Сенатор Маккейн зізнався, що його шанси на одужання від раку «дуже погані»

Сенатор-республіканець і відданий приятель України Джон Маккейн, який бореться з раком мозку, визнав у недільному інтерв’ю телеканалу Сі-Бі-Ес, що лікарі дають йому «дуже погані» прогнози на одужання, «одні дають лише 3 відсотки, інші — 14%».

 

 

У липні 80-річний Маккейн переніс операцію, пов’язану з пухлиною мозку, яка виявилася злоякісною: від цього ж різновиду раку помер 2009 року сенатор Едвард Кеннеді. 

 

 

Маккейн сказав, що тепер багато роздумує про Кеннеді, який продовжував працювати, незважаючи на діагноз, і «ніколи не здавався».

 

 

Сенатор зізнався, що часом відчуває «страх у зв’язку з тим, що відбувається», але протиставляє йому вдячність за «чудове життя», яке він прожив.

 

Маккейна вважають «яструбом» у ставленні до Росії. Як нещодавно нагадувала агенція «Рейтер», він є прибічником активної участі США у світі та НАТО і здійснення тиску на Росію за її дії в Україні.

 

У часи Євромайдану він приїздив до Києва, відвідував наметове містечко і виступав з промовою.

 

«Ваш мирний протест надихає світ. Ми тут, щоби підтримати вашу справедливу боротьбу. Лише народ України має визначати своє майбутнє. Україна зробить Європу кращою, а Європа зробить кращою Україну», — сказав тоді сенатор.

 

Він також активно підтримував збільшення військової допомоги збройним силам Польщі, Естонії, Латвії та Литви і прискорення робіт зі створення антиракетної парасольки в Європі. 

 

Маккейн двічі балотувався у президенти США. 2000 року програв затяту боротьбу за номінацію кандидатом від Республіканської партії Джорджу Бушу, а 2008 року таки здобув партійну номінацію, але в остаточній боротьбі програв вибори Бараку Обамі. 

 

У минулому Маккейн був пілотом військово-морських сил США. 1967 року під час війни у В’єтнамі його літак був збитий над Ханоєм і Маккейна впродовж шести років (до 1973 року) утримували як військовополоненого. Незважаючи на тяжкі тортури, він не видав ворогу жодних військових таємниць.

 

Американці відчувають велику повагу до нього за те, що як син адмірала ВМС США, командуючого військовими операціями на Тихому океані, він не погодився на пропоноване йому першочергове звільнення з полону, а був звільнений разом з іншими військовополоненими.