Про що мовчить Зеленський. Кому після війни належатимуть ключі від українських надр?
Хоча нам цього прямо ніхто не каже, але ми розуміємо: нас ведуть негативними сценаріями. >>
Альтернатива МВФ: що означає для України повернення на світовий фінансовий ринок
26.09.2017
Міністр фінансів України відчув кон’юнктуру ринку. (Фото з сайта unian.net.)
Після тривалої перерви Україна повернулася на міжнародний борговий ринок.
П’ятнадцятирічні євробонди, випущені Мінфіном на 3 млрд. доларів, знайшли своїх покупців за десять днів.
Цей факт можна трактувати як визнання, що економічна та фінансова ситуація в Україні вже не безнадійні.
З іншого боку, як застерігають експерти, впадати в ейфорію наразі завчасно.
Наші облігації купили у Британії та США
Термін погашення становить п’ятнадцять років — це максимальний період, на який наша держава розміщувала цінні папери.
Раніше цей термін не перевищував десяти років. Попит на ці цінні папери був великий, але радикально знизити дохідність Україні не вдалося: розміщення відбулося за ставкою 7,35% річних.
Спочатку бонди поставили на рівні 7,75%, потім ставку понизили до 7,625% і нарешті встановили фінальний діапазон: 7,35-7,5%.
Розміщення відбулося по нижній границі цього коридору. Погашати бонди доведеться в 2031—2032 роках.
А оскільки облігації мають амортизаційну структуру, їх погашення відбудеться чотирма рівними траншами.
Нещодавно у Мінфіні розповіли, хто ж саме став покупцями наших цінних паперів. Основна кількість їх — інвестори зі США (46%) і Великобританії (36%). Саме у цих державах, як відомо, відбулося роуд-шоу — зустрічі з інвесторами і представлення наших цінних паперів за участю міністра фінансів Олександра Данилюка та його команди.
«Фінальна алокація відбулася серед близько 300 інвесторів, з яких 78% — asset managers, 15% — хедж фонди. 46% алокації — інвестори з США, 36% — Великобританія, 16% — континентальна Європа», — написав заступник міністра фінансів Юрій Буца на своїй сторінці у «Фейсбуці».
Заступник голови Мінфіну додав, що пікова сума заявок у книзі становила 9,5 млрд. доларів від близько 350 інвесторів і уточнив, що допомогу в розміщенні єврооблігацій Україні надали юридичні компанії Avellum, White&Case, «Саєнко Харенко», Latham&Watkins, а також інвестиційні компанії Rothschild і FinPoint.
Організаторами розміщення виступили BNP Paribas, Goldman Sachs і J.P. Morgan.
Міністр фінансів Олександр Данилюк такими результатами задоволений.
За його словами, високий інтерес до наших цінних паперів на Заході свідчить про те, що європейські та американські інвестори нам довіряють і готові інвестувати в Україну.
З одного боку їхнiй оптимізм, за словами Данилюка, пов’язаний із серйозними структурними реформами, які нібито відбулися упродовж останніх трьох років.
З іншого, як вважає наш міністр фінансів, економіка України відновлюється і зростає вже два роки поспіль.
На думку Данилюка, розміщення євробондів є важливим кроком для стабілізації фінансової системи України у майбутньому.
На найважливіше питання: «А куди ж, власне кажучи, витратять новоотримані три мільярди доларів?» очільник українського Міністерства фінансів відповів так: «Частина коштів, отриманих від розміщення нових облігацій, буде використана для викупу/обміну облігацій 2019 і 2020 років погашення».
Саме у ці роки, як відомо, нас очікують пікові виплати за зовнішніми боргами. «Тобто, таким чином ми знижуємо пікове фінансове навантаження», — резюмував Данилюк.
Решту ж надходжень надійде до державного бюджету України і профінансує його дефіцит. А також знизить боргове навантаження на український Держбюджет.
Такої ж думки і Президент України Петро Порошенко. «Це напрочуд позитивна оцінка інвесторами реформ, які відбуваються в Україні», — сказав він.
Ціна достойна. Мабуть...
Незалежні аналітики з такими оцінками назагал погоджуються. Адже одночасно з продажем нових євробондів держава викуповує суверенні облігації 2019 і 2020 років.
Заявки від інвесторів на викуп єврооблігацій приймали до 15 вересня.
Після цієї дати Мінфін повідомив: будуть викуплені облігації двох випусків на загальну суму 1,576 млрд. доларів.
Ціна євробондів із терміном погашення у 2019 році становитиме 106% від їхнього номіналу, а 2020 року — 106,75%.
Таким чином, за старими бондами ми заплатимо лише трохи більше від половини отриманого. Але і для інших коштів застосування також знайдеться.
На думку аналітика компанії «Альпарі» Вадима Іосуба, решта грошей, можливо, піде на погашення інших боргів, неоформлених у вигляді облігацій.
«Насамперед — це борг перед Міжнародним валютним фондом, — каже Іосуб. — У цьому випадку заявлена мета про зниження поточного боргового навантаження буде досягнута. Хоча і вести мову про зниження держборгу не доводиться. Маємо лише його реструктуризацію».
Відсоткова ставка, за якою ми робили розміщення, є дещо вищою, ніж ми мали під час розміщення десять років тому, і яка становила трохи більше 6%.
Але, враховуючи велику перерву у випуску міжнародних цінних паперів, яку Україна оголосила вимушено, через складну економічну, політичну та навіть військову ситуацію, такий відсоток експерти вважають успіхом.
Тим паче що він надалі працюватиме на зменшення цієї ставки при наступному розміщенні.
Як стверджує виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко, ще навесні ми могли розмістити наші євробонди під 9,5%—9%.
«А тому 7,35% — це, безумовно, успіх. Хочу сказати «Браво!» нашому Мінфіну. Він відчув кон’юнктуру, «осідлав» хвилю, «відчув» запах, «схопив» момент», — каже він.
На думку фінансового аналітика Віталія Шапрана, 7,35% — не найкращий результат, який могла показати Україна.
Адже, за його словами, всі найближчі наші сусіди у кредитному рейтингу продають свої цінні папери за ставкою, нижчою за 7%.
А Вадим Іосуб підрахував, що зниження кінцевої ставки — з первісних 7,75% до остаточних 7,35% — суттєво не вплинуло на витрати держави Україна.
«У цьому випадку ми маємо економію 11,25 млн. доларів у рік і 168,75 млн. доларів за всі п’ятнадцять років», — сказав він.
Ну і величезний аргумент проти можливого зниження ціни — реструктуризація, яку ми нещодавно пережили.
«Щодо «боргу Януковича», то ми взагалі перебуваємо у стані дефолту, — продовжує Іосуб. — А от, наприклад, сусідня Білорусь нещодавно розмістила євробонди під 7,125% і 7,625%, хоча ні дефолту, навіть технічного, ні реструктуризації у них не було».
«Інвестори розглядають Україну як високо ризикову державу, яка має дуже низький суверенний рейтинг, — додає економіст Олексій Блінов. — Тож дохідність на рівні 7,75% є цілком ринковим показником».
Утім, на думку експерта компанії «Адамант Кепітал» Костянтина Фастовця, ми все ж таки могли спробувати продати їх дешевше.
«У нас було втричі більше покупців, ніж треба було, — зазначає він. — Ці люди вважали, що умови розміщення прийнятні для них. Тож теоретично їх можна було продати із нижчою ліквідністю».
Мінфін, як криголам!
Великим успіхом розміщення євробондів, за словами виконавчого директора Міжнародного фонду Блейзера Олега Устенка, може скористатися приватний бізнес у нашій країні.
«Мінфін, мов криголам, розчистив фарватер для українських бізнесменів, — каже він. — Зараз усі, хто в непоганій формі, почнуть виходити на міжнародні ринки запозичень, у тому числі й на ІРО».
Бізнес, на його думку, отримав ковток свіжого повітря.
«Звичайно, він iще не може дихати на повні груди. Для цього треба поліпшити бізнес-клімат у державі. Але це вже зовсім інша історія», — додає Устенко.
Нове розміщення, якщо Україна зважиться на випуск інших євробондів, може бути здійснене за нижчими цінами.
Особливо якщо ми отримаємо новий транш Міжнародного валютного фонду і тим самим стабілізуємо свою фінансову систему. Але експерти дуже стримано оцінюють подібну можливість.
Адже, з одного боку, внаслідок подібних дій ми можемо перевищити 80% поріг співвідношення державного боргу до ВВП. А саме така цифра стоїть у нашому меморандумі з МВФ.
Плюс доволі загрозливо виглядають 6% від ВВП, які уряду доведеться витратити на обслуговування держборгу у 2019 році.
За продовження роботи з розміщення євробондів говорить доволі напружена ситуація, яка виникла між нами та МВФ.
Фонд вимагає від офіційного Києва непопулярних рішень, як, наприклад, підвищення ціни на газ для населення.
На що влада може не погодитися, особливо зважаючи на наближення передвиборчого періоду. І у такій ситуації перехід на альтернативні джерела фінансування може врятувати ситуацію.
Якщо дивитися під таким кутом зору, то Україна зробила перший крок, він виявився значно успішнішим, ніж вважалося раніше, і надалі наша держава може активніше виходити на міжнародні фінансові ринки.
Зрештою, наш міністр фінансів Олександр Данилюк нещодавно прозоро натякав уже, що діюча нині програма співпраці з МВФ могла би виявитися останньою.
Утім, чи буде відмова від співпраці з Фондом благом для України, чи навпаки, — однозначно сказати важко. З одного боку, ми позбуваємося надмірного контролю, але з іншого — можемо втратити швидкість реформ.
«Ризики уповільнення реформ можуть стати наслідками відсутності гострої необхідності у грошах. А це ми вже проходили», — резюмує Олег Устенко.
І додає, що зараз нам ніяк не можна зупинятися у реформах і припиняти виконувати взяті на себе зобов’язання перед міжнародними партнерами. Насамперед перед МВФ.
«Фонд зараз для нас і партнер, і наглядач», — додав економіст. А тому не варто тішитися ілюзіями на кшталт чергового «плану Маршалла», а починати працювати...
«Ніхто не зможе допомогти нам, якщо ми не зможемо допомогти собі самі. Це банальна фраза, але це саме так. І якщо наші еліти цього не розуміють, то їм треба у цьому допомогти», — додав Устенко.
ІСТОРІЯ ПИТАННЯ
Найкраща ставка — гарантія США
Нова ринкова угода з розміщення євробондів стане першою для України після 2013 року, коли Україна продала десятирічні облігації на суму 1,25 млрд. доларів за ставкою 7,5% річних.
Найкращі результати, втім, ми мали в буремні 2014—2016 роки, коли розміщали п’ятирічні бонди на мільярд доларів.
Тоді дохідність цих паперів становила усього лише 1,471%, але отримали ми її не завдяки високому рейтингу нашої держави, а тільки тому, що ці євробонди були гарантовані США.
У 2015 році Україна провела реструктуризацію 13 євробондів на загальну суму 14,36 млрд. доларів і 0,36 млрд. євро.
Інвестори, як відомо, погодилися на списання 20% боргу та перенесення решти виплат на 4 роки. Відсоткову ставку тоді встановили на рівні 7,75%.
«Підвішеними» залишаються облігації на 3 млрд. доларів, викуплені у 2013 році на кошти Фонду національного добробуту Російської Федерації. Які ми отримали у вигляді так званого «боргу Януковича» і які несуть у собі політичні чинники.
Саме тому Росія відмовилася реструктуризувати цей борг, як інші країни, і його доля нині визначається у суді.
ЄВРОБОНДИ: СИТУАЦІЯ У СВІТІ
З прицілом на 100 років
Інші держави, окрім України, також активно виходять на світові фінансові ринки. Нещодавно під 4,6% розмістилася Греція.
Під рекордно низькі для нього відсотки — 6,75% — продав свої цінні папери Ірак.
Білорусь, для якої міжнародний ринок був закритий десятиліттями, розмістилася під 7,6%.
Уперше на міжнародний ринок вийшов Таджикистан. І провів розміщення під чудові 7,1%.
Але найяскравіший рекорд встановила Аргентина, яка продала 100-річні бонди!
