Революція гідності надихнула громадськість на здійснення змін у всіх сферах життя українського суспільства. До цих змін долучилися й школярі.
Я ще у восьмому класі замислився над тим, а що можемо зробити ми, молоді. І дійшов висновку — потрібно об’єднувати молодь в організацію, де можна було б планувати і виконувати певний обсяг робіт для покращення території нашого селища.
Я розумів: щось велике нам iще не під силу. А от зайнятися упорядкуванням парку культури — саме для нас.
Своїми думками я поділився з ровесниками, і вони мене підтримали. За моєю ініціативою було створено учнівське громадське об’єднання, у яке одразу влилося 40 юнаків та дівчат. Вони й обрали мене керівником.
Я звернувся до директора школи Ліни Миколаївни Сидоренко по допомогу щодо діяльності нашої організації.
Вона порадила написати Статут і придумати назву громадського об’єднання. Ось так і з’явилася наша «Мирна ініціатива». Це було восени 2015 року.
А далі були суботники... Багато. Адже впорядкувати захаращений велетенський парк, який заснований iще 100 років тому відомим цукрозаводчиком Миколою Терещенком, нашим славним земляком, — справа не з легких. До речі, меценат на свої кошти пів Києва побудував.
У першу чергу ми прибрали старі та сухі дерева, покосили бур’яни, зібрали сміття. Далі — склалися й купили фарбу, аби пофарбувати лавочки та столики на острові Кохання.
Є тут і такий.
Своїм прикладом ми хотіли показати, що можна і в такий спосіб пропагувати культурний і здоровий спосіб життя, любов до рідного краю, що нині так на часі.
Звичайно, хотілося б більшого. І можливо, ми б досягли цього, але всі вже закінчили навчання у школі і розлетілися, як пташата з гнізд.
Хочеться відзначити, що всі мої починання схвалювали тато і мама, дідусі та бабусі. Ми мали доброзичливу підтримку від жителів селища Червоне, особливо старшого покоління.
Часто приходила на наші суботники 80-річна Раїса Сидорівна Шевчук і говорила слова вдячності.
Хочеться, аби наші починання підтримали і продовжили нинішні школярі. Щоб у них теплилась любов до свого селища, його людей, до нашої малої батьківщини, до її чудової природи.
І в тому, що наше селище Червоне посіло перше місце у Всеукраїнському конкурсі «Неймовірні села України», є заслуга і нашої учнівської організації «Мирна ініціатива».
Нас можна знайти і на «Фейсбуці» — під назвою «смт Червоне «Мирна ініціатива».
Тарас КОНОВАЛОВ,
студент-першокурсник Житомирського педуніверситету ім. І. Франка