Сьогодні Шведська королівська академія наук оголосила прізвища цьогорічних лауреатів Нобелівської премії з фізики.
Ними стали троє американських вчених, один з яких німецького походження: 85-річний професор фізики Массачусетського технологічного інституту Райнер Вайсс (народився в Берліні), 81-річний професор фізики Каліфорнійського технологічного інституту Біррі Баріш та 77-річний Кіп Торн, також професор теоретичної фізики Каліфорнійського технологічного інституту.
Всі троє лауреатів належать до міжнародної дослідницької групи, яка розробила детектор гравітаційних хвиль LIGO.
Вчених вирізнено серед інших претендентів за те, що вони піймали перші гравітаційні хвилі.
Гравітаційні хвилі — це зміни гравітаційного поля. Їх існування передбачали багато вчених, включно з Альбертом Ейнштейном, але вперше виявлені й «спіймані» вони були 14 вересня 2015 року на установці LIGO (Laser Interferometer Gravitational Wave Observator) — лазерно-інтерферометричній гравітаційно-хвильовій обсерваторії.
Сигнал надходив від злиття двох чорних дірок масами 36 і 29 сонячних мас на відстані приблизно 1,3 млрд. світових років від Землі.
«Сигнал був надзвичайно слабким, коли нарешті дістався Землі, але став провісником великої революції в астрофізиці. Гравітаційні хвилі є абсолютно новим способом стеження за подіями у космічному просторі», — йдеться в прес-релізі Нобелівського комітету.
Про своє відкриття вчені повідомили 11 лютого 2016 року. LIGO є спільним проектом більше тисячі вчених із 20 країн світу.
Вони разом втілили в життя ідею, яка виникла 50 років тому. Троє лауреатів довели цей проект до остаточного завершення.
Гравітаційні хвилі не походять від якогось матеріального об’єкта, як, наприклад, хвилі на воді. По суті, це часо-просторові хвилі, такі собі зморшки, які поширюються Всесвітом.
До цього часу вчені спостерігали за Всесвітом за допомогою електромагнітних хвиль, а це не дозволяло встановити, як, наприклад, виглядав Всесвіт через тисячу років після Великого вибуху.
Гравітаційні хвилі можуть дати нам цю інформацію. Завдяки їм вчені отримали можливість відстежити історію Всесвіту аж до моменту Великого вибуху, тобто зародження Всесвіту.
Райнер Вайсс отримає половину з 9 млн. крон грошового додатку до премії, а Баріш та Торн поділять між собою порівну решту в 4,5 млн. крон, постановив Нобелівський комітет.
