Ще до спілкування Порошенка і Трампа зі Сполучених Штатів надійшла звістка, важливість котрої складно переоцінити.
«Сенат США схвалив у понеділок історичний документ — проект «Закону про бюджет США на потреби національної безпеки-2018», яким передбачено виділення Україні 500 млн. дол. на оборону. Найбільшим сюрпризом у ньому мала стати графа щодо надання американських протитанкових комплексів FGM-148 Javelin, на які українська армія сподівається три роки», — зазначило видання «Главком».
Однак, ідеться далі у статті, наразі достеменно невідомо, чи нададуть Збройним силам України знамениті американські «Джавеліни».
500 мільйонів на оборону
«Чому американці навряд чи наважаться постачати українцям високоефективну зброю, днями пояснювала «Голосу Америки» старший радник та директор програми Росії та Євразії у «Центрі стратегічних та міжнародних досліджень» (Вашингтон) Оля Олікер.
За її словами, розумна політика США полягала б у наданні значного оборонного пакета (радари, прилади радіокомунікації, броньовані автомобілі), але без «Джавелінів».
Цим Вашингтон підтримав би Київ і водночас надіслав би сигнал Росії: «Ми можемо з повагою ставитись до проведеної вами червоної лінії, бо ми не хочемо створювати небезпеку для України (або воювати за неї), але ми підтримуємо Київ», — пише «Главком».
Утім засмучуватися через невирішене питання із «Джавелінами» не варто. Треба бути вдячними Америці й за надання нам вищезгаданих 500 мільйонів доларів, які мають не лише суто матеріальне значення.
«Виділення такої суми на оборону України наближує нашу державу до вузького кола партнерів США — реципієнтів американської допомоги. Таких, як Ізраїль, який щорічно отримує від США понад 1 млрд. доларів, чи Йорданія із допомогою від американців на понад півмільярда», — говориться у публікації.
«Ми дуже цінуємо той факт, що Сполучені Штати стоять пліч-о-пліч у нашій боротьбі», — прокоментував рішення Сенату Петро Порошенко, виступаючи в американській військовій академії «Вест-Пойнт».
«Ваша країна залишається світовим лідером у наданні практичної допомоги Збройним силам України», — додав Порошенко і повідомив, що військові витрати України вже перевищили 6% ВВП — «цифра, яка набагато більша, ніж зобов’язання для членів НАТО».
Він також запросив представників академії «Вест-Пойнт» приєднатися до проекту сприяння військовій освіті в Україні.
«Ми чекаємо вас в Україні, де ви зможете дізнатися більше й отримати власний досвід гібридної війни», — сказав він.
«...Ми вважали, що пригноблення, агресія та неповага до людських свобод — уже в минулому. Однак, на жаль, Росія досі загублена у XVIII столітті і не здатна позбутися спадщини тиранії. З гібридним терором і боягузливою агресією Москва не може прийняти суверенітет України і хоче придушити волю українського народу і нашу свободу. Сьогодні Україна стоїть на передовій лінії за свою незалежність, майбутнє світу вільних націй і є серед тих, хто бореться за новий і кращий світовий порядок», — додав Президент.
Прикметно, що майже в унісон із Порошенком говорив і Дональд Трамп, уперше виступаючи цього тижня на Генеральній Асамблеї ООН.
«Необхідно захищати свої країни, їхні інтереси та майбутнє, необхідно відхиляти загрози від суверенітету, починаючи від України і до Південно-Китайського моря; ми повинні відстоювати повагу до кордонів та повагу до культури та мирної взаємодії», — наголосив Дональд Трамп.
За словами американського президента, країнам-членам ООН не слід сидіти склавши руки перед загрозою воєн.
«Режими, які порушують усі принципи, на яких тримається ООН, — це біда для нашої планети. Якщо численна праведна більшість не виступатиме проти зловісної меншості, тоді переможе зло», — прорік американський лідер.
«Як і планували засновники ООН, потрібно діяти спільно. І спільно боротися з тими, хто загрожує нам хаосом, безладами та терором», — резюмував Дональд Трамп.
Миротворці ООН: що пропонує Україна
Друге питання, яке Порошенко мав актуалізувати у США, — це ймовірна участь миротворців ООН у війні на сході.
Із доповіддю про ситуацію на Донбасі та про те, в якому форматі Україна бачить втручання в неї «блакитних шоломів», Петро Порошенко виступав у стінах Організації Об’єднаних Націй.
Як відомо, однією з головних тем минулого тижня стала ініціатива РФ із залучення миротворців ООН для врегулювання війни на сході.
При цьому, за задумом Кремля, основні ресурси місії повинні складати росіяни. Головний нюанс — миротворці не будуть допущені до неконтрольованих нашою країною ділянок російсько-українського кордону.
Зрозуміло, що нічого іншого, крім обурення, подібна позиція викликати не могла.
Міністр закордонних справ Павло Клімкін наголосив: на Донбасі не місце для російського протекторату, а миротворці повинні мати доступ до всіх ділянок кордону.
У свою чергу, представник Президента в ВР Ірина Луценко заявила, що Порошенко буде наполягати на розширеному мандаті миротворців ООН з підтримання миру, який дозволить «блакитним шоломам» застосовувати зброю в разі потреби і не тільки задля самооборони.
Слід зазначити, що на Заході, й зокрема у США, не існує однозначного ставлення до надання миротворчому контингенту ООН мандата для участі в українсько-російській війні.
Спеціальний представник Державного департаменту США Курт Волкер вважає, що російські пропозиції щодо миротворців у чинному вигляді містять ризики для України.
А колишній державний секретар США Джон Керрі підкреслює, що потрібно бути «дуже уважним з ідеєю про залучення миротворців ООН, аби це не виявилося пасткою».
Оглядачі в Україні констатують своєрідний глухий кут із пропозиціями щодо миротворців, адже реальне схвалення у Радбезі ООН може знайти російська пропозиція, невигідна Україні.
Натомість українська — цілком очевидно — наразиться на чергове вето Росії.
На примарні шанси провести крізь ООН потрібне Україні рішення вказує і політконсультант Тарас Березовець — в авторській колонці на сайті «Нового времени»: «Росія напевно заветує будь-яку резолюцію, не узгоджену з її позицією по Донбасу. Тому є інший механізм. Він передбачає винесення питання щодо миротворчої місії на розгляд залу Генасамблеї ООН. Там рішення приймаються простою більшістю від складу національних делегацій. Нам просто достатньо отримати 50% плюс один голос делегацій, що беруть участь у голосуванні».
«Звичайно, це вимагає тривалих погоджувальних процедур. Голосування готується протягом 3-12 місяців, залежно від його складності. Україні допомагатимуть наші західні партнери, й перш за все — Сполучені Штати. Тому Порошенко розраховує в розмові з Трампом заручитися підтримкою Вашингтона. Оскільки саме Вашингтон «контролює» кілька десятків національних делегацій — у першу чергу, країни Латинської Америки, країни Європейського союзу (всі, хто входить до «Великої вісімки»), — практично всі вони під час голосування демонструють солідарність із позицією Штатів», — пише Березовець.
Виступаючи на Генасамблеї в ООН, Петро Порошенко ще раз підкреслив: емісари країни-нападника не можуть входити до складу миротворчої місії.
«В основі місії мають бути керівні принципи миротворчої діяльності ООН. Один із них — неупередженість миротворців. У такій місії немає місця для представників агресора. Вони не можуть бути її частиною», — зазначив він.
«Росія прагне обміняти мир в Україні на свободу України. І я хочу заявити, що Україна ніколи не прийме таку угоду. Не прийме її і міжнародна спільнота (...). Нещодавні гібридні миротворчі пропозиції є ще одним прикладом справжніх амбіцій Росії, яка прагне легалізувати своїх маріонеток та заморозити конфлікт назавжди», — додав Порошенко.
Він також вказав на необхідність забезпечення можливостей миротворців здійснювати свої функції за допомогою передових розвідувальних технологій, а також авіації.
«Перехід до малозатратної «розумної миротворчості» є давно назрілим... Я дуже сподіваюся, що затверджена нами резолюція (а ми є співавторами цієї резолюції) дозволить внести вклад у досягнення успіху», — резюмував Президент України.
Трамп: «Все дуже-дуже добре»
Що ж стосується головної події минулого тижня — зустрічі Порошенка і Трампа, то вона тривала з 17:30 до 18:30 за Києвом у нью-йоркському Lotte New York Palace Hotel.
Напередодні президентського тет-а-тету віце-прем’єр із євроінтеграції Іванна Клімпуш-Цинцадзе зазначила, що трьома головними темами розмови Порошенка і Трампа стануть «збільшення підтримки США, українські реформи і продовження санкцій проти Росії».
«Що стосується двосторонніх відносин, то вже є збільшення, закладене в бюджет США на наступний рік, щодо оборонної підтримки України (...). Мова також йтиме про продовження санкцій проти Росії, які були прийняті на рівні як Конгресу, так і президента США. У нас є дуже хороша динаміка з моменту першої зустрічі президентів у червні», — підкреслила чиновниця.
Про динаміку — це, очевидно, не перебільшення, адже Дональд Трамп почав розмову зі своїм колегою з компліментів.
«Ви з того часу (з часу зустрічі президентів у червні. — Авт.) досягли значного прогресу, справді значного прогресу... Я чую про дуже хороші речі. Отже, в України йдуть справи добре, дуже добре», — сказав Трамп під час відкритої для преси частини зустрічі з Президентом України Петром Порошенком.
У свою чергу, Порошенко заявив, що радий чути подібні слова.
Порошенко подякував Трампу та висловив сподівання на подальшу підтримку українських реформ. На брифінгу після зустрічі з Дональдом Трампом український глава держави також підкреслив, що «дуже задоволений» зустріччю з усією владною командою США.
«Важлива позиція, що Сполучені Штати Америки повністю підтримали пропозиції України, мої пропозиції, які були озвучені ще в 2015 році, щодо розміщення на сході України, на окупованій території, миротворців із мандатом Ради Безпеки ООН», — сказав Президент.
Йдеться саме про українське бачення цього питання, яке «передбачає мандат на всю окуповану територію на сході України, включаючи неконтрольовану ділянку українсько-російського кордону, яка унеможливить проникнення військ та озброєння Росії і справді слугуватиме меті миру», — зазначив Порошенко.
Український Президент додав: «Надзвичайно важливе спільне бачення нової якості співпраці в сфері безпеки між Україною та США. Ми обговорили детально всі напрямки розширення цієї співпраці, починаючи від співпраці з Військовою академією в Вест-Пойнт, яку ми відвідали кілька днів тому, і завершуючи співпрацею з Міністерством оборони США та іншими інститутами».
Однак не військом єдиним. Двоє президентів торкнулися й економічної взаємодії. «Особливо приємно відзначити великий успіх щодо першого розміщення українських суверенних бондів на світових ринках та те, як користуються великим попитом українські цінні папери. Інвестори доларом голосують за успіх і довіру до українських реформ. Мені було приємно, що значна кількість цих інвесторів — американські компанії», — похвалився Порошенко.
Після Сполучених Штатів Петро Порошенко здійснив візит до Канади, де обговорив посилення санкцій проти Росії, а також деякі аспекти економічної співпраці з Україною. Загалом на минулий тиждень припав найдовший заокеанський візит глави держави. Результати якого, хочеться вірити, не змусять довго на себе чекати.
