«Рамштайн»: Іспанія доєдналася до IT-коаліції
Відтак, Іспанія стала вже 13 країною-партнером, що входить до спеціальної групи з підтримки України у сфері ІТ, зв’язку та кібербезпеки. >>
Іспанією пішла тріщина: як Каталонія кров’ю проголосувала за незалежність
03.10.2017
Розгромлені дільниці не завадили каталонцям проголосувати.
Недільний референдум про незалежність Каталонії став одним iз найчорніших днів у демократичній історії Іспанії, констатують іспанські ЗМІ.
І додають, що в країні такої серйозної політичної кризи не було з часу закінчення у 70-х роках диктатури генерала Франко.
Коментатори іспанського громадського інформаційного телеканала TVE24 передбачають, що у вівторок уряд Каталонії може оголосити про початок відділення автономії від Королівства Іспанія.
«Якщо це станеться, то з упевненістю можна сказати, що Каталонія зануриться в довготривалу кризу, яка буде дуже некорисною для всієї країни», — вважає іспанське громадське телебачення.
«Я бачила найгірше, що влада може вчинити щодо людей своєї країни»
У ніч на понеділок президент регіональної влади Каталонії Карлес Пучдемон заявив, що, за результатами референдуму, Каталонія виборола право на незалежність, повідомляє Бі-Бі-Сі. «Ми вибороли право мати незалежну державу у формі республіки», — сказав він у телезверненні.
І додав, що результати референдуму «наступними днями» передадуть до регіонального парламенту Каталонії, щоб він «виконав» регіональний закон про референдум, який Мадрид оголосив неконституційним.
Тепер, згідно із законом, ухваленим парламентом Каталонії перед проведенням референдуму, законодавча влада регіону має упродовж 48 годин проголосити про незалежність від Іспанії.
У бюлетенях для голосування значилося лише одне питання: «Ви хочете, щоб Каталонія стала незалежною державою у формі республіки?», і два варіанти відповіді: «так» чи «ні».
Відповідь «так» обрали 90% учасників референдуму. Виборчі дільниці відчинилися о 9:00 за місцевим часом (10:00 за Києвом), але організатори закликали людей прийти раніше, аби «захистити» місця для голосування.
Тож у неділю вранці мешканці Каталонії за кілька годин до офіційного початку голосування почали шикуватися у черги на виборчих дільницях, які обладнали в школах.
Подекуди біля входів стояли трактори, аби заблокувати поліцію. Голосування тривало до 20:00 за місцевим часом.
Іспанський уряд наказав силовикам зупинити процес голосування, оскільки конституційний суд визнав референдум незаконним.
Поліцейські не дали частині людей проголосувати та вилучали виборчі бюлетені і скриньки на дільницях.
Поліція намагалася перешкоджати голосуванню, тож час від час виникали сутички. У Барселоні проти демонстрантів застосували кийки та гумові кулі.
Джулія Ґраелл — одна із тих, хто прийшов у неділю на дільниці, — сказала Бі-Бі-Сі, що «поліція почала бити людей — молодих і старих».
«Сьогодні я бачила найгірше, що влада може вчинити щодо людей своєї країни», — сказала вона.
До медичних закладів звернулися за допомогою 844 потерпілих. Раніше повідомляли, що більшість постраждалих мають незначні травми, кількадесят травмовані серйозніше, а три людини мають складні ушкодження — в одному з випадків ідеться про травму ока, найімовірніше, від влучання гумової кулі, які, крім кийків, використовувала поліція для розгону охочих проголосувати. Є також затримані.
Міністерство внутрішніх справ Іспанії, зі свого боку, повідомило, що були травмовані 33 силовики.
Міністр закордонних справ Іспанії Альфонсо Дастіс в інтерв’ю агентству «Ассошіейтед Пресс» назвав дії поліції «неприємними, але зваженими», і звинуватив натомість у насильстві президента каталонської влади Карлеса Пучдемона і його регіональний уряд.
Водночас віце-прем’єр Іспанії Сорая Саенс де Сантамарія заявила, що поліція «діяла професійно та адекватно».
У відповідь Карлес Пучдемон заявив на прес-конференції, що «жорстокість поліції стане вічним соромом для іспанської держави».
Він назвав насильство, до якого вдалися правоохоронці, невиправданим. А мер головного міста Каталонії Барселони Ада Колау закликала Мар’яно Рахоя піти у відставку за те, що він, за її словами, «перетнув усі червоні лінії», наказавши поліції виступити проти «нормальних людей». Колау також назвала Рахоя боягузом, що ховається за прокурорами й судами.
«Каталонія — це Іспанія»
Напередодні референдуму в Барселоні пройшла велика демонстрація противників голосування.
Її учасники розмахували іспанськими державними прапорами і транспарантами «Каталонія — це Іспанія», і вийшли на центральну площу Барселони, де розташовані будівлі регіонального уряду і міської мерії.
Один із учасників демонстрації спалив каталонський прапор, інші спробували зірвати транспарант із написом «Більше демократії!», що висів на мерії.
Референдум, який уряд Іспанії оголосив незаконним, розділив каталонців і може призвести до конституційної кризи в Іспанії.
Відразу після закінчення голосування прем’єр-міністр Іспанії Маріано Рахой сказав, що каталонців обманули задля участі в незаконному голосуванні. Він назвав референдум «пародією на демократію».
Прем’єр-міністр Іспанії зазначив, що має намір скликати зустріч усіх політичних партій і спільно обговорити майбутнє держави.
Необхідно якомога швидше відновити гармонійні відносини, сказав він.
Центральний уряд намагався заздалегідь перешкодити проведенню референдуму. Для цього Мадрид направив у регіон тисячі поліцейських.
Іспанська поліція напередодні референдуму провела рейди і затримання, конфіскувала бюлетені, наклала штрафи на каталонських чиновників і затримала десятки каталонських політиків.
Понад 700 мерів Каталонії викликали до суду через підтримку незалежності.
За даними регіональної влади Каталонії, іспанській поліції вдалося закрити 319 дільниць для голосування iз загалом близько 2,3 тисячi. У результаті, на референдумі проголосували лише 2,3 мільйона з 5,3 мільйона мешканців регіону з правом голосу.
Глава делегації міжнародних спостерігачів, колишній міністр закордонних справ Словенії Дімітрій Рупель заявив, що процес голосування на референдумі про незалежність Каталонії відповідав іспанському законодавству.
«Стосовно організації роботи виборчих дільниць, ми вважаємо, що процес голосування був підготовлений ретельно і у відповідності з чинним законодавством Королівства Іспанія», — повідомив Рупель, зачитуючи заключний звіт делегації спостерігачів.
ДУМКА З ПРИВОДУ
«Порівнювати події в Іспанії та Україні — не зовсім коректно, — коментує ситуацію «Главреду» політолог Володимир Фесенко. — У ситуації в Іспанії — багато специфіки, тому з Донбасом можна провести дуже мало паралелей. По-перше, Каталонія має доволі широку автономію, а в Донбасу не було ніякої автономії. По-друге (і це головна відмінність), в Іспанії нема Росії. Адже сепаратистський заколот на Донбасі не стався б, якби не було прямого втручання Росії».
На його думку, Україна в «каталонському питанні» має зайняти вкрай обережну позицію: «Принципово підтримувати територіальну цілісність і єдність Іспанії. Наприклад, точно так, як Україна не визнавала і не визнає незалежність Косова (хоча багато європейських країн визнали), адже це є порушенням територіальної цілісності Сербії.
Також Україна принципово не підтримує ніяких сепаратистських рухів, якими б вони не були. Інакше ми мали б точно так само ставитись до того, що відбувається на Донбасі. Хоча б формально. Тому Україна принципово має виступати за територіальну цілісність і єдність Іспанії, але діяти досить обережно і закликати обидві сторони не використовувати насильницькі методи».
ДОВІДКА «УМ»
У Каталонії, що має в складі Іспанії певну автономію у статусі «автономної спільноти», має свою мову, культуру і широкі права, але не є незалежною республікою за іспанською Конституцією, прихильники незалежності посилаються на її давні традиції незалежного чи фактично незалежного існування.
Формально Каталонія була незалежною до 1714 року, коли на завершення війни за іспанську спадщину війська кастильців (так називають автохтонних іспанців) узяли в облогу Барселону і 11 вересня увійшли в місто.
Так Каталонія перейшла на іспанські закони, а її офіційною мовою стала кастильська (іспанська). Каталанська мова потрапила під заборону. Це означає, що Каталонія ось уже 300 років намагається повернути собі втрачену тоді незалежність.
Крім того, в Барселоні, яка не має бюджетної автономії, заявляють, що регіон, який дає близько 20 відсотків від ВВП Іспанії (при кількості населення в 7,5 мільйона осіб, що становить 15% від населення Іспанії) і має потужнішу економіку, ніж Португалія, чи таку, як Чилі, сплачує до центрального бюджету Іспанії значно більші кошти, ніж отримує з нього.
Крім того, прихильники незалежності звинувачують Мадрид у втручанні в мовну й освітню політику регіону, значне число жителів якого говорить каталанською мовою, наполягаючи на його не тільки економічній, а й культурній та історичній самодостатності.
Під час місцевих виборів у 2015 році до влади в Каталонії прийшов альянс партій, які виступають за незалежність регіону. Водночас майже 40% виборців підтримали партії, які висловилися проти відділення від Іспанії.
