Уряд ставить перед собою завдання розширити площу зрошуваних сільськогосподарських угідь, щоб підвищити як стійкість агровиробництва до змін клімату, так і загальну продуктивність сільськогосподарської галузі.
З цього приводу відбулося засідання Координаційної ради з питань відновлення роботи та розвитку зрошувальних систем.
Як зауважує міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак, неефективне управління розгалуженою інфраструктурою водного господарства, зрошення та дренажу, а також застаріле обладнання призводять сьогодні до втрати майже третини води, поданої у зрошувальні системи.
В останні десятиліття площа зрошуваних земель в Україні зменшилася в рази. Високі втрати води пов’язані з погіршенням технічного стану об’єктів інфраструктури, а також тривалими застарілими управлінськими підходами.
Ставиться завдання розширити площу зрошуваних сільськогосподарських угідь, щоб підвищити як стійкість агровиробництва до змін клімату, так і загальну продуктивність сільськогосподарської галузі.
«За запасами доступних до використання водних ресурсів Україна належить до держав з порівняно низьким водоресурсним потенціалом. Із одним із найнижчих показників у регіоні, — пояснює Остап Семерак. — Торік в Україні було ухвалено зміни до Водного кодексу, які дозволили розпочати процес реформування сфери водного господарства. Аналіз, зроблений спільно українськими та міжнародними експертами, показує, що діюча на сьогодні система управління не відповідає ні інтегрованому підходу, ні принципам належного урядування через непрозорість функціонування сектору та поєднання в одній структурі багатьох функцій управління водними ресурсами як інфраструктурних, так і щодо наданням послуг».
За словами профільного міністра, сектор зможе успішно розвиватися лише за умов залучення нових інвестицій для розвитку та підвищення ефективності інфраструктури.
Зараз Мінприроди разом з усіма зацікавленими сторонами та міжнародними партнерами завершує підготовку Концепції реформування Державного водного агентства України та розробляє Концепцію Водної стратегії України.
Реформування враховуватиме низку складових, зокрема, впровадить чітку горизонтальну структуру управління водними ресурсами та господарством, із розподілом функцій управління водою та функції управління інфраструктурою і надання послуг.
Міністр екології та природних ресурсів зазначив, що оновлене Держагентство має впровадити нову вертикальну адміністративну структуру управління водними ресурсами, яка б відповідала європейським стандартам.
Під час координаційного засідання розглядали пропозиції та зауваження до проекту Стратегії відновлення роботи та розвитку зрошувальних систем України.
Вона має бути реалізована у три етапи і передбачає створення Національної водної ради і басейнових рад, а також містить обов’язкові цільові індикативні показники та спрямована на збільшення площ під зрошенням та відновлення водорегулювання системи дренажу.
Стратегію відновлення роботи та розвитку зрошувальних систем України, робота над якою триває вже не перший рік, планують ухвалити найближчим часом.
Концепція реформування водного агентства та Стратегія зрошення — ключові документи, що базуються на конструктивних міжнародних і європейських принципах та будуть адаптовані до українських реалій.
Міністерство екології з вдячністю прийняло допомогу партнерів з Мінагрополітики, наукових інститутів, а також фахівців Світового банку.
Завдяки злагодженій співпраці й став можливим прогрес, якого вдалося досягнути упродовж останнього року.
За результатами засідання Координаційної ради в цілому схвалено пропозиції до проекту, підготовлені експертами Світового банку, українськими науковцями та фахівцями міністерств.
Проект лишилося доопрацьовати з урахуванням обговорення та оформлений відповідно до вимог Регламенту Кабінету Міністрів.
