Поки Міхеїл Саакашвілі, котрий уже добрався iз Західної України до Києва, проводив під адміністрацією Президента зустріч iз прихильниками, поруч — на Грушевського — вирішувалася доля двох реформ — медичної та пенсійної.
Принаймні так мало бути в ідеалі — згідно з порядком денним Ради. Очікувалося також, що у вівторок народні депутати продовжать розгляд змін до низки законодавчих актів, які входять до пакета судової реформи.
У підсумку, однак, нардепи розглянули 4383 поправки до згаданих актів, але не прийняли жодної. Причина — відсутність переважної більшості з них на робочих місцях.
Що ж стосується галузі пенсійного забезпечення, то тут передбачався розгляд питання про збільшення виплат пенсіонерам.
Окрема розмова — про медичну реформу, чиє законодавче впровадження з перших же кроків «спiткнулося» об негативне ставлення до неї самих лікарів.
Чи принаймні тієї їх частини, котра прийшла вчора протестувати під Верховну Раду.
«Масовка» ця вийшла доволі чисельною. Люди у білих халатах тримали в руках плакати «Не губіть систему охорони здоров’я» та прапори профспілки працівників галузі охорони здоров’я. Ескулапів підтримала глава парламентського комітету з питань охорони здоров’я Ольга Богомолець.
Вона заявила, що мітингарів мають на меті дискредитувати, запустивши до лав останніх бомжів та інші «асоціальні елементи».
Через них, зазначила Богомолець, й справжні протести виглядатимуть проплаченими, а люди, «що впали у відчай від знущань влади», будуть «виставлені на посміховисько».
А от тимчасовий міністр охорони здоров’я Уляна Супрун засвідчила наявність у неї зовсім іншої інформації: «Наша команда продовжує отримувати листи про те, як лікарів змушують брати участь у мітингу проти реформи охорони здоров’я», — розповіла міністр на своїй сторінці у «Фейсбуці».
Людей силою зганяють на акції протесту, додала вона.
Утім є один нюанс: реформи в Україні не йдуть, можливо, не лише через активний спротив незацікавлених осіб та проплачені мітинги.
У перший день поточного пленарного тижня Головне науково-експертне управління парламенту оприлюднило невтішний висновок: кожен другий документ, що виходить з-під пера наших законотворців, є неякісним.
Так, зі 100 останніх законопроектів, щодо яких ГНЕУдало експертні висновки з червня до вересня, 57 отримали негативну оцінку і рекомендацію доопрацювати чи відхилити їх, повідомляє Комітет виборців України.
Серед причин негативних висновків — юридична недосконалість законопроекту (положення нечіткі, внутрішньо суперечливі, нелогічні), суперечність законопроекту іншим законодавчим актам, відсутність потреби в ухваленні законопроекту тощо. Отож українським депутатам вартувало б дещо «підтягнутися» у своїй роботі.
Та хоча новоспечені українські закони й не завжди вдалі, інколи вони бувають доволі резонансними.
Так, як відомо, недавній закон про освіту викликав «стурбованість» кiлькох країн — Болгарії, Угорщини, Греції та Румунії, — про що ті вже написали відповідні петиції, звернувшись iз ними до українського МЗС.
Незважаючи на це, вчора спікер Верховної Ради України Андрій Парубій підписав законопроект щодо освітньої реформи в нашій державі. А відтак пообіцяв доправити його на підпис Президенту Петру Порошенку.
Що ж до міжнародного обурення, спричиненого цим законом, то, як заявила міністр освіти Лілія Гриневич після зустрічі з послами іноземних держав, Україна готова направити на експертизу до Ради Європи мовну статтю закону про освіту, щоб підтвердити відсутність порушень міжнародних зобов’язань. Аби раз і назавжди зняти всі спірні питання.
