», дія якого завершується 18 жовтня. Минулий законопроект, що був прийнятий парламентом, так і не вступив у силу, бо він почне діяти тільки після виборів на окупованих територіях, але західні партнери наполягли на продовженні його строків. Прийняттю цього проекту з амністією для тих, хто не скоїв тяжких злочинів, «народною міліцією» та іншими дратівливими нормами пручається частина «Народного фронту».
Хай там як, а перед внесенням до сесійної зали законопроекти від Порошенка мали обговорити на засіданні профільного парламентського комітету. Проте вчорашній день у комітеті почався з відсутності на ньому кворуму.
Пізніше комітет таки зібрався, але почав зі сварки. Вона сталася в ході обговорення законів про деокупацію Донбасу.
Висловлюючи свою позицію, депутат від «Батьківщини» Надія Савченко закликала «не робити ворогів народу з тих, хто воює на Донбасі».
«Ви хочете мати Україну єдину і неподільну чи мститись один одному до скону? За часів Радянського Союзу було поняття «вороги народу». Ними були названі наші вояки УПА. Ви зараз робите ту саму історичну помилку. Як би ви не ставились до тих, хто зараз воює на Донбасі», — заявила Савченко.
Депутатці різко відповів член комітету Юрій Береза. «Ви взагалі-то в українському парламенті, подумайте, що ви мелете. Перестаньте займатися пропагандою», — сказав він.
А тим часом на засіданні фракції БПП Петро Порошенко особисто роз’яснював «своїм» депутатам важливість ухвалення його законопроектів.
«Сказав про закони, що їх треба підтримати через санкції. Аргументація була всім зрозуміла», — зазначив нардеп із БПП Олексій Гончаренко.
Крім цього, на зустрічі Порошенко повідомив своїм депутатам, що до законопроекту про продовження особливого статусу для деяких районів Донбасу є зауваження у фракції «Народний фронт».
«Там пропозиція, щоб чітко прописати, що закон вступає в дію тільки після виведення російських військ. Президент сказав, що це пропозиція «Народного фронту», вони просять, щоб це було акцентовано, і він погоджується з такою поправкою», — повідомив Гончаренко.
У підсумку Комітет ВР з національної безпеки й оборони порекомендував парламенту підтримати за основу президентський законопроект щодо реінтеграції Донбасу.
Але робоча група має ще доопрацювати його з правками комітету, зокрема статтю 7 щодо необхідності виконання Мінських угод. Альтернативний законопроект від Оксани Сироїд відхилили, бо він здобув лише 7 голосів.
Що ж стосується пролонгації ще на рік дії Закону «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей», то його комітет не підтримав.
«Цей ганебний законопроект пропонує продовжити федералізацію України», — заявив депутат Юрій Левченко під час розгляду.
Щоправда, Президент Порошенко із поразкою не змирився — він удруге надіслав до Верховної Раді свій законопроект про продовження дії особливого статусу Донбасу.
Про це йдеться на сторінці документа на сайті парламенту.
Там зазначається, що 5 жовтня проект закону було відкликано, доопрацьовано і знову передано на розгляд Комітету ВР із національної безпеки й оборони.
Тож найближчі парламентські дні обіцяють бути гарячими, передусім — через клінч, у який депутати вступлять із главою держави.
А останні новини з Верховної Ради полягають у тому, що парламент включив до порядку денного сесії президентські та альтернативні законопроекти про реінтеграцію Донбасу.
Розглянути їх депутати мали на своєму вечірньому засіданні, коли цей номер «УМ» уже готувався до друку. А тим часом під стінами ВР мітингувальники запалили димові шашки.
На протест проти законопроектів щодо реінтеграції вийшли члени «Свободи» та «Національного корпусу». Останні вважають президентські законопроекти «перемогою Путіна» і вимагають їхнього відхилення.
